справа № 2-758/2010р.

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

10 грудня  2010 року                                                      смт. Приазовське

Приазовський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді                   Пантилус О.П.,

при секретарі                            Орманджи Д.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Приазовського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк (далі ПАТ КБ) “ПриватБанк”   про визнання дій банку незаконними,  

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом і просить визнати дії відповідача щодо односторонньої зміни відсоткової ставки за кредитним договором № ZPPAAN57200352 від 31 серпня 2007 року та нарахування у зв'язку з цим заборгованості позичальнику, незаконними. А також, зобов'язати відповідача застосувати до правовідносин між позивачем та відповідачем умови кредитного договору № ZPPAAN57200352  від  11 червня 2007 року за виключенням пункту 2.3.1.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 31 серпня 2007 року між позивачем та відповідачем укладений кредитний договір № ZPPAAN57200352,  відповідно до умов якого вона отримала грошові кошти в сумі 72106,8 грн., які повинна повертати банку щомісячно в період з 24 по 28 число кожного місяця в сумі 1179,7 грн. для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості за кредитом та відсотками. З вересня 2009 року позивач отримує від банку листи з повідомленням про наявність заборгованості, хоча умови договору виконувала своєчасно і в повному обсязі. У червні 2010 року звернулася з листом до відповідача та просила надати розрахунок заборгованості, вказати підстави її виникнення. На це звернення отримала відповідь  02.07.2010 року, якою банк підтвердив односторонню зміну кредитного зобов'язання та самовільне підвищення відсоткової ставки за кредитом, у зв'язку з чим і виникла заборгованість. Відповідно до п. 2.3.1. кредитного договору банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір відсоткової ставки за користування кредитом, при зміні кон'юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більш ніж на 10 % в порівнянні з курсом долара США до гривні, розміру відрахувань до страхового (резервного) фонду або зміні середньо звішеної ставки за кредитами банків України у відповідній валюті (за статистикою НБУ). При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення про зміну відсоткової ставки на протязі 7 календарних днів з дати набрання чинності зміненою відсотковою ставкою. Збільшення відсоткової ставки банком у вищевказаному порядку можливе в межах кількості пунктів, на яку збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка за кредитами  або пропорційно збільшенню курсу долара США.

Позивач вважає зазначені положення договору нікчемними  відповідно до ч.ч.2, 3 ст. 1056-1 ЦК України, згідно з якими  встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку. Тому вважає  дії відповідача щодо односторонньої зміни зобов'язання в частині збільшення відсоткової ставки за кредитним договором є незаконними.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 надав заяву позивача                  ОСОБА_1,  про залишення без розгляду частини вимог, а саме щодо   зобов'язання відповідача застосувати до правовідносин між позивачем та відповідачем умови кредитного договору № ZPPAAN57200352  від  11 червня 2007 року за виключенням пункту 2.3.1.

У зв'язку з цим та на підставі ст. 11, п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України ухвалою  суду від 10 грудня 2010 року  залишені без розгляду вимоги позивача про зобов'язання відповідача застосувати до правовідносин між позивачем та відповідачем умови кредитного договору № ZPPAAN57200352  від  11 червня 2007 року за виключенням пункту 2.3.1.  

В іншій частині вимог в судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав та  обставин, викладених в позовній заяві. Крім того, додатково пояснив, що позивач будь яких повідомлень від банку   про зміну відсоткової ставки  до 02 липня 2010 року не отримувала, не давала згоди на підвищення відсоткової ставки,  та зайві суми, крім передбачених договором при його укладенні, не сплачувала.  Ту обставину, що відбулася  зміна кон'юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, представник позивача  не заперечує.

Представник відповідача Ковалишкін В.В. в судовому засіданні не визнав позовні вимоги та пояснив, що банк вважає підвищення процентної ставки за кредитним договором таким, що відповідає положенням п. 2.3.1. кредитного договору та діючому на момент підвищення законодавства України. Статтею  11 Закону України “Про захист прав споживачів” встановлено, що в договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що процентна ставка за кредитом може змінюватися в залежності від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну процентної ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Кредитний договір в пункті 2.3.1. містить  умови, при настанні яких банк має право в односторонньому порядку збільшити процентну ставку за користування кредитом. Таким чином., до 09.01.2009 року (до моменту набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку”) банк має право змінювати в односторонньому порядку умови договору щодо збільшення розміру процентної ставки.  У зв'язку з тим, що  відбулася зміна облікової ставки НБУ, середньозваженої ставки по кредитам банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ) та зміна відсоткових ставок за депозитами, по яких банк залучає кошти, банк змінив відсотки за кредитом, згідно умов договору та закону. Повідомлення про зміну процентної ставки складено банком 25.12.2008 року і надіслано ОСОБА_1 08.01.2009 року поштою, що підтверджується копією повідомлення і реєстру на відправлення поштової кореспонденції. Таким чином, прийняття рішення про підвищення ставки і відправлення повідомлення про прийняте рішення були здійснені до 09.01.2009 року. У повідомленні про збільшення ставки за кредитним договором банк визначив механізм обчислення плати за користування кредитними ресурсами починаючи з 01.02.2009 року. З точки зору юридичної техніки  дана правова конструкція подібна тій, яку законодавець застосував, коли визначив механізм оподаткування доходів фізичних осіб у Законі України “Про податок з доходів фізичних осіб”. А саме,  в одному документі  встановлена дія у різні періоди різних розмірів ставок податку. Представник відповідача не заперечує той факт, що                    ОСОБА_1 до цього часу не сплачує суми відсотків за кредитом за підвищеною ставкою, погашення кредиту щомісячно здійснює в сумі 1179,7 грн.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача,  розглянувши матеріали справи та дослідивши надані сторонами письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 31 серпня 2007 року між ПАТ КБ “ПриватБанк” та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № ZPPAAN57200352 (а.с.10 -14), згідно якого (п.7.1.) позивачу надано кредит в сумі 72106,8 грн на наступні цілі: 51640 грн. на купівлю автомобіля (споживчі цілі);  34 грн.  для сплати  за реєстрацію предмета застави; на сплату страхових платежів 2845,2 грн.; винагороди за надання фінансового інструменту  516,4 грн.; 17071,20 на сплату страхових платежів, згідно п.п. 2.1.3., 2.2.7 даного договору  зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,34 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, тобто 16,08 % річних, щомісячної винагороди  у розмірі 0.14 % від суми виданого кредиту на придбання автомобіля, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно з п.3.11.даного договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу відповідно до п.6.2 даного договору.  

Пунктом 7.1 кредитного договору було встановлено, що позивач повинен сплачувати платежі  в період з 24 по 28 число кожного місяця, а щомісячний платіж становить                         1179 грн. 70коп.                                                                                                                                                                                        

Відповідно до п. 2.3.1. кредитного договору банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір відсоткової ставки за користування кредитом, при зміні кон'юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більш ніж на 10 % в порівнянні з курсом долара США до гривні, розміру відрахувань до страхового (резервного) фонду або зміні середньо звішеної ставки за кредитами банків України у відповідній валюті (за статистикою НБУ). При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення про зміну відсоткової ставки на протязі 7 календарних днів з дати набрання чинності зміненою відсотковою ставкою. Збільшення відсоткової ставки банком у вищевказаному порядку можливе в межах кількості пунктів, на яку збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка за кредитами  або пропорційно збільшенню курсу долара США.

Заперечення та доводи відповідача про виконання ним умов п.2.3.1 кредитного договору, а саме про направлення належним чином позивачу письмового повідомлення від 25.12.2008 року про підвищення в односторонньому порядку відсоткової ставки (а.с.33-34) суд до уваги не приймає, оскільки суду не надано належних та достатніх доказів отримання позивачем такого повідомлення.

Наданий відповідачем реєстр № 549 avt (а.с.45) не містить відомостей про те, що позивач отримував вказане повідомлення банку.

Позивач та її представник заперечують факт своєчасного її повідомлення про збільшення відсотків та зазначила в позові, а представник ОСОБА_2 пояснив в судовому засіданні,  що у червні 2010 року вона звернулася з листом до відповідача та просила надати розрахунок заборгованості, вказати підстави її виникнення. На це звернення отримала відповідь 02.07.2010 року, якою банк підтвердив односторонню зміну кредитного зобов'язання та самовільне підвищення відсоткової ставки за кредитом, у зв'язку з чим і виникла заборгованість та тільки тоді дізналася про зазначені дії банку, що підтверджується дослідженим в судовому засіданні листом керівника Приазовського відділення ПриватБанку та поштовим конвертом від 02.07.2010 року (а.с. 60,61).

Представником відповідача в судовому засіданні не заперечується той факт, що позивачу з 01.02.2009 року підвищений розмір процентної ставки  з 16.08 % річних до  27,48 % річних за вказаним кредитним договором, що підтверджується поясненнями представника відповідача Ковалишкіна В.В. в судовому засіданні та наданими  ним письмовими запереченнями (а.с.30,31).

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ст. 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту, а відповідно до вимог ч.4 ст. 11 Закону України „Про захист прав споживачів”, про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни.

Таким чином, оскільки відповідачем не надано суду належних доказів повідомлення позивача про підвищення з 01.02.2009 року відсоткової ставки за договором, така зміна відсоткової ставки є недійсною.

Відповідно до ч.1 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

09 січня 2009 року набрав чинності Закон України від 12 грудня 2008 року № 661-УІ „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку”.

Зазначеним Законом ЦК України доповнено ст. 1056-1 "Проценти за кредитним договором", відповідно до частин 2, 3 якої встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Тому збільшення відсоткової ставки за кредитним договором у односторонньому порядку здійснений банком з 01.02.2009 року суперечить ст. 1056-1 ЦК України.  

Статтями 10, 60 ЦПК України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, на підставі наявних у справі письмових доказів, пояснень сторін в судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про визнання дії відповідача щодо односторонньої зміни відсоткової ставки за кредитним договором № ZPPAAN57200352 від 31 серпня 2007 року та нарахування у зв'язку з цим заборгованості позичальнику незаконними - є  обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.            

Керуючись ст. 10, 11, 14, 57-60, 209, 212-215 ЦПК України, суд

      В  И  Р  І  Ш  И  В:

Позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”   про визнання дій банку незаконними повністю   задовольнити.

Визнати неправомірними  дії публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”  щодо односторонньої зміни, а саме збільшення з 01.02.2009 року відсоткової ставки до 27,48 % річних за користування кредитними коштами за кредитним договором                                           № ZPPAAN57200352 від 31 серпня 2007 року, укладеним між публічним акціонерним товариством комерційний банк “ПриватБанк” та ОСОБА_1, а також нарахування у зв'язку з цим заборгованості позичальнику.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Приазовський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                               О.П. Пантилус