Справа №2-815\2010 року

Р І Ш Е Н Н Я

І МЕ Н Е М   У К Р А Ї Н И

         06 грудня 2010 року Снігурівський районний суд Миколаївської області

             у складі : головуючого- Кішковської З.А.,

                             при секретарі- Забаровській С.А.,

         розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Снігурівка Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Снігурівської районної державної адміністрації про визнання права власності на  земельну частку \пай в порядку спадкування,

Встановив:

18 листопада 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Снігурівської районної державної адміністрації про визнання права власності на  земельну частку \пай в порядку спадкування.

В заяві вказав, що його померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року мати ОСОБА_2 являлася членом КСП «Зоря» на момент отамання ним  30 жовтня 1995 року, однак не була включена до списку-додатку на право отримання земельної частки (паю). За відсутності юридичної освіти позивач довірився поясненням представників адміністрації підприємства, які посилалися на законність відмови у виділенні земельної частки (паю) йому як спадкоємцю. Натепер, вважаючи відмову у наданні земельного паю не обгрунтованою,  просив постановити  рішення про задоволення позовних вимог.

У судовому засіданні  позивач  позовні вимоги підтримав, пояснивши, що на момент розпаювання земель колективної власності адміністрація сільгосппідприємства керувалася чинним роз'ясненням Держкомзему, виключивши зі списку осіб, які мали право на земельну частку пай за Указом Президента України  від 08.08.1995 року, однак на момент фактичного розпаювання та видачі сертифікатів померли. Просив про задоволення позовних вимог з поновленням строку позовної давності, зваживши на поважність причин пропуску з тим, що про порушення належного права дізнався лише у 2010 року, коли аналогічні позови односельців були задоволені судом.

Представник відповідача, згідно письмової заяви, позовні вимоги визнала.

Дослідивши докази, суд прийшов слідуючого:

-ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, про що у Книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис №19 від 30 листопада 1995 року по Тамаринській сільській раді Снігурівського району Миколаївської області (а.с.8).

-Державний акт на право колективної власності на землю КСП “Зоря” було отримано 30 жовтня 1995 року з додатком-списком членів колективного сільгосппідприємства, які мають право на земельну частку (пай) у розмірі 12.2 умовних кадастрових одиниць і вартістю 34074грн. (без урахування коефіцієнту індексації), що вбачається з даних Відділу Держкомзему у Снігурівському районі Миколаївської області (довідки від 05 та 19 жовтня 2010 року за вих.№1615/05, 1677/04) – а.с.11-13.

-померла ОСОБА_2 на момент отримання Державного акту на право колективної власності на землю являлася членом КСП «Зоря», постільки як вбачається з даних її трудової книжки, вона з 15 квітня 1952 року по 01 листопада 1981 року працювала у сільгосппідприємстві робочою і звільнилася у зв’язку з виходом на пенсію. До списку-додатку до вказаного акту її не було включено безпідставно, постільки згідно Указу Президента України від 08.08.1995 року «Про порядок паювання земель, переданих в колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» членами КСП являються пенсіонери, які працювала у господарствах і вийшли з них на пенсію.  

-позивач по справі є єдиним спадкоємцем померлої матері ОСОБА_2, з якою проживав на момент її смерті в АДРЕСА_1 за обліковими даними сільської ради (довідка від 08.10.2010 року №308 на а.с.12) і згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 23 грудня 2000 року успадкував майновий пай (а.с.10).

-спір про право матеріальне \витребування земельної частки \паю виник у  1996 році, звернення до суду мало місце у листопаді 2010 року, тобто у строк чотирнадцять років. Однак позивачеві про порушення його прав стало відомо влітку 2010 року і з вказаного часу слід рахувати строк позовної давності як з моменту виникнення спору. На момент звернення позивача до адміністрації колективного сільгосппідприємства відмова у надані земельної частки відповідала  роз'ясненням Держкомзему та практиці застосування Указу Президента України від 08.08.1995 року «Про порядок паювання земель, переданих в колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям». Тому суд вважає встановленими підстави для поновлення строків позовної давності.

-землі резерву (запасу) по Снігурівському району наявні, розпорядження землями державної власності за межами населених пунктів здійснюється державними районними адміністраціями.

Суд вважає, що між сторонами мають місце цивільно-правові відносини, що регулюються законодавством в сфері земельних відносин. В ході розгляду   встановлено порушення права позивача, за захистом якого було спрямоване звернення до суду. Позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі  Конституції України-ст.ст.14,55, Земельного Кодексу України-гл.19,23, Закону України від 07.02.1991 року «Про власність»,-ст.ст.11,13, Закону України від 14.02.1992 року «Про колективне сільськогосподарське підприємство»,Указу Президента  України від 08.08.1995 року «Про порядок паювання земель, переданих в колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», ст.ст. 256 – 267 гл.19 ЦК України та ст.ст.71,80 ЦК України (редакція 1963 року).

 Керуючись ст.ст.209,212,213,214,215, 218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

 Позовні вимоги  ОСОБА_1 задовільнити.

 Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, право власності на земельну частку (пай) по КСП «Зоря» в межах Тамаринської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області у розмірі 12.2 умовних кадастрових гектар вартістю 34074грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається  протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