АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-17736/10 Категорія ЦП: 27
Головуючий у першій інстанції Ільченко Н.А.
Доповідач Левенець Б.Б.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 грудня 2010 року. м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого – Левенця Б.Б.
суддів – Галушко Л.А., Кварталової А.М.
при секретарі – Коваль Т.В.
за участі представника позивача Шестопалова О.О., відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 червня 2010 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредитБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и л а :
У січні 2009 року позивач звернувся із позовом до відповідачів, уточнивши який зазначив, що 29 листопада 2007 року між Банком та ОСОБА_3 був укладений договір, за яким останній отримав кредит у розмірі 25 000 доларів США строком до 29 листопада 2012 року зі сплатою 13% річних. У цей же день між Банком та ОСОБА_4 був укладений договір поруки за зобов’язаннями ОСОБА_3, за укладеним ним кредитним договором.
ОСОБА_3 не виконав зобов’язань за кредитним договором і гроші не повернув.
Тому, позивач просив стягнути на свою користь із відповідачів солідарно 232 443, 64 грн., з яких: 168 195, 57 грн. заборгованості за кредитом, 6603,60 грн. заборгованості за відсотками, 3660,97 грн. відсотки за фактичне користування простроченим кредитом, 53 983,64 грн. заборгованості за пенею, 1700 грн. державного мита, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.(а.с. 3-30, 36-38)
Відповідачка ОСОБА_4 проти позову заперечувала.(а.с. 63-65)
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 18 червня 2010 року позовні вимоги задоволені, стягнуто солідарно із відповідачів на користь позивача 232 443, 64 грн. заборгованості за кредитним договором, 1730 грн. судових витрат.(а.с. 79-81)
В апеляційній скарзі, підписаної представником ОСОБА_4 – ОСОБА_5, апелянт посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просила рішення суду скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи скаргу представник апелянта зазначив, що не був присутнім в судовому засіданні через зайнятість у процесуальних діях по кримінальній справі.(а.с. 86-89, 94-95)
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 підтримав скаргу і просив її задовольнити. Представник позивача ОСОБА_2, заперечував проти скарги і просив її відхилити.
Інші особи до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином про що у справі є докази.(а.с. 139-154)
Зважаючи на вимоги ст. 3031, ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала повідомлення належним, неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи та відхилила заяву ОСОБА_4 про відкладення розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, пояснення прибувших учасників апеляційного розгляду, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити враховуючи наступне.
Судом встановлено, що 29 листопада 2007 року між Банком та ОСОБА_3 були укладені Рамковий договір та Договір надання траншу, за яким останній отримав кредит у розмірі 25 000 доларів США строком до 29 листопада 2012 року зі сплатою 13% річних, а Рамковим договором передбачено можливість надання кредиту до 50 000 доларів США із сплатою до 40% річних строком до 120 календарних місяців. У цей же день між Банком та ОСОБА_4 був укладений договір поруки за зобов’язаннями ОСОБА_3, за укладеним ним кредитним договором.
ОСОБА_3 не виконав зобов’язань за договором і гроші не повернув, ОСОБА_4 посилалася на вплив світової фінансової кризи, погіршення матеріального становища, хворобу, відсутність можливості повернути гроші, які вважала обставинами непереборної сили і такими, що свідчать про припинення зобов’язань із посиланням на ст.ст. 607, 617 ЦК України.(а.с. 63-68)
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як передбачено ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частинами 1, 2 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно з частинами 1, 2, 4 ст. 543 ЦК у разі солідарного обов'язку боржників, кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Колегія суддів перевірила доводи відповідачів і відхилила їх за наступних підстав.
Право позивача до настання строку вимагати повернення кредиту та обов’язок боржника ОСОБА_3 сплатити заборгованість за кредитом, відсотки, пеню, а також розрахунки 232 443, 64 грн., з яких: 168 195, 57 грн. заборгованості за кредитом, 10 264, 57 грн. заборгованості за відсотками, 53 983, 51 грн. заборгованості за пенею, передбачені і відповідають змісту п.п. 2.1, 3.1-3.6, 4.1-4.4, 7.1, 7.6-7.7, 8.2-8.6, 9.2, , 10.2 – 10.4 Рамкової угоди № 768 від 29 листопада 2007 року та п.п. 2 – 8 Договору про надання траншу № 5.15553/768 від 29 листопада 2007 року укладеного позивачем і ОСОБА_3.(а.с. 2-9)
Нарахування заборгованості здійснено за відсотковою, ставкою, передбаченою договором та в односторонньому порядку Банк її не підвищував.
Доказів погашення існуючої за вищевказаним кредитним договором заборгованості або її зменшення порівняно із розрахунками, наданими позивачем, на час розгляду справи судом апелянт та її представник, відповідач ОСОБА_3 не надали, не встановлено таких і в судовому засіданні.
Оскільки між Банком та відповідачем ОСОБА_4 у встановленому законом порядку було укладено договір поруки від 29 листопада 2007 року № 768-ДП1 за п.п. 2.1- 2.3, 3.2-3.3, 3.7-3.9 якого остання зобов’язувалася перед кредитором солідарно відповідати за виконання зобов’язання ОСОБА_3, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про солідарну відповідальність відповідачів.(а.с. 10)
З такими умовами за кредитним договором і договором поруки погодились боржник ОСОБА_3 та поручитель ОСОБА_4 під час їх укладення, про що свідчать їх підписи.
Висновок районного суду про задоволення позову відповідає фактичним обставинам справи, наявним в ній доказам і нормам ЦК України, а тому є обґрунтованим. При цьому, колегія суддів враховує, що таке рішення не перешкоджає боржнику та поручителю вжити заходів та надати документи про погашення(зменшення) заборгованості на стадії виконання судового рішення.
Представник ОСОБА_5 та відповідач ОСОБА_3 належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи судом 18 червня 2010 року, коли було постановлено оскаржуване рішення, про що свідчить письмова розписка.(а.с. 76)
До апеляційного суду не надано доказів порушення судом норм права, що є підставою для скасування судового рішення та звільнення боржника та поручителя від виконання зобов’язання за кредитним договором та договором поруки.
Доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують, не впливають на правильність прийнятого судом рішення і, з огляду на вимоги ч. 2 ст. 308 ЦПК України, не можуть бути визнані підставою для скасування судового рішення, тому підлягають відхиленню.
Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, –
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді Апеляційного суду Одеської області: Б.Б.Левенець
Л.А.Галушко
А.М.Кварталова