Справа № 2-4576/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

3.11.2010 р.                                                                                         Ленінський районний суд м. Вінниці

в складі: головуючого  судді Бойка В.М.,

при секретарі  Паруліте Ю.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину жилого домоволодіння в порядку спадкування за заповітом, -

ВСТАНОВИВ :

В Ленінський районний суд м. Вінниці звернулася з позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину жилого домоволодіння в порядку спадкування за заповітом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за матір'ю позивачки ОСОБА_3 5.09.1995 року було зареєстровано в КП ВООБТІ за реєстровим № 6672 право приватної власності на 3/20 частини жилого домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1. Державна реєстрація права власності матері на дане нерухоме майно проведена на підставі Біржового контракту № 30 про купівлю-продаж даної нерухомості, укладеного 2.09.1995 року у Вінницькій філії "Української біржі нерухомості", відповідно до якого в постійне користування матері перейшли дана 3/20 частина будинку жилою площею 23,0 кв. м, а саме: в будинку "А" кімната 5-1, кімната 5-2, кухня 5-3, коридор 1/2 , VI загального користування, ?  ґанку загального користування, сарай "д", "в", погріби П/В, П/В.

Цю частину домоволодіння мати позивачки заповіла позивачці, залишивши заповіт, посвідчений 25.02.1999 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 688.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Вінниці мати позивачки ОСОБА_3 померла, актовий запис про смерть № 3221 від 16.11.2007 року у відділі РАЦС Вінницького міського управління юстиції Вінницької області.

Спадкоємцем матері за законом першої черги являється її чоловік - відповідач по справі ОСОБА_2, який подав в нотаріальну контору заяву про відмову від виділення його ?  подружньої частки в цьому майні і від спадкування своєї обов'язкової долі в спадщині.

Позивачка прийняла спадщину, подавши в нотаріальну контору у встановлений законом термін відповідну заяву.

Нотаріусом 18.07.2008 року була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій - видачі їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказану частину домоволодіння, і ця відмова була мотивована відсутністю нотаріального посвідчення договору  її  купівлі-продажу  спадкодавицею,   а  поданий   позивачкою  договір  купівлі-продажу оформлений неналежним чином.

Однак, позивачка вважає, що при житті її мати стала власником даного нерухомого майна, оскільки Біржовий контракт № 30 про купівлю-продаж нерухомості, у відповідності до ст. 15 ЗУ "Про товарну біржу" реєструється тільки на біржі і в подальшому нотаріальному  посвідченню не підлягає. Натомість, у відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Крім того, право власності матері на дане майно пройшло державну реєстрацію в КП ВООБТІ, як це передбачено ст. 334 ЦК України.

10 листопада 2008 року позивачка звернулась до суду з позовом про визнання права на спадщину на спірну нерухомість, і рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 3.02.2009 року за нею визнано право на спадщину за заповітом після смерті її матері на спірне майно.

26 травня 2009 року позивачка звернулась з КП ВМБТІ з проханням зареєструвати її право власності на 3/20 частин домоволодіння за АДРЕСА_1, подавши для реєстрації вказане рішення суду. Однак, рішенням реєстратора від 12.06.2009 року за вих. № 148 їй відмовлено в державній реєстрації. Відмова мотивована тим, що подане нею для реєстрації рішення суду визнає за нею право на спадщину, але не визнає право власності на спадщину, і наявність цих обставин є підставою для відмови в державній реєстрації права, оскільки відповідно до п. 2.9 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року за № 157/6445 в переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна п. 10: "Рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна...".

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з’явився, але надав до суду заяву в якій зазначив що не заперечує проти задоволення позову та просить розглянути справу у його відсутність.  

Судом по справі було встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 16.11.2007 року, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Після її смерті відкрилася спадщина на належну їй 3/20 частини будинковолодіння за АДРЕСА_1, що згідно заповіту від 25.02.1999 року вона заповіла своїй дочці ОСОБА_1.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1223 ЦК України – право на спадкування мають особи, визначені у заповіті .  

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що позивачка вчасно звернулася з заявою про прийняття спадщини.

Згідно біржового контракту №30 про купівлю-продаж нерухомості від 02.09.1995 року ОСОБА_5 продала ОСОБА_3  3/20 частини будинковолодіння за АДРЕСА_1, яка зареєстрована в ВООБТІ 05.09.1995 року за ОСОБА_3.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власносні набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, право власності вважажається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні не заперечував щодо прийняття позивачем спадщини, після померлої матері і не претендує на дану частку , суд вважає можливим визнати за позивачем право власності на 3/20 частини будинковолодіння за АДРЕСА_1.

На підставі викладеного та керуючись ст. 328, 1223,1270  ЦК України та ст.ст. 10, 60,  212- 215, 218   ЦПК України,  -

ВИРІШИВ :

Позов  задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/20 частини жилого домоволодіння за АДРЕСА_1, жилою площею 23 кв.м., що зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_3 в КП ВООБТІ 09.09.1995 року за реєстровим № 6672 року на підставі біржового контракту №30 про купівлю-продаж нерухомості від 02.09.1995 року, зареєстрованого у Вінницькій філії Товарної біржі «Українська біржа нерухомості» а саме: будинку «А» кімната 5-1, кімната 5-2, кухня 5-3, ? коридору VI загального користування, ? ганку загального користування, сарай «д», «в», погріби П/В, П/В, - в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Вінниці.

Заяву про апеляційне оскарження  рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на  рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя :