Справа  2-а-290 \2010 р.

                                                      П  О С Т А Н О В А

                                                  ІМЕНЕМ             УКРАЇНИ                                            

                                    21  грудня  2010 року         м.Снігурівка

            Снігурівський районний суд  Миколаївської області  у складі головуючого

 судді -  Яворської Н.І.

 при секретарі – Себестьянській І.П.

 За участю позивача – ОСОБА_1 його представника ОСОБА_2

Представників відповідача  - Гринішак З.М.  та Опанасенка О.В.

      розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка адміністративну  справу  за позовом ОСОБА_1  до Управління пенсійного Фонду  України ( далі УПФ )в Снігурівському районі  Миколаївської областІ, про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії  

                                                        В С Т А Н О В И В:

    16 листопада 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного Фонду  України в Снігурівському районі  Миколаївської областІ, про визнання протиправною бездіяльності УПФ в Снігурівському районі та зобов’язати відповідача вчинити певні дії.

    В позові зазначив, що 10 серпня  2009 року йому виповнилося 55 років, вважаючи, що має право на  пенсію за віком на пільгових умовах  звернувся до УПФ в Снігурівському районі  із заявою та іншими документами для прийняття відповідного рішення відповідачем.  Проте, 07 вересня  2009 року  дізнався, що йому відмовлено в прийнятті заяви та доданих до неї документів, за відсутності відповідного рішення з обґрунтуванням відмови, неодноразово звертався до  суду першої інстанції та апеляційного суду. Судом роз’яснено йому право на оскарження рішення,  просив суд визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов’язати його постановити рішення.

    В судовому засіданні позивач та його представник скориставшись правами передбаченими ст. 51 КАС України змінили вимоги позову в частині  зобов’язання відповідача  видати рішення, просили  зобов’язати відповідача прийняти заяву позивача  про призначення  пенсії.

    Представники відповідача позов не визнали, суду показали, що УПФ не могли прийняти рішення  про призначення чи відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1, оскільки останній не  звертався із заявою про призначення пенсії. Документи, які були ним подані забрав за власним бажанням. За такого не вважають, що ними допущено бездіяльність по розгляду заяви ОСОБА_1Просили в позові відмовити.

    Виходячи з викладених обставин, суд вважає, що між сторонами мають місце  адміністративно-правові відносини, що регулюються  Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    Суд, заслухавши сторони, свідків, дослідивши та оцінивши  надані докази та матеріали справи, вважає адміністративний позов підлягаючим задоволенню.

    На підставі допустимих доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 10 серпня 2009 року досяг 55 років і як маючий стаж на посаді тракториста понад 34 роки, звернувся до УПФ в Снігурівському районі. із заявою про  призначення пенсії за віком  на пільгових умовах    

Допитана в судовому засіданні як свідок  ОСОБА_7 суду показала, що вона як відповідальна за кадрову роботу в господарстві за місцем роботи ОСОБА_1 особисто готовила документи останньому для оформлення на пенсію, крім того позивач в її присутності в серпні 2009 року подавав заяву спеціалісту УПФ в Снігурівському районі.

    Недовіряти свідку у суду немає підстав, оскільки судом оглянуто наданий нею в судове засідання журнал реєстрації документів переданих до УПФ для призначення пенсії працюючим пенсіонерам. Факт передачі заяви та документів ОСОБА_1 до пенсійного фонду в Снігурівському районі підтвердив також свідок  ОСОБА_6, який показав, що саме від позивача дізнався, що до поданих документів необхідно додатково довідку.

    Згідно  розписки-повідомлення відповідача вбачається, що ОСОБА_1 було подано документи для призначення пенсії в перелік яких входили: заява, подання та інші документи. Натомість в розписці – повідомленні  відсутній реєстраційний номер,  що свідчить про умисне неналежне виконання  посадовими особами відповідача Постанови КМУ № 348  від 14 квітня 1997 року «Про затвердження Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади», яка зобов’язує проводити реєстрацію всіх заяв. (а.с.6)

     допитана в якості свідка спеціаліст УПФ ОСОБА_8, не оспорюючи свого підпису на вищенаведеній розписці-повідомлення, заперечила подачу заяви ОСОБА_1 для вирішення питання щодо призначення йому пенсії. Таке твердження свідка не знайшло свого підтвердження і спростовується листом УПФ в Снігурівському районі, в якому зазначено, що прийняти заяву для призначення пенсії за віком  не має підстави (а.с.7), свідчення свідка також суперечать запереченню яке  УПФ подавало до суду 01.07.2010 року у цивільній справі  за позовом ОСОБА_1 в порядку ст.128 ЦПК України, де було зазначено, що  ОСОБА_1  звертався до управління  із заявою. Управлінням в свою чергу було відмовлено в прийнятті заяви (а.с.46).

За такого суд критично відноситься до показань свідка ОСОБА_8 та представників відповідача щодо неподання заяви  відповідачем і розцінює такі як бажання уникнути відповідальності.

    Однією з основних засад судочинства, визначеного ч.1, 2  ст.55  Конституції України  кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

    З досліджених доказів у справі вбачається, що відповідачем грубо порушено конституційні права ОСОБА_1 щодо отримання об’єктивного, всебічного і вчасно прийнятого рішення  за поданою останнім заявою, не проведення умисно реєстрації заяви тому знаходить у діях УПФ в Снігурівському районі  протиправною відмову у прийнятті заяви.

    Відповідно до ст.71 КАС України, в адміністративних справах  про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень  обов’язок щодо доказування правомірності  рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

    Відповідач не довів причини повернення заяви ОСОБА_1 і такі в суді не добуто.

        На підставі викладеного , керуючись Конституцією України, 158-162,163 КАС України,суд

                                                      П О С Т А Н О В И В :

Позов  ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати дії Управління пенсійного  фонду України в Снігурівському районі щодо відмови ОСОБА_1  в прийнятті заяви  для призначення пенсії  протиправними.

Зобов'язати управління пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області прийняти у ОСОБА_1 заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийняти  за нею відповідне рішення.

        Постанова може бути оскаржена  до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з моменту проголошення  в порядку передбаченому ст.186 КАС України

                         Суддя