ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД
Тернопільської області
С П Р А В А № 2-а-7581/2010 р.
ПОСТАНОВА
і м е н е м У к р а ї н и
«14» грудня 2010 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого: Кунцьо С.В.,
з участю секретаря: Чайковської М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в місті Тернополі, адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до: ВДАІ УМВС України в Тернопільській області
про: скасування постанови по справі про
адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із адміністративним позовом до відповідача ВДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВО1 № 020050 від 10.11.2010 року.
Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що постановою інспектора ДПС ОР ДПС ОДДЗ в Тернопільській області Шульгай О.П. від 10 листопада 2010 року на нього накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП в розмірі 260 грн. Відповідно до даної постанови 10.11.2010 року біля 16 год. 33 хв. ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом марки «Форд» д.н.з. НОМЕР_1 в с. Смиківці Тернопільського району Тернопільської області, 156 км а/д Стрий – Тернопіль - Кіровоград – Знам’янка рухався зі швидкістю 82 км/год., чим перевищив швидкість руху в населеному пункті на 22 км/год. Швидкість руху вимірювалась приладом «Візир» № 0812580. Вважає, що дана постанова підлягає скасуванню, оскільки згідно приладу для вимірювання швидкості руху на його транспортному засобі ОСОБА_1 рухався зі швидкістю 75 км/год. Крім того, враховуючи те, що позивач рухався в щільному потоці машин, дощову погоду та погану видимість, вважає, що зафіксована швидкість 82 км/год. може бути результатом похибки внаслідок наведених вище умов. Крім цього вказує, що зображення на екрані приладу «Візир» не належали його автомобілю і не можуть бути доказом скоєння ним адмінправопорушення.
Позивач у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просить скасувати постанову серії ВО1 № 020050 від 10.11.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 260 грн. Також вказує, що фотографії із зображенням швидкості нібито його транспортного засобу були нечіткими і таким чином ідентифікувати марку автомобіля було неможливо.
Представник відповідача ВДАІ УМВС України в Тернопільській області в судовому засіданні просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, мотивуючи тим, що позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху України, а саме: перевищення швидкості у населеному пункті більш як на 20 км/год. Фіксація перевищення швидкості автомобілем позивача проводилася засобом вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості радіолокаційний відеозаписуючий «Візир» № 0812580, який на підставі результатів повірки визнано придатним до застосування. Таким чином позов ОСОБА_1 спрямований лише на ухилення від адміністративної відповідальності.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що він працює інспектором ДПС організації дорожнього руху ОР для обслуговування доріг дорожнього значення ВДАІ УМВС України в Тернопільській області. 10.11.2010 року ним на 156 км вказаної а/д було виявлено правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме позивач ОСОБА_1 рухався із швидкістю 82 км/год., перевищивши встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 22 км/год. В результаті цього на ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення, на підставі якого винесена постанова із накладенням стягнення у виді штрафу в сумі 260 грн. за порушення вимог п. 12.4 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 122 КУпАП. Також вказує, що на фотографії було чітко видно номерний знак та марку автомобіля, яким керував позивач 10.11.2010 року о 16 год. 33 хв.
Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, встановив наступне.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серія ВО1 № 058798 від 10 листопада 2010 року, 10.11.2010 року біля 16 год. 33 хв. ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом марки «Форд» д.н.з. НОМЕР_1 в с. Смиківці Тернопільського району Тернопільської області, 156 км а/д Стрий – Тернопіль - Кіровоград – Знам’янка рухався зі швидкістю 82 км/год., чим перевищив швидкість руху в населеному пункті на 22 км/год., чим порушив п. 12.4 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Швидкість руху вимірювалась приладом «Візир» № 0812580.
Згідно постанови серії ВО1 № 020050 від 10.11.2010 р. інспектора ДПС ОР ДПС ОДДЗ в Тернопільській області Шульгай О.П. на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 260 грн.
Вказану постанову серії ВО1 № 020050 від 10.11.2010 р. і просить скасувати позивач.
Суд, дослідивши зібрані по справі докази та оцінивши норми чинного законодавства, прийшов до висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до п. 12.4 ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р. зі змінами внесеними Постановою КМУ №876 від 01.10.2008 р. у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.
Згідно п.1.3. Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно ч. 1 ст. 122 кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, тягне за собою накладення штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи огляду громадської самодіяльності. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов’язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 цього Кодексу.
Як вбачається із пояснень позивача у судовому засіданні, він не визнає своєї вини у вчиненні правопорушення, оскільки вважає, що не порушив жодних пунктів Правил дорожнього руху. Крім того, швидкість руху його транспортного засобу була 75 км/год. згідно приладу для вимірювання швидкості руху на його транспортному засобі, а зображення на екрані приладу «Візир» були нечіткими, що не може бути доказом скоєння ним адмінправопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Крім цього у судовому засіданні були оголошені, досліджені та проаналізовані наступні факти.
Як вбачається із свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № 22-2/1912084 видане 23 лютого 2009 року, вимірювач швидкості радіолокаційний відеозаписуючий «Візир» № 0812580 на підставі результатів повірки визнано придатним до застосування та таким, що відповідає вимогам експлуатаційної документації з діапазоном вимірювання швидкості від 20 до 250 км/год.
Будь-яких належних доказів в обґрунтування своїх вимог скаржником не представлено, а тому суд приходить до переконання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, тобто, перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
За таких обставин, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. Будь-яких інших доказів в доведеність протилежного сторонами не подано та судом не здобуто.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 70, 71, 94, 158, 160, 163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 253, 254, 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ВДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Кунцьо
Копія вірна:
Суддя С.В. Кунцьо