Справа № 2-776/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2010 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді             Ковальчук Т.А.,

при секретарі                     Дмитренко Ю.В.,

за участю представника позивача             ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2                                 до Жданівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на земельну ділянку та вклади по праву спадкування                       за заповітом,

                                                       В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_2  до Жданівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну ділянку по праву спадкування за заповітом. Позивач в позові посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер                  її батько – ОСОБА_3. Після його смерті залишилася спадщина, що складається             з земельної ділянки площею 4,810 га розташованої на території Жданівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно з державним актом на право приватної власності                на землю серії IV-ДП № 047511 від 02 березня 2001 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю за Мд № 4009.

За життя  батько позивача залишив заповіт від 07 грудня  1999 року, посвідчений секретарем Жданівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області                та внесений в реєстр за № 227, в якому вказав позивача як спадкоємця земельної ділянки згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ДП № 02699993.

Позивач звернувся до Магдалинівської державної нотаріальної контори з проханням видати йому свідоцтво про право на спадщину батька. Але позивачу було відмовлено, у зв’язку з тим,               що в заповіті він вказаний як спадкоємець земельного сертифікату, а нотаріусу надав державний акт на право приватної власності на земельну ділянку.

Позивач вважає, що факт виділення земельної ділянки в натурі та отримання батьком                 на підставі земельного сертифікату державного акту на право приватної власності на землю                 не впливає на його волевиявлення залишити позивачеві у спадок землю.

Позивач вказує, що відповідно до паспорта її прізвище записано як «Пирогова», а прізвище батька «Пірогов», в результаті чого вона не має можливості отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на вклади батька за законом. Крім того позивачеві необхідно встановити факт належності їй заповіту, залишеного її батьком 07 грудня 1999 року.

Тому позивач вимушений звертатися до суду та просить встановити факт належності правовстановлюючого документу, встановити факт родинних відносин та визнати право власності на земельну ділянку за по праву спадкування за заповітом та вклади по праву спадкування                     за законом.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила суд задовольнити їх, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надіславши заяву в якій прохає розглянути справу в їхню відсутність, позов визнає.

Вислухавши пояснення  представника позивача,  дослідивши докази, суд вважає,                       що вимоги підлягають  задоволенню.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 є батьком позивача  (а. с. 4).

ОСОБА_3 залишив заповіт від 07 грудня  1999 року, посвідчений секретарем Жданівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області та внесений                       в реєстр за № 227, в якому вказав позивача як спадкоємця земельної ділянки згідно сертифікату           на право на земельну частку (пай) серія ДП № 02699993 від 16.05.1997 року (а. с. 6).

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть                    серії НОМЕР_1 від 20 серпня 2009 року, актовий запис № 25 (а. с. 5).

Після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року позивач звернувся                       до нотаріальної контори за оформленням спадщини, але листом державного нотаріуса було відмовлено в прийнятті заяви про прийняття спадщини, у зв’язку з тим, що в заповіті він вказаний як спадкоємець земельного сертифікату, а нотаріусу надав державний акт на право приватної власності на земельну ділянку (а. с. 9).

Згідно сертифікату серії ДП №  02699993 від 16.05.1997 року був виданий державний акт  на право приватної власності на землю серії IV-ДП № 047511 зареєстрований на ОСОБА_3 (а. с. 11).

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії                         IV-ДП  №  047511 від 02 березня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № Мд № 4009, земельна ділянка площею 4.810 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Жданівської сільської ради належала ОСОБА_3 (а. с. 7).

Згідно ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити  своїми  спадкоємцями  одну                   або кілька  фізичних  осіб,  незалежно  від  наявності  у нього з цими особами сімейних,  родинних  відносин,  а  також  інших  учасників цивільних відносин.

Вклади у Жданівській філії Магдалинівського відділення ощадного банку  № 2997/01 рахунки - № 91551303 та 1863/2 належали ОСОБА_3 (а. с. 28, 29).

Згідно довідки виданої Жданівською сільською радою Магдалинівського району Дніпропетровської області з ОСОБА_3 проживала донька – ОСОБА_2 (а. с. 35).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім’ям, по батькові, прізвищем, місцем  і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або паспорті.

Згідно ст. 1261 ЦК України, у  першу  чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті,                        той з подружжя, який його пережив, та батьки.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є донькою померлого ОСОБА_3 спадкоємцем по заповіту та за законом, тому має право на спадкування. Виходячи з наведеного суд дійшов до висновку про можливість задоволення позовних вимог.

    Керуючись ст. ст. 156, 174, 256 ЦПК України, ст. 1233-1235, 1261 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 – задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, мешкав у АДРЕСА_1 Дніпропетровської області – батько                                    ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Встановити факт належності правовстановлюючого документу – заповіту                                    від 07 грудня  1999 року, зареєстрованому в реєстрі за № 227, посвідченого секретарем Жданівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області -  ОСОБА_2.

Визнати за ОСОБА_2 право власності:

-   на земельну ділянку площею 4,810 га, розміщену на території Жданівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії IV-ДП  №  047511                                              від 02 березня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № Мд № 4009;

-   на вклади у Жданівській філії Магдалинівського відділення ощадного банку  № 2997/01 рахунки - № 91551303 та 1863/2.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Особи які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                               Т.А.Ковальчук