ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
|
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 |
тел. 230-31-77 |
ПОСТАНОВА
Іменем України
"02" жовтня 2007 р. Справа № А4/394-07
Суддя господарського суду Київської області Попікова О.В., розглянувши справу
|
за позовом |
Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Тетіїв |
|
до |
Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції |
|
про |
визнання недійсними рішень |
секретар судового засідання: Холоденко Н.О.
за участю представників:
|
від позивача |
ОСОБА_2 дов. від 19.04.2005р. |
|
від відповідача |
Порхун О.П. дов. від 10.07.2007р. № 3286\10\10 |
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 2.10.2007р. о 11 год. 30 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 8.10.2007р, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови.
Встановив:
Приватним підприємцем ОСОБА_1 заявлений позов про визнання недійсним рішення Тетіївської МДПІ від 18.09.2006р № 4, яким позивачеві нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 1700 грн. за порушення вимог Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, рішення від 27.11.2006р. № 0000622350\0, яким позивачеві нараховано 40 грн. штрафних санкцій за порушення вимог п.1, 2 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, та рішення від 24.11.2006р. № 0000632350\0, яким позивачеві нараховано 6,66 грн. штрафних санкцій за порушення статті 3 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”. Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги відсутністю з його боку порушень, за які застосовані фінансові санкції, оскільки перевірка проводилась 6 вересня 2006р., проте в цей період кафе не працювало, оскільки торгова точка готувалась до передачі в оренду іншому суб'єкту підприємницької діяльності. Сам по собі акт перевірки не доводить того факту, що перевірка дійсно була проведена, останній підписаний лише посадовими особами податкової служби.
Відповідач -Тетіївська МДПІ надав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що в ході перевірки кафе-бару „Арін-Берд”, що належить позивачеві, працівниками податкової служби виявлено порушення вимог Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, відсутність торгового патенту та в порушення вимог статті 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії. За згадані порушення, МДПІ правомірно нарахувала позивачеві штрафні санкції згідно оспорюваних рішень. При цьому, відповідач наголошує а тому, що в акті перевірки зазначено про всі виявлені порушення, проте позивач від підпису відмовився.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.
6 вересня 2006 року згідно плану-графіку на підставі направлень на перевірку від 6.09.2006р. № 962 та № 966 працівниками податкової СДПРІ Сидоренком А.В. та Новогребельським О.М. проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового обігу в кафе-барі за адресою: м. Тетіїв, вул. Київська, 21, в якому здійснює свою господарську діяльність приватний підприємець ОСОБА_1
В ході перевірки було виявлено наступні порушення:
- не проведення розрахункових операцій через зареєстрований та опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних документів на загальну суму 8 грн.
- відсутність торгового патенту на право здійснення підприємницької діяльності;
- відсутність ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями;
За результатами перевірки складено акт № 100004252305 від 6.09.2006р. На підставі вказаного акта ДПІ у Тетіївському районі Київської області (правонаступником якої є Тетіївська МДПІ) винесено рішення від 18.09.2006р. № 4, яким за порушення вимог Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, а саме: реалізацію алкогольних напоїв на торговому місці без наявності ліцензії, позивачеві нараховані фінансові санкції у розмірі 1700 грн.
27.11.2006р. на підставі згаданого акта перевірки, відповідачем винесено рішення № 0000622350\0, яким позивачеві нараховано 40 грн. штрафних санкцій за порушення вимог п.1, 2 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, та 24.11.2006р. прийняте рішення № 0000632350\0, яким позивачеві нараховано 6,66 грн. штрафних санкцій за порушення статті 3 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.
Згадані рішення і є предметом оскарження у даній справі.
Відповідно до вимог пункту 7 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби мають право застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та розмірах, встановлених законом.
Приписами пункту 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.
