Справа  № -2-а-2486

2010р.                                                                                        

                      копія                                                                                                                                                                          

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И  

13 грудня 2010 року суддя  Гадяцького районного суду Полтавської області Максименко Л.В. розглянувши у порядку скороченого провадження в м. Гадяч адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавській області про зобов'язання суб'єкта владних повноважень  нарахувати  і  виплатити надбавку до пенсії, як дитині війни ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Гадяцькому районі  Полтавської області,  вказуючи, що вона відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно ст. 6 зазначеного Закону з 1 січня 2006 року їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. У 2008-2010 роках йому така допомога виплачувалась не повністю, в розмірі 10 % прожиткового мінімуму, що вважає порушенням її прав. Просить визнати дії відповідача неправомірними,  зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу  з  9 липня 2007 року по 30 листопада 2010 року.

Ухвалою Гадяцького районного суду позивачу поновлено строк звернення до суду з 21 липня 2007 року, тому позовні вимоги розглядаються з вказаної дати.

Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області заперечення проти позову у встановлений судом строк не надало.

В процесі дослідження доказів по справі встановлено, що ОСОБА_1 має статус «Дитини війни»,  що   підтверджується   пенсійним  посвідченням.

Враховуючи зазначений статус позивача, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  

Із відмови УПФУ в Гадяцькому районі Полтавської області на звернення позивача про перерахунок зазначених виплат, встановлено, що відповідач не здійснює зазначених виплат, посилаючись на  невизначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії тій категорії громадян, які мають статус дітей війни.   При цьому, відповідач зазначив  про необґрунтованість вимоги про перерахунок щодо застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”,  оскільки розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених за цим Законом. Відповідно до   постанови Кабінету Міністрів України   від 28.05.2008 року № 530 « Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» позивачці  виплачується підвищення до пенсії як  «дитині війни» у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Виходячи із досліджених доказів у їх сукупності, приходжу до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

За змістом ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне  право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.            

 Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Конституційний Суд України у п.3 мотивувальної частини рішення від 03.10.97 року №4-зп (справа про набуття чинності Конституцією) зазначив: „Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше ”.

Вважаю, що підлягають частковому задоволенню позовні вимоги щодо здійснення доплати до пенсії за 2007 рік, виходячи з наступного аналізу норм чинного законодавства.

Так, відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.07 за №6-рп2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

 Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи з приписів ч.2 ст. 152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України, УПФУ в Гадяцькому районі Полтавської області мало б нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” з 09.07.07 року, оскільки  з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України ” ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 09.07.07 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ”, нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати.

Відносно вимог позивача про зобов'язання відповідача виплатити йому  за 2008 рік щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, вважаю такі вимоги частково обґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції: «Дітям війни  (крім  тих,  на  яких  поширюється  дія  Закону України "Про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального захисту")  до  пенсії  або  щомісячного  довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги,   що виплачується  замість  пенсії,  виплачується  підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.  

 Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 за №10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України),  визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ”.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22.05.08 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.08 року УПФУ в Гадяцькому  районі  Полтавської  області повинне було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” в редакції, яка діяла до 01.01.08 року, оскільки  з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п..41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.08 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ”, нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Що стосується вимог позивача про зобов'язання відповідача виплатити йому за 2009 рік щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, вважаю такі вимоги обґрунтованими, виходячи з наступного.

Законом України "Про Державний бюджет на 2009 рік"  дію ст. 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" не зупинено. Відповідно до ч.2 ст. 54 Закону України "Про державний бюджет на 2009 рік" розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Відповідним Законом, який встановлює доплату до пенсії дітям війни є Закон України "Про соціальний захист дітей війни". Таким чином, відповідач у 2009 році повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни".

Відносно вимог позивача про зобов'язання відповідача виплатити йому   за 9 місяців 2010 року щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, також вважаю такі вимоги обґрунтованими, виходячи з наступного.

Законом України "Про Державний бюджет на 2010 рік"  дію ст. 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" не зупинено. Відповідно до ч.2 ст. 52 Закону України "Про державний бюджет на 2010 рік" розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Відповідним Законом, який встановлює доплату до пенсії дітям війни є Закон України "Про соціальний захист дітей війни". Таким чином, відповідач у 2010 році повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно ч.3 та ч.4 ст.8 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Щодо доводів відповідача стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”, вважаю їх безпідставними виходячи з наступного.

Сторонами по справі не заперечується, що позивач, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”, іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку  на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, вважаю, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.

 Відповідачем, в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов’язку щодо нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Отже, в зв'язку з порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання  доплати до пенсії як дитині війни, вважаю, що слід визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі та задовольнити  позов в цій частині.

Судові витрати по справі підлягають присудженню на користь позивача у відповідності до ч.1 ст.94 КАС України.

 Керуючись ст. 64,124,152 Конституції України, ст.ст. 3,6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни»,  ст. 6-14,  70, 71, 86, 94, 99, 159-163,  167, 183-2, ч.1 ст.256 КАС України, суддя –

п о с т а н о в и в:

             - позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області про поновлення пропущеного строку та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги задовольнити частково.

    Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області в період  з 21 липня 2007 року по 30 листопада 2010 року.

    Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно  з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за 2007 рік з 21 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за 2008 рік з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за 2009 рік з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та за 2010 рік з 1 січня 2010 року по 30 листопада 2010 року .      

    Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 грн. 40 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.1 ст. 256 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Харківського адміністративного апеляційного суду через Гадяцький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя : підпис

Копія: вірно

Суддя Гадяцького

районного суду                                                          Л.В. Максименко