Справа № 2-8217/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2010 року Ленінський районний суд м. Вінниці
в складі:
головуючого судді Овсюка Є.М.
при секретарі Олійник І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення нерухомого майна в рахунок боргу за договором позики та визнання права власності та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення нерухомого майна в рахунок боргу за договором позики та визнання права власності.
Позов мотивований тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір позики, за яким позивач передала, а відповідач прийняла 300 000 (триста тисяч) гривень. За даним договором відповідач зобов’язалась повернути позивачу вказану суму грошових коштів до 05 вересня 2010 року, але не повернула незважаючи на неодноразові нагадування позивача про необхідність повернути їй позичені грошові кошти. Позивач просить суд визнати за нею право власності на кафе в смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області по вул. Київська, 1в, яке належить відповідачу, так як вважає, що відповідач за позичені в неї грошові кошти придбала дане кафе, тому просить звернути стягнення на кафе в рахунок погашення боргу.
До судового розгляду до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності. Даний позов підлягає розгляду разом із первісною позовною заявою в одному проваджені, оскільки випливає з первісного, позови нерозривно пов’язані між собою, мають тотожній предмет спору.
Зустрічний позов мотивований тим, що відповідач не визнає право власності позивача на кафе в смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області по вул. Київська, 1в, оспорює її право власності, тому позивач просить захистити її право власності у спосіб визнання права власності.
В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом позов підтримав, надав суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд позовні вимоги задовольнити, в задоволені зустрічного позову просив відмовити. Представник позивача за зустрічним позовом повідомив, що в зв’язку з невизнанням відповідачем права власності позивача на кафе, з метою захисту права власності позивача подав зустрічний позов, а тому просив задовольнити зустрічний позов та відмовити в задоволені первісної позовної заяви за безпідставністю.
Вивчивши матеріали справи, з’ясувавши позиції сторін, суд прийшов до висновку про відмову в задоволені первісного позову та про задоволення зустрічного позову на підставі наступного.
05 вересня 2008 року між позивачем та відповідачем, у письмовій формі, був укладений договір позики, за яким позивач передала, а відповідач прийняла 300 000 (триста тисяч) гривень, про що остання написала розписку. За даним договором відповідач зобов’язалась повернути позивачу вказану суму грошових коштів до 05 вересня 2010 року. З вересня 2010 року позивач неодноразово повідомляла відповідача по телефону та при зустрічі про необхідність повернути їй позичені грошові кошти, але до цього часу вказані грошові кошти відповідач не повернула, мотивуючи тим, що у неї відсутні грошові кошти. На думку позивача, відповідач за позичені в неї грошові кошти придбала кафе в смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області по вул. Київська, 1в, на сьогоднішній день здійснює там свою підприємницьку діяльність. Вважає, що вказане кафе придбано за грошові кошти, які відповідач позичив у позивача, а тому вважає, що кафе відповідачу не належить, а фактично власником кафе є позивач. Зі слів відповідача, у неї не має грошових коштів, та іншим шляхом стягнути грошові кошти з відповідача буде неможливо і буде неможливим виконати рішення суду, тому просить суд визнати за нею право власності на кафе в рахунок погашення боргу відповідача перед позивачем.
Дані правовідносини є борговими та регулюються параграфом другим, глави 71 Цивільного кодексу України «Позика», а також відповідними зобов’язальними нормами законодавства, передбаченими книгою п’ятою «Зобов’язальне право» розділом першим I загальних положень про зобов’язання глави 47 та 48 «Поняття зобов’язання. Сторони у зобов’язанні та виконання зобов’язання». В такому випадку захист прав позивача має відбуватись у спосіб примусового стягнення грошових коштів з відповідача, оскільки не має доказів того, що відповідач не в змозі розрахуватись за своїм боргом. До того ж право власності відповідача на кафе в смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області по вул. Київська, 1в виникло раніше, ніж її боргові зобов’язання. Позивач не може набути право власності на нерухомість відповідача в рахунок стягнення боргу з останньої, оскільки це не є підставою набуття права власності, передбаченою ст. 328 Цивільного кодексу України, яка передбачає підстави набуття права власності. Оскільки позивач просить суд захистити його право власності не у спосіб, передбачений законодавством, тому суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні первісного позову.
Що стосується зустрічної позовної заяви, то вона ґрунтується на тому, що відповідач просить суд визнати за нею право власності на кафе в смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області по вул. Київська, 1в, що належить позивачу, тим самим відповідач не визнає та оспорює право власності позивача, в зв’язку з чим позивач звернулась із зустрічним позовом до суду про захист свого права власності. Судом встановлено, що спірне кафе розташоване за адресою: Вінницька область, Вінницький район, смт. Стрижака, вул. Київська, 1в, належить позивачу на підставі свідоцтва про право власності № 77 від 09 червня 2008 року, виданого згідно рішення виконавчого комітету Стрижавської селищної ради № 145 від 27 березня 2008 року, зареєстрованого Комунальним підприємством «Вінницьке обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації» та складалось з будівлі кафе з прибудовою та спорудою літ. «А»: приміщення № 1: з № 1 по № 7 загальною площею 77,6 кв.м.; каналізаційних ємкостей № 1-3; підпірної стіни № 4; огорожі № 5-6. Кафе розташоване на земельній ділянці, якою користується позивач на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного 21 вересня 2005 року між Стрижавською селищною радою та позивачем строком на двадцять років та зареєстрованого у Вінницькій філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17 травня 2006 року за № 040655900016, цільове призначення земельної ділянки – для комерційного використання. Позивач здійснює свою підприємницьку діяльність в даному кафе, надаючи послуги в сфері громадського харчування. На дохід, отриманий від здійснення своєї підприємницької діяльності позивач придбала кафе та здійснила в ньому поліпшення, на що отримала попередні погодження держсанепідемстанції та державної пожежної охорони, а також замовила новий технічний паспорт у КП «ВООБТІ» на приміщення кафе. Після здійснення реконструкції та прибудови приміщень кафе, згідно технічного паспорту кафе складається зі збільшених в розмірах приміщень № 1-4 загальною площею 50,5 кв.м., 1-5 площею 61,1 кв.м., в будівлі кафе літ. «А» збудованої прибудови літ. «а1», що складається з приміщень: холодильна камера 1-8 площею 9,5 кв.м., кладова 1-9 площею 5,2 кв.м., гардероб 1-10 площею 4,8 кв.м., коридор 1-11 площею 3,5 кв.м., навіс літ. «Б», тераса літ. «В», каналізаційних ємкостей № 1-3; підпірної стіни № 4; забор № 5, ворота № 6, криниця № 7, які розташовані в смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області по вул. Київська, 1в. Через оспорювання відповідачем права власності позивача на кафе, остання не встигла здати переплановані та збудовані приміщення в експлуатацію, а тому була вимушена звернутись до експертів Державного підприємства «Науково-дослідна виробничо-технічна агенція «Стратегія регіонального розвитку», для надання будівельно-технічних висновків щодо придатності прибудованої частини приміщень до існуючого будинку кафе до використання та відповідності будівлі будівельним нормам. За результатами обстеження Державним підприємством «Науково-дослідна виробничо-технічна агенція «Стратегія регіонального розвитку» надано технічний висновок (звіт) № 195/10 від 07.09.2010 року, згідно якого використання реконструйованих та прибудованих приміщень можливе, вони відповідають своєму технологічному призначенню та відповідають будівельним нормам.
Оскільки відповідач не визнає права власності позивача на кафе та оспорює його, тому суд приходить до висновку про необхідність захисту права власності позивача у спосіб, передбачений п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, а смае у спосіб визнання права власності.
Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним, що закріплено також статтею 321 Цивільного кодексу України
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Відповідно до ч. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність захисту права власності ОСОБА_2 у спосіб передбачений п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, у спосіб визнання за нею права власності на кафе в смт. Стрижавка, Вінницького району, Вінницької області, по вул. Київська, 1в, тим самим задоволення зустрічної позовної заяви, а в задоволені первісного позову відмовити за безпідставністю. Стягнути на користь позивача з відповідача за зустрічним позовом судові витрати.
Керуючись ст.ст. 4, 15, 88, 209, 212-215 ЦПК України, 11, 15, 16, 321, 328, 331, 376, 392, главами 47, 48 ,71 ЦК України, -
в и р і ш и в:
В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення та визнання права власності на кафе відмовити повністю.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на будівлю кафе літ. «А», що складається з приміщень: підсобне приміщення 1-1 площею 12,3 кв.м., туалет 1-2 площею 2,2 кв.м., кухня 1-3 площею 7,0 кв.м., зала 1-4 площею 50,5 кв.м., зала 1-5 площею 61,1 кв.м., кабінет 1-6 площею 8,0 кв.м., кімната охорони 1-7 площею 6,0 кв.м., збудованої прибудови літ. «а1», що складається з приміщень: холодильна камера 1-8 площею 9,5 кв.м., кладова 1-9 площею 5,2 кв.м., гардероб 1-10 площею 4,8 кв.м., коридор 1-11 площею 3,5 кв.м., навіс літ. «Б», тераса літ. «В», каналізаційних ємкостей № 1-3; підпірної стіни № 4; забор № 5, ворота № 6, криниця № 7, які розташовані в смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області, по вул. Київська, 1в.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені нею судові витрати, 1700 (одна тисяча сімсот) гривень витрат на державне мито та 120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя: