ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД
Тернопільської області
С П Р А В А № 2-а-7578/2010 р.
ПОСТАНОВА
і м е н е м У к р а ї н и
«14» грудня 2010 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого: Кунцьо С.В.,
з участю секретаря: Чайковської М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в місті Тернополі, адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до: ВДАІ УМВС України в Тернопільській області
про: скасування постанови по справі про адміністративне
правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із адміністративним позовом до відповідача ВДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВО № 166336 від 20.09.2010 року.
Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що 20 вересня 2010 року інспектором ДПС Шелетин В.І. складено протоколи про адміністративне правопорушення серії ВО № 171771 від 20.09.2010 року та серії ВО № 171772 від 20.09.2010 року, а пізніше винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серія ВО № 166336 від 20.09.2010 року, відповідно до якої, гр. ОСОБА_1 20.09.2010 року біля 14 год. 10 хв., керуючи автомобілем марки «АЗЛК 2141», державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Тернополі здійснив зупинку на перехресті вул. Острозького - Т. Шевченка та переходив проїзну частину дороги поза пішохідним переходом, чим порушив вимоги п. п. 15.9 (ґ), 4.14 (г) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Із зазначеною постановою не згідний, тому що жодного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП не вчиняв. Так, дійсно здійснив зупинку на перехресті, але згідно правил дорожнього руху України, для надання переваги в русі транспортним засобам, що рухалися в зустрічному напрямку. Але для того, щоб виконати маневр розвороту, змушений був звернути трохи вправо, щоб без перешкоди здійснити цей маневр. Вказує, що не виходив з транспортного засобу, поки інспектор ДАІ не попросив пред’явити документи для перевірки. Тому вважає, що на нього неправомірно накладено адміністративне стягнення і просить скасувати спірну постанову.
Позивач у судовому засіданні позов підтримав та з мотивів, викладених в позовній заяві, просить його задовольнити, скасувавши постанову серії ВО № 166336 від 20.09.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 260 грн.
Представник відповідача ВДАІ УМВС України в Тернопільській області в судовому засіданні позовні вимоги заперечує, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України, оскільки він порушив вимогу п.п. 15.9 (ґ), 4.14 (г) ПДР України – здійснив зупинку на перехресті вул. Острозького – Т. Шевченка, переходив проїзну частину дороги поза пішохідним переходом, що підтверджено протоколами про адміністративне правопорушення серія ВО № 171771, серія ВО № 171772 від 20.09.2010 року, на підставі якого інспектором ДПС Шелетин В.І. від 20 вересня 2010 року на нього накладено адміністративне стягнення за ст. 122 ч. 1 КУпАП в розмірі 260 грн ., а його адміністративний позов спрямований на ухилення від адміністративної відповідальності. У зв’язку з цим просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ВДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення в повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, встановив наступне.
Як вбачається із постанови у справі про адміністративне правопорушення від 20 вересня 2010 року серії ВО № 166336, ОСОБА_1 20.09.2010 року біля 14 год. 10 хв., керуючи автомобілем марки «АЗЛК 2141», державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Тернополі здійснив зупинку на перехресті вул. Острозького - вул. Т. Шевченка та переходив проїзну частину дороги поза пішохідним переходом, чим порушив вимоги п. п. 15.9 (ґ), 4.14 (г) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП .
Згідно постанови серії ВО № 166336 від 20.09.2010 р. інспектора ДПС Шелетин В.І. на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 260 грн.
Вказану постанову серії ВО № 166336 від 20.09.2010 р. і просить скасувати позивач.
Суд, дослідивши зібрані по справі докази та оцінивши норми чинного законодавства, прийшов до висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до п. 15.9 (ґ) ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р. зі змінами внесеними Постановою КМУ №876 від 01.10.2008 р. зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.
Відповідно до п. 4.14 (г) ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р. зі змінами внесеними Постановою КМУ № 876 від 01.10.2008 р. пішоходам забороняється переходити проїзну частину поза пішохідним переходом, якщо є розділювальна смуга або дорога має чотири і більше смуг для руху в обох напрямках, а також у місцях, де встановлено огородження.
Згідно ч. 1 ст. 122 кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що порушення правил зупинки, стоянки тягне за собою накладення штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.ст. 251, 258 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов’язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 цього Кодексу.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення від 20 вересня 2010 року серії ВО № 171771, ОСОБА_1 20.09.2010 року біля 14 год. 10 хв., керуючи автомобілем марки «АЗЛК 2141», державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Тернополі по вул. Острозького, перехрестя вул. Т. Шевченка, здійснив зупинку на перехресті, чим порушив вимоги п. 15.9 (ґ) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення від 20 вересня 2010 року серії ВО № 171772, ОСОБА_1 20.09.2010 року біля 14 год. 10 хв. в м. Тернополі по вул. Острозького переходив проїзну частину дороги поза пішохідним переходом, чим порушив вимоги п. 4.14 (г) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
До матеріалів справи доданий аудіовізуальний засіб, диск, на якому знаходиться фотографія, відповідно до якої вбачається порушення ОСОБА_1 вимоги п. 15.9 (ґ) Правил дорожнього руху України, а саме: здійснення зупинки на перехресті вул. Острозького – Т. Шевченка в м. Тернополі, що мало місце 20.09.2010 року біля 14 год. 10 хв.
Скаржником не представлено жодних належних доказів правомірності своїх дій, крім того, пояснення позивача в судовому засіданні спростовані поясненнями представника відповідача, тому суд розцінює заперечення позивача як намагання ухилитися від притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, позовні вимоги є необґрунтованими, спростовані відповідачем та такими, що не підлягають до задоволення. Будь-яких достатньо належних доказів в доведеність протилежного сторонами не подано та судом не здобуто.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 70, 71, 94, 158, 160, 163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 253, 254, 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ВДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Кунцьо
Копія вірна:
Суддя С.В. Кунцьо