Справа № 2-а-5788/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2010 року
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого Ломакіна В.Є.
за участю секретаря Свірської І.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, серії ВО1 №008587 від 18 жовтня 2010 року, якою його визнано винним за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн., за перевищення встановленої швидкості руху в населеному пункті. Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що Правил дорожнього руху України не порушував, а при розгляді справи не були дослідженні всі обставини. Прилад, який проводилось вимірювання швидкості руху його автомобіля не відповідає вимогам ст.251 КУпАП, а тому його покази не можуть бути належним та допустимим доказом вини позивача. З цих підстав, ОСОБА_1 вважає, що постанова винесена незаконно і підлягає скасуванню.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, однак подав до суду заяву в якій просить розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача УДАІ УМВС України в Тернопільській області Логовський О.С. позовні вимоги не визнав, вважає, що оскаржувана постанова винесена законно, а тому просить в задоволенні позову відмовити.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив такі факти:
Як вбачається із постанови в справі про адміністративне правопорушення, серії ВО1 №008587 від 18.10.2010 року, ОСОБА_1 18 жовтня 2010 року о 12 год. 20 хв., в с. Манюки Зборівського району, керуючи транспортним засобом "ВАЗ" державний номерний знак НОМЕР_1, рухався з швидкістю 82 км/год, перевищив встановлену швидкість руху на 22 км/год. Швидкість руху вимірювалась приладом "Беркут".
Вказаною постановою, винесеною інспектором ДПС ОР ДПС ОДДЗ в Тернопільській області Болюхом В.Я., на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 255 грн. за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Як вбачається зі змісту постанови в справі про адміністративне правопорушення, до неї не долучено жодних доказів того, що прилад "Беркут", яким проводилось вимірювання швидкості має функцію фото-, кінозйомки або відеозапису. При цьому, враховуючи положення ст.251 КУпАП, дана норма носить імперативний характер відносно можливості використання тільки тих технічних приладів і засобів, які мають функцію фото-, кінозйомки або відеозапису та можуть бути доказом по справі. До вказаної постанови не долучено і самих матеріалів, на яких було зафіксовано покази приладу, яким вимірювалась швидкість руху автомобіля позивача.
Також в оскаржуваній постанові не наведено даних про допуск вказаного пристрою для використання в Україні, не представлено сертифікату про проходження ним метрологічної повірки на похибку вимірювання, не зазначено чи допущений працівник ДПС, який склав постанову, до роботи зі спеціальними технічними засобами. Таким чином, відповідачем не було надано докази, які б підтверджували, що вищевказаний прилад "Беркут" має усі передбачені законодавством документи, які б підтверджують правильність його роботи, що робить здійснений замір швидкості руху незаконним.
Згідно п. 12.4 ПДР України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год. Водієві забороняється: перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4 - 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил (п.12.9 (б) ПДР України).
Інспектором ДПС ОР ДПС ОДДЗ в Тернопільській області Болюхом В.Я. зафіксована швидкість руху автомобіля позивача 82 км/год. Однак, відповідно до технічних характеристик приладів вимірювання швидкості "Беркут", границі абсолютної похибки становлять плюс-мінус 1- 2 км/год.
Відповідальність водіїв, згідно ч.1 ст.122 КУпАП, настає за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 вимог п.12.9 (б) ПДР України не порушував і в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч.1 ст.122 КУпАП. А тому, відповідачем в порушення вимог ст. 280 КУпАП додатково не було встановлено, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винен позивач в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі наданих доказів та вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови в справі про адміністративне правопорушення, відповідачем порушено норми чинних нормативно-правових актів, вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані, а тому суд вважає, що позов слід задовольнити, скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення, серії ВО1 №008587 від 18.10.2010 року, а провадження у справі закрити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, п.п. 12.4, 12.9 (б) ПДР України, ст.ст. 122, 247, 251, 280, 283, 284 КУпАП, ст.ст. 1, 10, 11, 18, 71, 158 – 163, 186, 171-2 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов – задовольнити.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення, серії ВО1 №008587 від 18 жовтня 2010 року, винесену інспектором ДПС ОР ДПС ОДДЗ в Тернопільській області Болюхом В.Я., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн., а провадження у справі закрити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ломакін В.Є.
Копія вірна
Суддя Ломакін В.Є.