U
справа № 2-2483
2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 грудня 2010 року. Шосткинський міськрайсуд Сумської області в складі : головуючого судді Свиненко М.Д., при секретарі Афанасенко Т.Л., з участю представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Шостка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 яка діє в своїх та інтересах свого сина ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої суспільно-небезпечним діянням, -
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулась до суду з вказаним позовом мотивуючі свої вимоги тим, що постановою Шосткинського міськрайсуду Сумської області від 30 червня 2010 року до відповідача ОСОБА_5 застосовано примусові заходи виховного характеру і він був переданий під нагляд його матері, відповідачки по справі ОСОБА_4, терміном на 2 роки за вчинення суспільно небезпечного діяння передбаченого ст. 128 КК України, тобто за те, що 17.01.2010 року біля 16 години 30 хвилин знаходячись на сніговій горці в районі озера біля кафе "Хуторок" в м.Шостка, під час гри з її малолітнім сином ОСОБА_3, діючи з необережності, передбачаючи можливість настання тілесних ушкоджень, хоча повинен був і міг їх передбачити, штовхнув його у правий бік, від чого ОСОБА_3 впав з гірки , вдарився головою та отримав тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент їх спричинення. З приводу отриманих тілесних ушкоджень, син позивачки ОСОБА_3 знаходився на лікуванні, тому просить суд стягнути з відповідача завдану майнову шкоду пов'язану з понесеними витратами на лікування, вартістю проїзду, харчування в розмірі 2276 грн. 25 коп. та 15000 грн. завданої моральної шкоди, оскільки відчувала ряд моральних страждань переживаючи за життя та стан здоров'я сина, в наслідок дій відповідача був порушений звичайний уклад життя її сина, він був позбавлений можливості в повній мірі навчатись, спілкуватись з однолітками.
Відповідачі позов визнали частково та вказали, що дійсно сину позивачки ОСОБА_5 були завдані тілесні ушкодження і згодні відшкодовувати завдані збитки, але не в такому завищеному розмірі, оскільки вже було виплачено 2000 грн. на лікування, тому вважають, що мають сплатити ще 276 грн. 25 коп.. Щодо розміру моральної шкоди, з-за скрутного майнового становища згодні сплатити 1000 грн..
Вислухавши сторони, представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволені вимог про стягнення майнової шкоди має бути відмовлено, що стосується стягнення моральної шкоди, ці вимоги мають бути задоволені частково.
В судовому засіданні встановлено, що малолітній син позивачки ОСОБА_3 (а.с.5-9), в наслідок суспільно небезпечного діяння ОСОБА_5, 17.01.2010р. отримав тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент їх спричинення і з цього приводу з 17.01.2010р. по 10.02.2010р. знаходився на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні СОКЛ (а.с.3-4).
29.01.2010р. відповідачкою було сплачено на лікування ОСОБА_3 2000 грн. (а.с.25), про що не заперечують сторони.
Згідно ст.ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана фізичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, якщо вона не доведе, що шкода завдана не з її вини.
Позивачка надала суду ряд копій документів щодо витрат на придбання ліків, продуктів харчування, оплати проїзду до м.Суми і в зворотньому напрямку (а.с.10-18), але суду не надала будь яких доказів що саме вказані витрати були необхідні для лікування її сина. Крім того ряд копій документів датовано іншими числами ніж проводився курс лікування і сама сума відповідає той, що вже була сплачена відповідачкою в розмірі 2000 грн. за завдану майнову шкоду. Також позивачка не довела, що вказані витрати на лікування вона понесла зверх витрат сплачених відповідачкою. З вказаних підстав суд вважає, що вимоги позивачки про стягнення завданої майнової шкоди задоволенню не підлягають, тому в цій частині позову має бути відмовлено.
Що стосується завданої моральної шкоди, суд вважає, що ці вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
В судовому засіданні встановлено, що саме діями сина відповідачки було завдано шкоду синові позивачки, в наслідок яких він відчував ряд моральних страждань, будучи малолітнім винен був проходити курс лікування в іншому населеному пункті, в наслідок дій відповідача був порушений звичайний уклад його життя, був позбавлений можливості в повній мірі навчатись, спілкуватись з однолітками, тому моральної шкоди, на думку суду, виходячи з засад розумності, майнового стану відповідача має бути задоволена частково в розмірі 5000 грн., а інша сума буде неадекватною ступеню моральних та фізичних страждань сина позивачки.
Враховуючи, що шкода була завдана неповнолітньою особою, тому відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою має бути відшкодовуватись відповідно положень ст. 1179 ЦК України.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 208, 209, 212, 214-216, 218, 223 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1167, 1179 ЦК України, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_2 яка діє в своїх та інтересах свого сина ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої суспільно-небезпечним діянням задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 5000 грн. за завдану моральну шкоду. Вразі відсутності у ОСОБА_6 коштів, стягнення проводити відповідно з ОСОБА_4.
В іншій частині позову ОСОБА_2 відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Шосткинський міськрайсуд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Шосткинського
міськрайсуду:
Свиненко М.Д.