У розумінні статті 2 згаданого Закону місцем проведення розрахунків вважається місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Відповідно до вимог статті 15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
За порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, визначені статями 17-24 цього Закону. Згідно приписів статті 22 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки -загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як вбачається з акта перевірки № 100004252305 від 6.09.2006р., в ході її здійснення було встановлено, що при реалізації двох пляшок слабоалкогольного напою „Бренді-Кола” розрахункова операція була проведена без застосування РРО та видачі відповідного розрахункового документу (загальна сума покупки 8 грн.), РРО, КОРО та РК на місці проведення розрахунку відсутні.
Позивач стверджує, що на час перевірки кафе-бар не працював взагалі, і наголошує на тому, що перевірка відповідно взагалі не проводилась. У залученому акті перевірки працівниками податкової служби зазначено -„перевірка проведена в присутності невстановленої особи”, яка відмовилась підписувати акт, до акта перевірки також залучений акт відмови від підписання матеріалів перевірки, проте останній також підписаний лише перевіряючими -Новогребельським О.М. та Сидоренком А.В.
Приписами частини 6 статті 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” передбачено право податкових органів щодо проведення позапланової виїзної перевірки, яка не передбачена в планах роботи органу ДПС і проводиться за наявності певних обставин, зокрема: позаплановою перевіркою у розумінні приписів ч. 7 цієї статті вважається також перевірка в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, а в інших випадках -за рішенням суду.
Відповідно до вимог статті 11-2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:
1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку.
Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;
2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Як вбачається з залучених до матеріалів справи направлень на перевірку від 6.09.2006р. № 962, № 966, останні виписані для проведення перевірки ПП ОСОБА_1 щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу, підписані заступником голови ДПА у Київській області та скріплені печатками. Проте, згадані направлення не містять жодного доказу на підтвердження вручення їх під розписку позивачеві або особі, яка працює у суб'єкта підприємницької діяльності, і відповідно не може свідчити, що СПД був ознайомлений з направленням на перевірку.
Наведені обставини, унеможливлюють для суду достеменно встановити чи дійсно перевірка була проведена і викладені в акті перевірки порушення дійсно мали місце.
При цьому, судом враховуються і наступні обставини: позивачем залучено до матеріалів справи свідоцтво про сплату єдиного податку від 20.12.2005р. НОМЕР_1 (термін дії 2006р.), видане СПД ОСОБА_1 вид діяльності -торгівля, громадське харчування.
Згідно вимог статті 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику (п. 6 згаданої статті).
Факт продажу під час перевірки слабоалкогольного напою „Бренді-Кола” є досить суперечливим, оскільки окрім зазначення про це в акті перевірки ніяким чином не підтверджується. До акта перевірки також залучено опис залишків товару в ресторані готелю „Арін-Берд”, де перевіряючими перераховано знаходження наступного товару: „Бренді-Кола”, Тонік, „Джин апельсин”, „Лонгер”.
Приписами ч. 10 статті 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Згідно вимог абз. 5 ч. 2 статті 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень;
Проте, знаходження в кафе та реалізація це не є тотожні поняття, при цьому факт продажу „Бренді-Кола” заперечується позивачем, та підтверджується лише актом перевірки (за відсутності будь-якого іншого доказу -пояснення продавця, тощо).
При цьому, слід зауважити наступне: працівниками ДПІ в додатку до акту було зазначено про знаходження в кафе слабоалкогольних напоїв „Бренді-Кола”, Тонік, „Джин апельсин”, „Лонгер”.
Згідно приписів абз. 7 статті 1 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукромістких матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об'ємних одиниць, які відносяться до товарних груп Гармонізованої системи опису та кодування товарів під кодами 22 04, 22 05, 22 06, 22 08. І відповідно ліцензії згідно вимог статті 15 згаданого Закону потребує роздрібна торгівля алкогольними напоями у розумінні абз. 7 статті 1 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.
Зважаючи на те, слабоалкогольні напої „Бренді-Кола”, Тонік, „Джин апельсин”, „Лонгер” не відносяться до товарних груп Гармонізованої системи опису та кодування товарів під кодами 22 04, 22 05, 22 06, 22 08, господарський суд вважає неправомірним накладання на позивача фінансових санкцій у розмірі 1700 грн. за знаходження в реалізації без наявності відповідної ліцензії, як це передбачено вимогами абз. 5 ч. 2 статті 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, і відповідно рішення Тетіївської МДПІ від 18.09.2006р № 4 підлягає визнанню недійсним.
Стосовно нарахування штрафних санкцій за порушення вимог п.1, 2 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” а саме: не проведення розрахункових операцій через зареєстрований та опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних документів на загальну суму 8 грн., господарський суд вважає безпідставним застосування до позивача згаданих штрафних санкцій з огляду на недоведеність під час судового розгляду факту реалізації підакцизних товарів у кафе позивача за умови доведеності знаходження СПД ОСОБА_1 на спрощеній системі оподаткування, яка передбачає можливість не застосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок згідно приписів статті 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
З огляду на викладене, рішення Тетіївської МДПІ від 27.11.2006р. № 0000622350\0, яким позивачеві нараховано 40 грн. штрафних санкцій за порушення вимог п.1, 2 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” підлягає визнанню недійсним.
Згідно оспорюваного рішення від 24.11.2006р. № 0000632350\0, позивачеві нараховано 6,66 грн. штрафних санкцій за порушення статті 3 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”. Як вбачається за акта перевірки № 100004252305 від 6.09.2006р., в ньому зазначено про відсутність торгового патенту на право здійснення підприємницької діяльності.
Відповідач, нараховуючи СПД 6,66 грн. фінансових санкцій на підставі статті 8 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, ніяким чином не обґрунтував не підстави нарахування такої санкції не її розмір.
Зокрема, приписами статті 8 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” передбачено, що за порушення вимог цього Закону суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону несуть таку відповідальність: - за порушення строків сплати або неповне внесення чергових платежів нараховується пеня на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України на день виникнення такого податкового боргу або на день його (частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті;
- за порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною першою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у розмірі вартості торгового патенту за один календарний місяць;
- за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням;
- за здійснення операцій з реалізації товарів, визначених частинами шостою, сьомою, восьмою та дев'ятою статті 3 цього Закону, без одержання пільгового торгового патенту або з порушенням порядку одержання та використання пільгового торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у п'ятикратному розмірі вартості пільгового торгового патенту;
- за здійснення торговельної діяльності без придбання короткотермінового патенту сплачують штраф у подвійному розмірі вартості короткотермінового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.
В порушення вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства Україні, Тетіївська МДПІ не довела правомірність прийняття оспорюваного рішення від 24.11.2006р. № 0000632350\0, оскільки під час судового розгляду не можливо достеменно встановити ні яке саме порушення вимог статті 3 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” було встановлене перевіряючи ми, ані підстави та розмір фінансових санкцій визначених в оспорюваному рішенні з посиланням на вимоги статті 8 згаданого Закону.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню, рішення Тетіївської МДПІ від 18.09.2006р № 4, яким позивачеві нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 1700 грн. за порушення вимог Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, рішення від 27.11.2006р. № 0000622350\0, яким позивачеві нараховано 40 грн. штрафних санкцій за порушення вимог п.1, 2 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, та рішення від 24.11.2006р. № 0000632350\0, яким позивачеві нараховано 6,66 грн. штрафних санкцій за порушення статті 3 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” визнаються недійсними.
Судові витрати (3,40 судового збору) розподіляються відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 71, 94, 158 -163, Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
п о с т а н о в и в
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсними рішення Тетіївської МДПІ від 18.09.2006р № 4, рішення від 27.11.2006р. № 0000622350\0, та рішення від 24.11.2006р. № 0000632350\0.
3. Стягнути з державного бюджету України на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 (НОМЕР_2, АДРЕСА_1 код НОМЕР_3) 3 грн. 40 коп. судового збору.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України.
Суддя Попікова О. В.
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі - 8 жовтня 2007р.