№ 2-а-2771/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2010 року                                                                             Ленінський районний  суд  м. Вінниці

в складі:  головуючої судді: Голоти Л.О.,  

при секретарі:  Храновській І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ВДАІ м. Вінниці Демкова Олександра Васильовича про визнання незаконною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом, який мотивовано тим, що інспектором ДПС роти ДПС ВДАІ м. Вінниці  Демковим О.В. постановою від 12.09.2010 р. в справі про адміністративне правопорушення притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП, та застосував до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі від 425,00 гривень.

Вважаючи постанову такою, що винесена з порушеннями вимог чинного законодавства, позивач вказуючи на відсутність події зазначеного інспектором адміністративного правопорушення, звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення.

В судове засідання позивач не з’явився. 17.11.2010 р. судом отримано заяву від позивача, в якій він просив справу розглядати у його відсутність, позов підтримує.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, що стверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення, і від нього не надійшло ні письмових заперечень по суті пред’явлених вимог, ні  заяви про розгляд справи у його відсутність.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно протоколу АВ1 № 005417 по справі про адміністративне правопорушення від 12.09.2010 р. складеного інспектором ДПС ВДАІ м. Вінниці Демковим О.В., 12.09.2010 р. о 04 год. 15 хв. в м. Вінниці по вул. Пирогова, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ЗАЗ-Део, державний номер НОМЕР_1, без свідоцтва про право спільної власності на транспортний засіб, за що передбачено відповідальність згідно ч.1 ст. 126 КУпАП.

Постановою серії АВ № 222032 по справі про адміністративне правопорушення від 12.09.2010 р. ОСОБА_1 визнано винним в скоєні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 126 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Частиною 1 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність, крім іншого, за керування транспортними засобами водіями, які не мають при собі реєстраційних та інших документів, що підтверджують право користування чи розпорядження транспортним засобом.

Разом з тим, в ст. 7 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності; застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п. 1.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров’ю громадян, завдавати матеріальних збитків.  

В ст. 245 КУпАП  зазначено, зокрема, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно роз’яснень п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 03.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 і ст. 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та застосувати мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник.

          Враховуючи наявність спору щодо правомірності винесення оскаржуваного рішення суд зважає на те, що при винесенні рішення в справах адміністративного судочинства суд керується Кодексом адміністративного судочинства, відповідно до ч.2 ст. 9 якого суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а статтею 68 Конституції України, як нормативно-правовим актом, який має вищу юридичну силу, визначено що кожен зобов’язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів.

Згідно ч.1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, однак відповідач не надав суду ні заперечень по суті пред’явлених позовних вимог ні доказів в обґрунтування наявності події зазначеного в протоколі та оскаржувані постанові адміністративного правопорушення.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення та поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Зважаючи на те, що правомірність винесення оскаржуваного рішення законодавець покладає саме на суб’єкта владних повноважень і приймаючи до уваги те, що відповідачем не надано суду жодних заперечень проти позову чи достовірних доказів в підтвердження дійсності факту події вказаного правопорушення, суд приходить до переконання, що позовні вимоги про скасування оскаржуваної постанови підлягають задоволенню, оскільки обставини, щодо вчинення адміністративного правопорушення не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, що в свою чергу вказує на те, що постанова про адміністративне правопорушення є протиправною.

Крім того, не надавши суду своїх пояснень та заперечень відповідач не довів правомірність своїх дій, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови.  

Враховуючи наведене та керуючись ст. 11, ч.2 ст.71, ст.ст. 86, 158 - 163 КАС України, суд -  

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову про адміністративне правопорушення, серії АВ № 222032 від 12.09.2010 року, винесену інспектором ДПС роти ДПС ВДАІ м. Вінниці  Демковим Олександром Васильовичем відносно ОСОБА_1, щодо скоєння останнім адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

            Постанова суду остаточна та оскарженню не підлягає.

            Суддя: /підпис/

Копія вірна:             Суддя:             Секретар: