Справа № 2-а-395/2010 р.                        

ПОСТАНОВА

іменем України

13 грудня 2010 року суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області Яворська Н.І., розглянувши в приміщенні суду м. Снігурівка в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії,

встановила:

ОСОБА_1 в грудні 2010 року пред'явила в суд позовну заяву до Управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області (далі УПФ) про поновлення строків позовної давності, визнання дій УПФ протиправними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у сумі 707,90 грн.; з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року у сумі 1168,50 грн.; з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року у сумі 1313,40 грн.; з 01 січня 2010 року по 01 листопада 2010 року у сумі 1618 грн. включно з подальшою виплатою, а також стягнення з відповідача понесених судових витрат.      

Свої вимоги обґрунтувала тим, що належить до соціальної категорії «дитина війни», та відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року (далі Закон № 2195-ІV), має право на підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.

Проте, відповідач указану вимогу Закону № 2195-IV не виконав. У минулих роках виплати проведені у меншому розмірі, що обмежило право позивачки на соціальний захист та достатній життєвий рівень.

При зверненні до відповідача в листопаді 2010 року, в проведенні перерахунку вказаної соціальної виплати відмовлено.

Посилаючись на наведені обставини, позивачка просила задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в письмовому запереченні на позовну заяву вимоги позивачки не визвав, пославшись на відсутність порядку визначення величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус «дитина війни», а також фінансового незабезпечення із Державного бюджету Пенсійного фонду по згаданим виплатам та на пропущення строків звернення до суду. Просив відмовити в задоволені позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суддя прийшла до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, та згідно пенсійного посвідчення (а.с.7) відноситься до соціальної категорії «дитина війни» в розумінні статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», і має право на державну соціальну підтримку, зокрема, відповідно до статті 6 цього Закону - на підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15), який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Водночас статтею 7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Статтею 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 - протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

У 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом (489-16), на 2007 рік зупинено, зокрема, дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Разом з цим, 09.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" № 489-V від 19.12.2006 року.

Конституційний Суд України визначив, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

Відповідно до положень ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року №966-14, а також Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року №2017-111, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється  у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону №2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було внесено зміни до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", відповідно якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветерани війни мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсій, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" зазначене підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів Згідно України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993, № 3551-ХІІ учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної Війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Разом з тим Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення підпункту 2 пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

З 22.05.2008 року відновлена дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції до 01.01.2008 року, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року № 835-VI та ст.70 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» №2154-VІ від 27.04.2010 р. було надане право Кабінету Міністрів України у 2009 та 2010  роках встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Проте, на виконання вищезазначеної норми Кабінетом Міністрів України не приймалося окремої постанови щодо встановлення в 2009, 2010 роках розміру підвищення до пенсії особам, віднесеним до категорії «дитина війни».

Тому на 2009, 2010 роки є діючою стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно з якою: «дітям війни» пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком».

Позивачці частково виплачено підвищення до пенсії.

Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них повинен був діяти відповідно до вимог статті 6 Закону України № 2195-IV і виплачувати позивачеві підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком..

Оскільки УПФ   перерахунок та виплату підвищення до пенсії згідно зі статтею 6   Закону № 2195-IV позивачці не провело, чим допустило протиправну бездіяльність, тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивачки щодо періоду здійснення перерахунку та виплати підвищення до пенсії як «дитині війни», суддя враховує похилий вік, юридичну необізнаність, отримання листа-відмову від відповідача у листопаді 2010 року, що в сукупності унеможливлювало своєчасно звернутися до суду з захистом своїх прав та інтересів, але без зобов'язання відповідача про виплату визначеного у заяві розміру доплати, постільки такі розрахунки мають бути проведені спеціалістами УПФУ у Снігурівському районі за наявності спеціальних знань. Тому, клопотання позивачки про поновлення строку на звернення до суду за захистом порушеного права є обґрунтованим. Вимога позивачки про подальше проведення та виплату підвищення до пенсії без визначення строків не є обґрунтованою.

Посилання відповідача у запереченні про те, що законодавчо не визначено який розмір мінімальної пенсії за віком слід застосовувати для розрахунку підвищення до пенсії особам, які мають статус дітей війни, а також на відсутність бюджетних коштів для забезпечення   доплат до пенсії дітям війни не є переконливими і суд не бере їх до уваги, оскільки відсутність коштів не є підставою невиконання зобов'язань покладених на УПФ законодавством, а величина мінімального розміру пенсії за віком встановлена частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, так як чинним законодавством не встановлено іншого.

У відповідності до ст.94 КАС України суд постановляє про відшкодування позивачці судових витрат, розмір яких підтверджено наданою квитанцією про оплату судового збору (а.с1).

При постановлені постанови суд брав до уваги ст. ст. 3, 22, 46, 48, 152 Конституції України, Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-IV від 18 листопада 2004 року, Рішення Конституційного Суду України № 6-рп від 09 липня 2007 року, Рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 158-161, 183-2 КАС України, суддя, -

постановила:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 пропущений строк для звернення до суду з адміністративним позовом.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області здійснити перерахунок підвищення до пенсії ОСОБА_1 за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року; з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року; 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 30 листопада 2010 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру  встановленого частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", і провести  відповідні виплати з урахуванням виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 - 1 грн. 70 коп. витрат по оплаті судового збору в дохід держави при подачі позовної заяви .

Постанову в частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії звернути до негайного виконання.

Постанова суддя за результатами скороченого провадження може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Снігурівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови, в апеляційному порядку визначеному ст.183-2 КАС України.

Суддя