УХВАЛА

                                                І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

17 листопада  2010 року                                                         м.Ужгород.

Судова колегія  судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області   в складі:

                                           головуючого - судді   Власова С.О.,

                             суддів – Боднар О.В., Куштана Б.Р.

                             при секретарі – Медяник Л.В.

з  участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні   цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_1  на рішення  Іршавського районного  суду від  22 вересня  2010 року у  справі за позовом ОСОБА_1  до КП «Іршавський комбікормовий завод»  про визнання звільнення незаконним та зміну дати і формулювання причин звільнення, -

                                        В С Т А Н О В И Л А :

              У  серпні 2010 року   ОСОБА_1 звернувся  до суду з позовною заявою  до Іршавського комбікормового заводу  про визнання незаконним звільнення з роботи та зміну дати  і формулювання причин звільнення.

               Позов обґрунтовував ти, що  наказом відповідача № 22 від 29 вересня 2000 року він був звільнений з роботи з посади  завідуючого  складом сировини і готової продукції по ст.40 п. 4 КЗпП України ( прогулу без поважних причин).

              Дане звільнення  ОСОБА_1 вважає незаконним, оскільки на це не було згоди первинної профспілкової організації та йому  не було  видано копію наказу про звільнення.

              Посилаючись на вказані обставини  ОСОБА_1 просив суд визнати незаконним його звільнення  з  роботи за прогул, просив змінити дату та формулювання причин звільнення зобов’язавши відповідача  звільнити його з роботи  по ст. 38 КЗпП України (з ініціативи  працівника ) у зв’язку з виходом на пенсію в жовтні 2006 року.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Справа № 22-4686\ 10                                                                                                                                                                    Категорія-40

 Головуючий у І інстанції : Золотпр  М.М..

 Доповідач :  Власов С.О.

            Рішенням  Іршавського районного суду  від 22 вересня 2010 року  ОСОБА_1   в задоволенні позову  відмовлено за пропуском  строку позовної давності.

           В апеляційній скарзі  ОСОБА_1 просить  рішення Іршавського районного суду від 22 вересня 2010 року скасувати та постановити нове   рішення, яким задовольнити його вимоги.

           Відповідач подав апеляційному суду  заяву про розгляд справи в його відсутності.

           Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення апелянта ОСОБА_1, який апеляційну скаргу підтримав і пояснив, що він  тепер знаходиться на пенсії, перевіривши матеріали справи та надані сторонами апеляційному суду  додаткові документи, які перевірено та  долучено до справи, обговоривши підстави апеляційної скарги та заперечення на неї  колегія   вважає за необхідне   її відхилити з наступних підстав.        

             Відповідно до  ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог  матеріального і процесуального права.            

            Не може бути скасоване правильне  по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних  міркувань.

        Відповідно до  ч.1 ст. 233 КЗпП  України  працівник  може звернутися з заявою про вирішення  трудового спору  безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в   тримісячний строк з дня, коли він дізнався  або повинен був дізнатися  про порушення свого права, а у справах  про  звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.  

       В матеріалах цивільної справи  є  протокол  № 1 від 28 вересня 2000 року профспілкового комітету  робітників  Іршавського  комбікормового заводу про надання адміністрації згоди  на звільнення ОСОБА_1 по  п.4 ст. 40 КЗпП України \а.с.22\.

       Наказом № 22 від  29 вересня 2000 року  відповідач звільнив ОСОБА_1  з роботи

по ст. 40 п.4 КЗпП України \а.с.27\.

      ОСОБА_1  згідно поданої  ним  24.10.2006 року заяви  отримав  свою трудову книжку  днем 24.10.2006 року.

      Дана обставина стверджується  розпискою ОСОБА_1 про отримання ним трудової книжки  а.с.11\.

      За таких обставин районний суд обґрунтовано відмовив позивачу в задоволенні позову, оскільки позивач  звернувся до суду за захистом порушеного права аж через 10 років, тобто з попуском  встановленого ст. 233 ч. 1 КЗпП України  строку.

      Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тому колегія суддів залишає апеляційну скаргу  позивача  без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.  

              Керуючись ст. ст. 304, п.1 ч.1 ст. 307,  308,  313, п.1 ст. 314,315,  317, 319  ЦПК України, судова  колегія судової палати, -

                                                           УХВАЛИЛА  :

              Апеляційну скаргу  ОСОБА_1  відхилити.

              Рішення  Іршавського районного суду  від  22 вересня  2010 року   залишити без змін.

              Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної  скарги протягом двадцяти днів  з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

               Головуючий:

               Судді :