Справа № 2-999/10

                                                                       Р І Ш Е Н Н Я

                                                                ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

  м. Ковель                                                                                                          21 червня 2010 року                                                    

               Ковельський міськрайонний суд під головуванням

               судді                                                Панасюка С.Л.

               за участю секретаря                       Віндюк  Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ковелі справу за   позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Ковельської міської ради про перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення,                                                                        

                                                                      в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовами до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Ковельської міської ради про перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення.

Ухвалою суду позовні заяви об'єднані для спільного розгляду.

Позивачі зазначили, що вони є інвалідами (ОСОБА_1 – ІІ групи, ОСОБА_2 – ІІІ групи) внаслідок захворювання, пов'язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а тому мають право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення  відповідно до абзацу другого, третього та четвертого частини четвертої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Посилаючись на те, що розмір призначеної і виплачуваної кожному з них допомоги не відповідають розмірам, встановленим цим Законом, та на відмову відповідача привести його у відповідність з останніми, позивачі просять зобов'язати відповідача усунути зазначені порушення, провести відповідні перерахунки за 2007, 2008, 2009 роки, виплатити різницю між перерахованою і отриманими ними сумами допомоги і надалі визначати допомогу у встановленому вказаним Законом розмірі.

Відповідач позов не визнав повністю і заперечив його тим, що доводи позивачів необгрунтовані і підстав для перерахунку та виплати кожному з них допомоги немає.

Вимоги кожного з позивачів слід задовольнити частково.

Кожен з позивачів є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи,  (ОСОБА_1 є інвалідом II групи, ОСОБА_2 - інвалідом ІІІ групи).

Відповідно до абзацу другого, третього та четвертого частини четвертої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи,  мають право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат (ОСОБА_1), чотирьох мінімальних заробітних плат (ОСОБА_2).  

Дія згаданих абзаців зупинялась на 2007 рік згідно із Законом № 489-V від 19.12.2006 року, однак Рішенням Конституційного Суду № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року таке зупинення визнане неконституційним.

Знову ж таки, Законом № 107- VI від 28.12.2007 року редакція статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінилася, однак, Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 року від 22.05.2008 року така зміна визнана неконституційною.

ОСОБА_1  щорічна допомога на оздоровлення у 2007 році виплачена у квітні в сумі 120 грн., у 2008 році – у грудні в сумі 120 грн., у 2009 році допомога не виплачувалася так як він не подав заяви про її виплату (довідка № 1374 від 14.06.2010 року).

ОСОБА_2  щорічна допомога на оздоровлення у 2007 році виплачена у березні в сумі 120 грн., у 2008 році – у грудні в сумі 120 грн., у 2009 році допомога не виплачувалася так як він не подав заяви про її виплату (довідка № 1374 від 14.06.2010 року).

Отже, у 2007 році відповідач правомірно виплатив кожному з позивачів допомогу на оздоровлення в сумі 120 грн., оскільки дія абзацу другого, третього та четвертого частини четвертої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на момент виплати була зупинена, відповідач, визначаючи розмір виплати, обгунтовано керувався Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», так як інших норм щодо розміру виплати не було. Рішення Конституційного Суду № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року не може бути підставою для перерахунку виплаченої до його ухвалення допомоги – визнані ним неконституційними норми втрачають силу з дня його ухвалення  (ч.2 ст.152 Конституції України).

А от у 2008 році відповідач діяв неправомірно: на момент виплати у грудні 2008 році допомоги на оздоровлення позивачам розміри виплати були визначені абзацом другим, третім та четвертим частини четвертої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", дія яких після Рішення Конституційного Суду № 10-рп/2008 року від 22.05.2008 року відновилася. Відповідач, виходячи з засад пріоритетності норм закону перед нормами, встановленими постановами Кабінету Міністрів, при визначенні розміру допомоги мав керуватися згаданим Законом.  

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .

Тому відповідач, обчислюючи допомогу на оздоровлення кожному з позивачів у 2008 році, діяв протиправно, порушив право кожного з позивачів на належний соціальний захист, передбачене ст.46 Конституції України.

Відповідач при розрахунку допомоги у 2008 році мав керуватися розмірами виплат, які були визначені абзацом другим, третім та четвертим частини четвертої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з встановленого на момент виплати розміру мінімальної заробітної плати (частина сьомої вказаної статті Закону).

Посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеної допомоги у таких розмірах є безпідставними, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Відповідач у будь-якому випадку повинен був нараховувати допомоги у встановленому законом розмірі, виплата ж цих допомог у повному розмірі могла бути проведена після збільшення бюджетних асигнувань або ж у наступних бюджетних періодах.

Щодо виплати допомоги позивачам у 2009 році, то кожен з них визнав, що заяву про виплату такої допомоги у цьому році ніхто з них не подавав, а отже, підстави для її нарахування та виплати за цей рік відсутні.

Отже, у задоволенні вимог кожного з позивачів про перерахунок та виплату допомоги на оздоровлення у 2007 та 2009 році слід відмовити, оскільки вони необґрунтовані.

Суд, обираючи спосіб захисту порушеного права позивачів, вважає, що для  відновлення останнього необхідно і достатньо зобов'язати відповідача провести перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення кожному з позивачів, виплаченої у 2008 році, у відповідності з абзацами другим, третім та четвертим частини четвертої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з встановленого на момент виплати розміру мінімальної заробітної плати,  і виплатити кожному з позивачів різницю між перерахованою і отриманими ними сумами допомоги.

Для вказаної мети немає потреби покладати на відповідача обов'язок надалі нараховувати  допомогу  у  вказаному порядку.  Відповідач має діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами Украни. Цей обов'язок покладений на відповідача Конституцією України і рішення суду для його підкріплення не потрібне.

Саме на відповідача покладений обов’язок по нарахуванню та виплаті допомог на оздоровлення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому він є належним відповідачем.

На користь кожного з позивачів слід стягнути по 37 грн. понесених ними витрат на інформаційно-технічне забезпечення справи, надмірно сплачена кожним з них сума цих витрат підлягає поверненню на підставі їхніх заяв.  

Керуючись ст. ст.10, 11 60, 61, 79, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 223  ЦПК України, на підставі ч.2 ст.19, ст.46 Конституції України,   абзацу другого, третього та четвертого частини четвертої, частини сьомою статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року у справі №1-28/2008, суд

                                                     в и р і ш и в  :

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Ковельської міської ради про перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення задовольнити частково.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконкому Ковельської міської ради провести ОСОБА_1 перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2008 році, у відповідності з абзацами другим, третім та четвертим частини четвертої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з встановленого на момент виплати розміру мінімальної заробітної плати,  і виплатити йому різницю між перерахованою і отриманою ним сумою допомоги.

Позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Ковельської міської ради про перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення задовольнити частково.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконкому Ковельської міської ради провести ОСОБА_2 перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2008 році, у відповідності з абзацами другим, третім та четвертим частини четвертої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з встановленого на момент виплати розміру мінімальної заробітної плати, і виплатити йому різницю між перерахованою і отриманою ним сумою допомоги.

У проведенні ОСОБА_1 такого ж перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення за 2007, 2009 роки відмовити.

У проведенні ОСОБА_2 такого ж перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення за 2007, 2009 роки відмовити.  

У решті вимог ОСОБА_1 відмовити.

У решті вимог ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконкому Ковельської міської ради в користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи в сумі 37 (тридцять сім) грн.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконкому Ковельської міської ради в користь ОСОБА_2 понесені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи в сумі 37 (тридцять сім) грн.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд в такому порядку:

заяву  про  апеляційне  оскарження  рішення  суду  може  бути подано  протягом  десяти  днів з дня  проголошення  рішення;

апеляційна  скарга  на  рішення  суду  подається  протягом  двадцяти  днів   після подання заяви про  апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання  заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву  не було подано. Якщо було подано заяву про  апеляційне оскарження, але апеляційна  скарга не була подана у  встановлений строк, рішення суду набирає  законної  сили після  закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає  законної сили після розгляду справи  апеляційним судом.

ГОЛОВУЮЧИЙ                                                                             ПАНАСЮК  С.Л.