копія

                                                                                                           ПОСТАНОВА                                                                                2а-596\ 2010

                     ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

22 грудня 2010 року                                                             Козельщинський районний суд Полтавської області

                                                                                                       в складі  головуючого судді  - Науменко Н.Д.                                                                                                    

           розглянувши   в порядку скороченого провадження і приміщенні Козельщинського районного суду Полтавської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України у Козельщинському  районі Полтавської області про визнання неправомірними дій і зобов"язання нарахувати та виплатити  щомісячне підвищення до пенсії, -    

встановив:

             Позивач  ОСОБА_1 звернувся  до Козельщинського районного суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Козельщинському районі  Полтавської області, в якому прохав суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому, як дитині війни, недоплачене щомісячне підвищення до пенсії за період з 22 травня 2008 по  9 грудня 2010 року. постановою, прохала поновити строк на звернення до суду, пропущений з поважної причини.

             В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що він належить до соціальної категорії «Дитина війни» та  відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2006 року  має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.  

             Відповідач всупереч Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, яким були визнані  неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», в тому числі й щодо зупинення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії.

             Відповідач надав заперечення на позов, в яких просить суд в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008  стосувалось лише Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», рішень щодо неконституційності Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» Конституційним Судом України не приймалось. Таким чином, на думку відповідача рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року зворотної дії в часі не має, а тому на період до 09 липня 2007 року не поширюється.

             Крім того, відповідач вважає свої дії щодо невиплати позивачу доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» правомірними через  невизначеність на законодавчому рівні   органу на який покладено обов’язок здійснення таких виплат   особам, які мають статус дитини війни, за рахунок яких коштів повинні здійснюватися ці виплати та який розмір мінімальної пенсії за віком необхідно застосовувати при обчисленні таких доплат. При цьому, відповідач зазначив про необґрунтованість доводів позову щодо застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”,  оскільки розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених за цим Законом.

            В порядку ст. 183-2 ч.3 КАС України  справа підлягає розгляду в порядку скороченого провадження.            

             З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено наступне.

             Позивач має статус «Дитини війни», що  також  підтверджується   пенсійним посвідченням НОМЕР_1 від  05.07.2003року (а. с. - 6).

             Враховуючи зазначений статус позивача, він відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  

             Із заперечень УПФУ  в Козельщинському районі Полтавської області, встановлено, що відповідач не здійснює позивачу зазначених виплат, посилаючись на відсутність у нього коштів та на невизначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни.

 Виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

 Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.          

               Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Стосовно вимог позивача про зобов'язання відповідача виплачувати йому з 22 травня 2008 року по 7 грудня 2009 року щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, то суд вважає такі вимоги не обґрунтованими, виходячи з наступного.

Згідно рішення Козельщинського районного суду від 7 грудня 2009 року позивачу присуджено і відповідачем виплачено 30% підвищення до пенсії як дитині війни.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" не передбачено  обмежень   застосування ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" щодо нарахування і виплати 30% надбавки до пенсії громадянам категорії "діти війни", а тому зазначена виплата повинна бути проведена. Зменшення відповідачем розміру виплати цього підвищення з посиланням на  постанову КМУ № 530 від 28.05.2008 року і інші постанови КМУ  з цього питання є  безпідставними, так як  при вирішенні спору суд виходить із загальних засад пріоритету  законів над підзаконними актами і визнає, що при розрахунку підвищення до пенсії  соціальній категорії " діти війни" застосуванню підлягає ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

За таких обставин суд визнає протиправною бездіяльність УПФ України  в Козельщинському районі Полтавської області в частині проведення у 2009 році  часткової виплати підвищення до пенсії  "дітям війни" і приходить до висновку про необхідність здійснення перерахунку виплат  у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 ч.1 Закону України " Про загальнообова"язкове державне пенсійне страхування", та проведення відповідних виплат з 7 грудня по 31 грудня 2009року з урахуванням  виплачених позивачу за цей час виплат.

Дія Закону України " Про соціальний захист дітей війни"  у 2010 році не зупинялась, тому протягом року відповідач повинен  діяти у межах вимог ст. 6 цього закону і проводити нарахування і виплату 30% підвищення до пенсії. За цих підстав вимога позивача про  визнання неправомірними дій і зобов"язання провести донарахування до пенсії  підвищення підлягає задоволенню.

Згідно ч.ч.3 та 4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Таким чином, доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для їх  не здійснення   або відмови в задоволенні позову.

            Щодо доводів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, суд зазначає наступне.

            Сторонами по справі не заперечується, що позивач, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

             За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

            З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Також, суд відхиляє доводи відповідача щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу на який покладено обов’язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.

 Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007року за №1261  і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати  до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни”,  покладено на УПФУ в Козельщинському районі Полтавської області за місцем проживання позивача.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

               За змістом ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

               Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне  право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно  п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року за №1261 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.

               Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов’язок щодо:

•   щодо призначення пенсії;

•   підготовки документів для її виплати;

•   забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

               Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2, що діє  в редакції Постанови Правління ПФУ від 25.02.2008 року № 5-5, управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями  утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням – забезпечення призначення та виплати пенсії.

              Отже, обов’язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни», покладено саме на органи Пенсійного фонду України.

              Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку  на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.

             Виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів, як на обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов’язань  перед позивачем.

             Крім того, відповідачем, в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов’язку щодо нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

            Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов’язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов’язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.    

             Згідно ст. 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" установлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних  груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.         Отже, мінімальний розмір пенсії за віком за січень - жовтень  2009 року встановлений на рівні грудня 2008 року.

            З 1 листопада  2009 року розмір  прожиткового  мінімуму  для  осіб, які втратили працездатність, встановлений 573 грн. на  місяць, отже  розрахунки за  грудень 2009  року належить здійснювати  враховуючи  цей розмір.

             Виплата надбавки дітям війни у 2010 році повинна нараховуватись за період з 1січня  по 09 грудня 2010 року, виходячи із мінімального розміру пенсії, встановленого в цей період.

             При цьому   при проведенні зазначених виплат зарахуванню підлягають суми, виплачені відповідачам.  

             Суд, не вбачає пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом свого права щодо отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, так як за  ст. 46 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" до правовідносин щодо  невиплати пенсій з вини органу, на який покладено обов"язок з виплати пенсій не застосовуються строки позовної давності.

соціальний захист дітей війни», яка призвела до  порушення прав позивача на  своєчасне нарахування на отримання  доплати до пенсії.

           На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,   ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186, ст.256 ч.1,2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

                                                                            постановив:          

           Позовні вимоги ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Козельщинському   районі Полтавської області  про  визнання неправомірними дій та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни  задовольнити частково.

           Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Козельщинському  районі Полтавської області в період з  8 грудня  2009 року по 09  грудня 2010 року.

           Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Козельщинському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком в розмірі встановленому ч.1ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" та провести доплату ОСОБА_1 за  2009 рік з 8  по 31 грудня 2009 року, за 2010 рік з 1 січня по 09 грудня 2010 року з урахуванням проведених виплат.

           В задоволенні решти вимог відмовити.

           Постанова підлягає негайному виконанню.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Козельщинський районний суд Полтавської області шляхом подачі  протягом десяти днів з дня отримання її копії апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

         Постанова набуває чинності після спливу строку на подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий:                                               підпис                                                                                     Н.Д.Науменко  

З оригіналом вірно.

Суддя Козельщинського районного суду :                                                                                               Н.Д.Науменко