№ 2-а-2456/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2010 року                                                                         Ленінський районний  суд  м. Вінниці

в складі:  головуючого судді Федчишен С.А.,  

при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ОР ДПС ОДДЗ м. Тернопіль Скоропляса Віталія Андрійовича про визнання дій неправомірними, скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом, який мотивовано тим, що інспектор ДПС ОР ДПС ОДДЗ м. Тернопіль Скоропляс В.А. постановою в справі про адміністративне правопорушення від 25.09.2010 року притягнув його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП, та застосував до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Вважаючи постанову такою, що винесена з порушеннями вимог чинного законодавства, позивач вказуючи на відсутність складу адміністративного правопорушення зазначеного інспектором, звернувся до суду з даним позовом, в якому просить суд скасувати вказану постанову в справі про адміністративне правопорушення.

Позивач, в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просив суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно протоколу серії про адміністративне правопорушення ВО1 № 039924, складеного інспектором ДПС ОР ДПС ОДДЗ м. Тернопіль Скоропляс В.А., 25.09.2010 року о 12 год. 40 хв. на 95 км. автомобільної дороги Львів-Тернопіль водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Мітсубіші-Ланцер», д.н.з. НОМЕР_1 на ділянці дороги яка має дві смуги для руху в одному напрямку, рухався лівою смугою, коли права була вільна, чим порушив вимоги п. 11.5 ПДР України, за що передбачено відповідальність згідно ч.2 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до п. 7.1.6. Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України працівник ДПС при несенні служби зобов’язаний, зокрема, попереджати адміністративні правопорушення у межах своєї компетенції застосовувати до порушників заходи адміністративного впливу та примусу.  

Постановою в справі про адміністративне правопорушення серії ВО №176547 від 25.09.2010 року ОСОБА_1 визнано винним в скоєні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП та притягнуто його до адміністративної відповідальності і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 грн.

Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачена відповідальність, крім іншого, за порушення водіями розташування транспортних засобів на проїзній частині.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п. 1.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 р. №1306, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров’ю громадян, завдавати матеріальних збитків.  

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В судовому засіданні позивач зазначив, що відповідачем абсолютно незаконно та з порушенням норм чинного законодавства України було винесено оскаржувану постанову, адже ним не було прийнято до уваги пояснення позивача та обставини, які є вагомими для вирішення справи про адміністративне правопорушення, чим порушено вимоги чинного законодавства України, в зв’язку з чим дана постанова є неправомірною та підлягає скасуванню. В обґрунтування даного твердження жодних доказів позивач суду не надав та про такі докази не зазначив.

На переконання суду аргументи на які посилається позивач спростовуються наявними в справі доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ВО1 № 039924 та постановою в справі про адміністративне правопорушення серії ВО №176547від 25.09.2010 року, оскільки жодних інших доказів суду надано не було, і про такі докази не зазначено.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення та поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 9 КАС України суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а ст. 68 Конституції України, як нормативно-правовим актом, який має вищу юридичну силу, визначено що кожен зобов’язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів.

При винесенні рішення в справах адміністративного судочинства суд керується кодексом адміністративного судочинства, відповідно до якого і приймає рішення, зокрема ст. 159 даного Кодексу, зазначає, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи зміст доводів позивача, зміст протоколу та оскаржуваної постанови, суд приходить до переконання, що дії ОСОБА_1, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, кваліфіковано вірно згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП, а постанова в справі про адміністративне правопорушення серії ВО №176547 від 25.09.2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу за вчинення вказаного правопорушення, винесена у відповідності з вимогами чинного законодавства України, в зв’язку з чим, на переконання суду, підстави для визнання неправомірними дій інспектора ДПС ОР ДПС ОДДЗ м. Тернопіль Скоропляс В.А. та скасування вказаної постанови – відсутні.  

На підставі викладеного та керуючись ст. 9, 11, ч.2 ст.71, 86, 158 - 163 КАС України, суд -  

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора ДПС ОР ДПС ОДДЗ м. Тернопіль Скоропляса Віталія Андрійовича про визнання дій неправомірними, скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Постанова суду остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя: /підпис/

Копія вірна.

Суддя:                

Секретар: