Справа № 2-7667/10

ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

13.12.2010 року                                                                 Ленінський районний суд міста Вінниці

в складі головуючого судді: Овсюк Є.М.,

при секретарі Олійник І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -  

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

Позовна заява мотивована тим, що  21 березня 2009 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір позики, згідно якого позивач передав, а відповідач отримала від гроші в сумі 10000,00 доларів США та взяла на себе зобов'язання повернення всієї суми позики на протязі 6 місяців з дня отримання. Як пояснила ОСОБА_3, вона має відповідну ліцензію та займається роздрібною торгівлею лікарськими засобами і взяті у позику кошти їй потрібні на закупівлю товару. На підтвердження укладення договору позики та його умов відповідачем 21. 03.2009 року була складена розписка, відповідно до якої. ОСОБА_4 взяла в борг у позивача гроші в сумі 10000.00 доларів США на строк б місяців. 2 липня 2009 року до позивача знову звернулась ОСОБА_3, запевнила, що поверне отримані 21.03.2010 року гроші в сумі 10000.00 доларів США та під аналогічним приводом попросила надати їй на умовах договору позики ще певну суму грошових коштів, а саме 7000.00  доларів США. В зв'язку з виниклою під впливом доводів відповідача довірою до неї, між ними знову було укладено договір позики , згідно якого позивач передав, а відповідач отримала від нього гроші в сумі 7000,00 доларів США та взяла на себе зобов'язання повернення всієї суми позики на протязі шести місяців. На підтвердження укладення договору позики та його умов відповідачем того 02.07.2009 року була складена розписка. 12 вересня2009 року ОСОБА_3 повідомила, що вчасно, а саме до 21.09.2009 року повернути кошти в сумі 10000.00 доларів США, не зможе в зв'язку з рядом проблем пов'язаних із здійсненням її підприємницької діяльності, для вирішення яких їй потрібна ще фінансова допомога з його боку та знову попросила надати їй на умовах договору позики грошові кошти в сумі 8000 доларів США, погодившись, позивач передав ОСОБА_3 вказану суму двома частинами, з саме 5000.00 доларів США 12.09.2009 року та 3000.00 доларів США 23.09.2009 року на строк 6 місяців.  На підтвердження укладення договорів позики та їх умов Відповідачем відповідно 12 та 23 вересня 2009 року була складено розписки.  Згідно взятих на себе зобов'язань Відповідач зобов'язалась повернути всю суму отриманих грошових коштів відповідно за договором позики від 21.03.2009 року - не пізніше 21.09.2009 року, за договором від 02.07.2009 року - не пізніше 02.07.2009 року, за договором від 12.09.2009 року - не пізніше 12.03.2010 року, за договором від 23.09.2009 року - не пізніше 23.03.2010 року, однак, ігноруючи взяті на себе зобов'язання, ОСОБА_3 у  встановлені та заздалегідь оговорені сторонами строки грошові кошти не повернула та не  вжила будь-яких заходів що до хоча б часткового погашення заборгованості. З метою повернення грошових коштів, позивач неодноразово звертався з усною вимогою до відповідача, однак остання в категоричній формі відмовляється повернути грошові кошти отриманні згідно договору позики, належним чином не мотивуючи свою відмову, на даний час Відповідач уникає спілкування з позивачем. ОСОБА_3 одружилась, та змінила своє прізвище з «Українець» на «Шмід» в зв'язку з чим 22.07.2010 року Ленінським РВ УМУВС України у Вінницькій області їй було видано паспорт громадянки України сери НОМЕР_1. Оскільки в добровільному порядку відповідач відмовляється повернути грошові кошти та не бажає мирно врегулювати даний спір, позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

    В судовому засіданні адвокат позивача ОСОБА_5 позовні вимоги підтримав, просив суд стягнути з відповідача борг в розмірі 194402,4 гривень, посилаючись на доводи викладені в позовній заяві, а також судові витрати в розмірі 1820 гривень та витрати на правову допомогу в сумі 3000 гривень.

Відповідач в судове засідання не з ' явився, про причини неявки суд не повідомив. Відповідно до ст. 169 п.4 ЦПК України, суд вважає за можливе та необхідне розглянути справу за відсутності відповідача, оскільки в справі достатньо даних про права та взаємовідносини сторін.  Суд, вирішив провести заочний розгляд справи.

    Заслухавши пояснення адвоката, оглянувши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

    21 березня 2009 року між позивачем та ОСОБА_3 (прізвище після укладення шлюбу змінено на ОСОБА_2) було укладено договір позики, згідно якого позивач передав, а відповідач отримала від гроші в сумі 10000,00 доларів США та взяла на себе зобов'язання повернення всієї суми позики на протязі 6 місяців з дня отримання. На підтвердження укладення договору позики та його умов відповідачем 21. 03.2009 року була складена розписка, відповідно до якої ОСОБА_4 взяла в борг у позивача гроші в сумі 10000.00 доларів США на строк б місяців.

2 липня 2009 року між сторонами знову було укладено договір позики, згідно якого позивач передав, а відповідач отримала від нього гроші в сумі 7000,00 доларів США та взяла на себе зобов'язання повернення всієї суми позики на протязі шести місяців. На підтвердження укладення договору позики та його умов відповідачем того 02.07.2009 року була складена розписка.

 12 вересня2009 року  між сторонами знову було укладено договір позики, згідно якого позивач передав, а відповідач отримала від нього гроші в сумі 5000,00 доларів США та взяла на себе зобов'язання повернення всієї суми позики на протязі шести місяців. На підтвердження укладення договору позики та його умов відповідачем того 12.09.2009 року була складена розписка.

23 вересня 2009 року між сторонами знову було укладено договір позики, згідно якого позивач передав, а відповідач отримала від нього гроші в сумі 3000,00 доларів США та взяла на себе зобов'язання повернення всієї суми позики на протязі шести місяців. На підтвердження укладення договору позики та його умов відповідачем того 23.09.2009 року була складена розписка.

    Згідно ч.1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

    Згідно ч.2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника.

    Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

    Як було встановлено в судовому засіданні відповідачем ОСОБА_2 отримано від позивача ОСОБА_1 кошти на загальну суму 25 000 доларів США, що з урахуванням курсу валют встановлено Національним банком України складає 194402,4 гривень.

Враховуючи те, що позивач сплатила судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, їх, згідно ст.ст. 81, 88 ЦПК України, слід стягнути з відповідача, пропорційно до задоволених вимог.

    На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст.10, 60, 81, 88, 213-218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

    Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг в сумі 194402,4 гривень, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1700 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень, витрати на правову допомогу в розмірі 3000 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

    Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом 10 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги.    

Суддя: