УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 жовтня 2010 року м.Ужгород.
Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Власова С.О.,
суддів – Боднар О.В., Мацунича М.В.,
при секретарі - Рогач І.І.,
з участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Матвеєвої О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від
5 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до підприємства споживчої кооперації « Мукачівська пересувна механізована колона Закарпатської облспоживспілки » про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
В С Т А Н О В И Л А :
У червні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Спільного підприємства «Пересувна будівельно-комерційна фірма» (далі СП ПБКФ) про поновлення на роботі. В позові зазначала, що вона працювала на посаді економіста на цьому підприємстві. Згідно наказу начальника СП «Пересувна будівельно- комерційна фірма» № 3 від 14 травня 2009 року «Про удосконалення структури апарату СП ПБКФ» її було попереджено про наступне вивільнення з роботи по ст. 40 п.1 КЗпП України, у зв»язку зі скороченням чисельності працівників апарату СП ПБКФ.
Наказом начальника Спільного підприємства «Пересувна будівельно –комерційна фірма » № 5 від 27 липня 2009 року вона звільнена з посади економіста по ст. 40 п.1 КЗпП України (по скороченню штатів).
Наказ про скорочення чисельності працівників апарату № 3 від 14.05.2009 р. та наказ про звільнення з роботи № 5 від 27.07.2009 року ОСОБА_1 вважає незаконними, оскільки вона, як особа 1935 року народження, має переважне право залишитись на роботі при скороченні штату згідно існуючих пільг, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Посилаючись на вказані обставини ОСОБА_1 просила:
1. Скасувати наказ № 3 від 14 травня 2009 року «Про удосконалення структури апарату СП ПБКФ», яким скорочувалась займана нею посада економіста;
2. Поновити її на посаді економіста СП ПБКФ та стягнути заробіток за час вимушеного прогулу;
3. Зобов’язати відповідача оплатити ОСОБА_1 листки непрацездатності.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 5 серпня 2010 року ОСОБА_1 у задоволенні позову відмовлено.
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Справа № 22-3779\ 10 Категорія-40
Головуючий у І інстанції : Бедьо В.І.
Доповідач : Власов С.О.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Ужгородського міськрайонного суду від 5 серпня 2010 року скасувати та постановити нове рішення, яким поновити її на попередній роботі на посаді економіста та стягнути з відповідача заробітну плату за весь час вимушеного прогулу по день її поновлення на роботі (а.с. 103-104).
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з’явилися, перевіривши матеріали справи та надані сторонами в суді апеляційної інстанції додаткові документи, які перевірено та долучено судом до справи, обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову міськрайонний суд обґрунтовано виходив з того, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Кодексом законів про працю України та відмовив позивачці у позові за безпідставністю вимог.
Матеріалами справи доведено, що в штатному розкладі СП «Пересувана будівельно - комерційна фірма » на 2008 рік, який перевірено апеляційним судом значилась тільки одна посада економіста (з окладом 840 грн.), яку обіймала ОСОБА_1, чого вона не заперечує.
Дана обставина стверджується також довідкою відповідача № 71 від 11.10.2010 року про наявність на вказаному підприємстві на той час тільки однієї посади економіста \а.с.145\.
Згідно нового штатного розкладу вказаного підприємства, затвердженого 14.05.2009 року, починаючи з 14.05. 2009 року посада економіста не значилась, оскільки така була скорочена.
Дана обставина стверджується штатним розкладом та довідкою відповідача від 11.10.2010 року \а.с.146\.
Матеріалами справи також стверджено, що у відповідності до вимог ст. 49-2 КЗпП України, 14.05.2009 року ОСОБА_1 під особистий розпис попереджалась про наступне вивільнення по ст.40 п.1 КЗпП України ( у зв’язку із скороченням чисельності працівників апарату), яке проводилось на підприємстві згідно наказу начальника СП «Пересувна будівельно - комерційна фірма» № 3 від 14.05.2009 р. \а.с.20\ .
Звіт ( форма № 4-ПН \факт ) про фактичне вивільнення працівників станом на 27.07.2009 року (в т.ч. вивільнення економіста ОСОБА_1.) поданий відповідачем до Ужгородського міського центу зайнятості а.с. 127\.
Отже, мало місце реальне скорочення штатної одиниці посади економіста, яку обіймала ОСОБА_1
Наказом начальника СП «Пересувна будівельно - комерційна фірма» № 5 від 27.07.2009 р. «Про звільнення з роботи по скороченню штатів » ОСОБА_1 звільнена з роботи з посади економіста по ст. 40 п.1 КЗпП України (по скороченню штатів).
Копію наказу про звільнення ОСОБА_1 отримала під особистий розпис \а.с.65\.
18 листопада 2009 року СП « Пересувна будівельно - комерційна фірма » перетворена на підприємство споживчої кооперації «Мукачівська пересувна механізована колона Закарпатської облспоживспілки ».
Дана обставина стверджується Статутом відповідача \а.с.128-181\ та листом Головного управління статистики у Закарпатській області про реєстрацію підприємства ( а.с. 95).
Є доведеним факт, що на підприємстві де працювала ОСОБА_1, мало місце скорочення чисельності працівників і займана нею посада економіста скорочена.
Іншої посади економіста, крім тієї яку обіймала ОСОБА_1, на підприємстві не було.
Дана обставина стверджується штатним розкладом СП «Пересувна будівельно-комерційна фірма » на 2008 рік, а також штатним розкладом цього підприємства на 2009 рік, які перевірені апеляційним судом.
В шатному розкладі Мукачівської пересувної механізованої колони Закарпатської облспоживспілки» на 2010 рік посади економіста теж не передбачено.
За таких обставин доводи позивачки про її переважне право, як дитини війни, залишатись на посаді економіста не ґрунтуються на законі, оскільки інших посад економіста, які б обіймали інші працівники, перед якими ОСОБА_1 мала б переважне право залишитись на посаді при скороченні штатів не було.
Отже, ОСОБА_1 не мала передбаченого ст. 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» переважного права при скороченні штату залишатись на роботі на посаді економіста, оскільки її посада була скорочена, а інші працівники перед якими вона б могла скористатись наданими їй Законом пільгами, рівноцінної посади економіста не займали.
Колегія вважає, що процедура про порядок вивільнення позивачки відповідачем була дотримана.
Щодо наданих відповідачем ксерокопій листків непрацездатності серія ААФ № 077486 від 18 лютого 2008 р., серія АБЗ № 655247 від 29 травня 2008 р., серія АБЗ № 641295 від 30 травня 2008 р.,серія АБЗ № 689758 від17 травня 2008 року то з них видно, що ОСОБА_1 допомога з тимчасової непрацездатності по цим листкам призначена в розмірі 100 %.
У позовній заяві ОСОБА_1 не зазначала, що ці або інші конкретні листки непрацездатності їй відповідачем не оплачені.
Інших листків непрацездатності, які би були неоплачені позивачка суду не надала.
Щодо вимоги скарги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача заробітної плати з 1.12.2007 р. ( тобто за 1 рік і 7 міс. до її звільнення ) \а.с.104\, то така апеляційним судом не може бути задоволена, оскільки на вирішення суду першої інстанції позивачка таку вимогу не ставила \а.с.14-15\.
Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції ( ст.303 ч.1 ЦПК України).
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тому колегія суддів залишає апеляційну скаргу позивача без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 304, п.1 ч.1 ст. 307, 308, 313, п.1 ст. 314,315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 5 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді :