2-2928/2010
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2010 року Новогродівський міський суд Донецької області
в складі: головуючого судді Броднікова С.О.
при секретарі Кравченко Ю.О.
за участю: позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Новогродівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру,
В С Т А Н О В И В :
21.10.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на житло, вказуючи на те, що 13.11.2009 року між ним та відповідачем було укладено усний договір-купівлі продажу квартири АДРЕСА_1. Зазначена квартира залишилася відповідачу у спадок від матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. За домовленістю сторін він передав відповідачу 3000 грн., а відповідач зобов'язався, після вступу у спадок, оформити нотаріально завірений договір купівлі-продажу квартири. Однак, до теперішнього часу відповідач спадщину не оформив. Відповідач відмовляється повернути гроші, ухиляється від зустрічі з ним. Просить визнати договір купівлі-продажу укладеним та визнати за ним право власності на зазначену квартиру.
Позивач на позові наполягає, просить його задовольнити
Відповідач ОСОБА_2 проти позову не заперечує, але посилається на те, що у нього виникли проблеми при оформленні спадщини, так як він втратив паспорт.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно ч.1 ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом
Відповідно ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Відповідно ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Згідно свідоцтва про право власності на житло та відповіді ДКП БТІ м.Селидове від 16.11.2010 року, за реєстровими даними квартира за адресою: АДРЕСА_2 числиться та належить на праві власності ОСОБА_4, згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого на підставі розпорядження СП в/о «Селидіввугілля» від 10.04.1996 року №11444.
Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 70 років.
Згідно відповіді Новогродівської державної нотаріальної контори від 02.11.2010 року після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, спадкова справа не заводилася.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є сином померлої ОСОБА_4, спадкодавцем першої черги за законом, який постійно проживав разом з матір’ю на час відкриття спадщини, та відповідно ч.3 ст.1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, не заявив про відмову від неї. Відповідач, як єдиний спадкоємцем, фактично прийняв спадщину у вигляді квартири після смерті матері, але внаслідок втрати паспорта громадянина України не звернувся до нотаріальної контори для оформлення спадщини.
Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно розписки від 13.11.2009 року, позивач ОСОБА_1 сплатив відповідачу ОСОБА_2 грошову суму 3000 грн., а останній зобов'язався до 31 грудня 2009 року оформити спадщину у вигляді квартири АДРЕСА_3 після смерті матері, та укласти договір купівлі-продажу зазначеної квартири з позивачем. Після отримання грошової суми відповідач фактично передав квартиру в користування позивачу.
Відповідач ОСОБА_2, визнає факт домовленості з позивачем про продаж квартири та не заперечує проти написання ним розписки, отримання грошової суми за квартиру та нотаріально оформити договір купівлі-продажу даної квартири, але послався на втрату паспорта, що перешкодило оформити спадщину.
Відповідно ч.2 ст.220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Враховуючи, що відповідач фактично прийняв спадщину у вигляді спірної квартири після смерті матері, не заперечує проти вимог позивача та домовленостей про продаж спірної квартири, відсутність інших сторонніх вимог на зазначене майно, суд вважає, можливим визнати договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_2, укладений між сторонами і оформлений розпискою від 13.11.2009 року дійсним, так як передбачені законом умови укладення даного виду договору виконанні, а нотаріальне його оформлення не було проведено з вини відповідача, а тому за позивачем можливо визнати право власності на зазначену квартиру.
Керуючись ст.ст.220, 392, 655, 657, 693 ч.2, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст.10, 60, 212, 215, 218 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру – задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_4.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Новогродівський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті.
Суддя: