ЛАДИЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 2-481/2010 р
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 вересня 2010 року Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:
головуючого – судді
за участю секретаря Сушко О.О.,
Бойко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ладижин Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області про зобов’язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії, -
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулася до суду з цим позовом і просила визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови призначити та виплачувати їй додаткову пенсію та підвищення (доплати) до пенсії в розмірах визначених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Законом України «Про соціальний захист дітей війни», зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити їй додаткову пенсію, а також підвищення (доплату) до пенсії для непрацюючих пенсіонерів, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, та підвищення до пенсії як дитині війни, починаючи з 22.05.2008 року.
На обґрунтування позовних вимог позивач вказала на те, що вона має статус громадянина, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи 4 категорії, і що відповідно до статей 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, а також вона має право на доплату до пенсії для непрацюючих пенсіонерів, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, а також є дитиною війни та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком, однак відповідач всупереч зазначеним нормам відмовляється провести відповідне нарахування цих виплат.
Позивачка в судове засідання не з`явилася у своїй заяві просила справу слухати у її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надавши суду заяву в якій просив справу слухати в його відсутність, позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні через безпідставність вимог.
На обґрунтування своїх заперечень письмово повідомив, що додаткова пенсія та підвищення (доплата) до пенсії для непрацюючих пенсіонерів, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищення до пенсії як дитині війни, позивачу були призначені та нараховані виходячи з норм діючого законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося.
Дослідивши докази та давши їм належну юридичну оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» встановлено правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність
шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Судом встановлено, що позивачка є постраждалою від наслідків Чорнобильської катастрофи 4 категорії та зареєстрована і постійно проживає в м. Ладижин Вінницької області, яке згідно постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991 року /додаток № 1/ віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю, а також являється дитиною війни.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті, а згідно ч.1 даної статті громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: - у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; - у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до постраждалих четвертої категорії призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком.
Ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено право дитини війни на підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, зокрема, були внесенні зміни до ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно з якими особам, віднесеним до категорії 4 щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 5 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України; вказаним Законом зміни було внесено і до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зазначені зміни були визнані неконституційними і втратили чинність. У зв’язку з цим продовжила діяти попередня редакція ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
За таких обставин позивачка має право на призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком; на підвищення (доплату) до пенсії для непрацюючих пенсіонерів, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати; на підвищення як дитині війни до пенсії у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком
Наявність такого права у позивачки є визначальним для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ч. 2 ст. 46).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 8 ЦПК України у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.
Отже, виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні розміру виплат позивачеві застосуванню підлягають ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», № 654 від 16.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» , № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на підставі яких були нараховані ці виплати, оскільки останні істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Зі змісту ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» випливає, що за основу нарахування щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, підвищення до пенсії як дитині війни, береться мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно чинного законодавства визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки позивачці слід визначати додаткову пенсію та підвищення до пенсії як дитині війни виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, з урахуванням викладеного вище, відмова відповідача у здійсненні перерахунку та виплаті позивачці додаткової пенсії, підвищення (доплату) до пенсії для непрацюючих пенсіонерів, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, а також підвищення до пенсії, як дитині війни, згідно з чинним законодавством є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України.
На підставі ст. ст. 19, 46 Конституції України, ст. ст. 39, 49, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 197, 209 - 218 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області щодо відмови здійснити ОСОБА_3 перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, підвищення (доплату) до пенсії для непрацюючих пенсіонерів, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю та підвищення до пенсії як дитині війни.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області провести з 22 травня 2008 року ОСОБА_3 перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та виплатити недоплачені кошти з різницею отриманих сум.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України м. Ладижин Вінницької області провести з 22 травня 2008 року ОСОБА_3 перерахунок підвищення (доплати) до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за проживання на території підвищеного радіоактивного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати та виплатити недоплачені кошти з різницею отриманих сум.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області провести з 22 травня 2008 року ОСОБА_3 перерахунок підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та виплатити недоплачені кошти з різницею отриманих сум.
Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів після його оголошення до апеляційного суду Вінницької області через Ладижинський міський суд.
Суддя: (підпис).
З оригіналом вірно.
Суддя Ладижинського міського суду О.О.Сушко