Справа №2а-852
2010 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2010 року суддя Дебальцевського міського суду Афанасьєва Ю.О., розглянувши у порядку скороченого провадження справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Дебальцеве Донецької області про визнання неправомірною відмови у проведенні перерахунку і виплаті підвищення пенсії та про зобов’язання провести перерахунок та виплату підвищення пенсії, суд -
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом до відповідача та просить визнати неправомірною відмову відповідача у проведенні перерахунку та виплаті їй підвищення пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% процентів мінімальної пенсії за віком в розмірі пенсії за віком, встановленого законом за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року та починаючи з 22.05.2008 року та зобов’язати відповідача провести такий перерахунок та виплату за вказаний період.
Ухвалою Дебальцевського міського суду від 22.10.2010 року адміністративний позов позивача про визнання неправомірною відмови у проведенні перерахунку і виплаті підвищення пенсії та про зобов’язання провести перерахунок та виплату підвищення пенсії в частині вимог за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 18.04.2010 року включно залишено без розгляду у зв’язку з пропуском 6-ти місячного строку звернення до адміністративного суду та суддею вирішено справу розглядати в порядку скороченого провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, відповідно до вимог ст.183-2 КАС України, оскільки заявлено вимоги щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, якщо такі вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов'язків третіх осіб.
Копію вказаної ухвали з позовною заявою та доданими до неї документами представником відповідача було отримано 24.11.2010 року
Відповідач надав суду письмові заперечення на позов 6.12.2010 року, в яких позов не визнав, вказавши, що фінансове забезпечення соціальних гарантій здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, які передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-IV. Питання про конституційність зазначеної норми Закону «Про державний бюджет України на 2006 рік» Конституційним судом не розглядалось. На 2007 рік дія ст.6 вищевказаного Закону була зупинена Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006р. № 489-V. Рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007р. було визнано неконституційними окремі положення Закону № 489, зокрема положення п.12 ст. 71, якою було припинено на 2007р. дію ст. 6 вищевказаного Закону № 2195, та ст. 111 якою передбачались виплати підвищення інвалідам - дітям війни у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. З 01.01.2008р. управлінням виплачувалось підвищення у зв’язку з набуттям чинності Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» та внесення змін до деяких законодавчих актів України № 107- VІ від 28.12.2007р. Норми Закону України № 107- VІ від 28.12.2007р. рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008р. визнані неконституційними та втратили свою чинність. Законодавством України не передбачено автоматичного відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі нормативно-правового акту, який було визнано у подальшому неконституційним. Натомість, старий закон, що втратив юридичну чинність, тільки за спеціальною вказівкою нового нормативного акту, може поширювати свою дію на відповідні правовідносини. А ні Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.08р., а ні іншим нормативно-правовим актом не передбачено відновлення дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції до 01.01 08 року.
Для врегулювання ситуації, 28.05.08 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до п.8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48,10 гривні, з 1 липня - 48,20 та з 1 жовтня - 49,80 гривні.
В зв’язку з чим, вважають, що управлінням Пенсійного фонду України в м. Дебальцеве не порушено прав позивача , підвищення «Дітям війни» виплачується управлінням Пенсійного фонду України в м. Дебальцеве відповідно до чинного законодавства. Просили у задоволенні позову відмовити.
Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесена до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в м. Дебальцевому та отримує пенсію за віком, що підтверджується відповідним пенсійним посвідченням (а.с.7).
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
З набранням чинності 01 січня 2006 року Закону № 2195 дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була призупинена на 2006 рік Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік».
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VІ «Про державний бюджет України на 2008 року та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в новій редакції, відповідно до якої розмір підвищення пенсії склав 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Проте, рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008р. визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» щодо викладення положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в новій редакції.
Відповідно до ч.2 ст.150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить: офіційне тлумачення Конституції України та законів України. З питань, передбачених цією статтею, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на усій території України, та є остаточними і не можуть бути оскаржені.
Таким чином, враховуючи преюдиціальне значення рішення Конституційного Суду України для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статті зазначеного Закону, що визнані неконституційними, суд приходить до висновку про обов'язок відповідача перерахувати та виплатити позивачці підвищення до пенсії у розмірі, встановленому статтею 6 Закону № 2195-IV від 18 листопада 2004 року.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач виплачував щомісячно позивачеві, як дитині війни, підвищення до пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня – 48,10 грн., з 01 липня – 48,20 грн., з 01 жовтня – 49,80 грн.
Однак, у 2010 році дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не призупинялася, а застосування відповідачем положень Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений Законом України «Про соціальний захист дітей війни», який має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України.
За положеннями чинного законодавства України, розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09липня 2003 року №1058-ІV.
Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року (набрав чинності з 01 січня 2004 року), мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно абз.2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» № 966-ХІ від 15.07.1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком.
Згідно ч. 3 ст. 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 17 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", до числа основних державних соціальних гарантій включаються …мінімальний розмір пенсії за віком… Основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ст. 96 Конституції України Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік » від 27.04.2010 р. № 2154-VI, прожитковий мінімум у 2010 р. на одну особу для осіб, які втратили працездатність встановлений у розмірах : з 01 січня -695 грн., з 01 квітня -706 грн., з 01 липня – 709 грн., з 01 жовтня -723 грн., з 01 грудня – 734 грн. та визначено, що розміри соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму , встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України .
З урахуванням вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 року» від 27.04.2010 р. № 2154-VI, з 01.01.2010 року відповідач виплачує позивачу, як дитині війни, підвищення у твердих розмірах у розмірі 49,80 грн. в порушення вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто у розмірах менших за 30 % мінімальної пенсії за віком. Таким чином, державна соціальна допомога як дитині війни має бути нарахована та виплачена в наступних розмірах: з 01.01.2010 р.- 695 грн. х 30 % = 208,50 грн., з 01.04.2010 р. – 706 грн. х 30%=211,80 грн., з 01.07.2010 р. 709 грн. х 30 % = 212,70 грн.
Крім того, відповідачем, в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов'язку щодо нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.
А відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов'язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих їм Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.
Згідно п.1, п. 2 ч. 1 ст. 162 КАС України , у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, зобов’язання відповідача вчинити певні дії.
Таким чином суд вважає, що порушення права позивача на отримання допомоги до пенсії у розмірі, передбаченому законом, може бути поновлено шляхом визнання протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Дебальцеве щодо відмови у проведенні перерахунку і виплаті підвищення пенсії та зобов'язання відповідача виконати певні дії, а саме провести нарахування та відповідні виплати.
Позивачем заявлені вимоги, які не обмежуються терміном проведення перерахунку та виплати підвищення до пенсії, в зв’язку з чим суд вважає, що вимоги щодо зобов'язання відповідача нараховувати позивачу щомісячну соціальну державну допомогу, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в подальшому при нарахуванні пенсії не підлягають задоволенню, так як рішення суду є наслідком правового регулювання чинних відносин, з метою захисту вже порушеного права, відповідно позовні вимоги на майбутнє не можуть бути задоволені судом, оскільки рішення суду не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому, змінювати правове регулювання суспільних відносин.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, та з урахуванням вимог ст.7 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, сплачена сума судового збору в розмірі 3,40 грн підлягає стягненню на користь позивача з Державного Бюджету України.
На підставі 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2010 рік ” та, керуючись ст.ст.2, 11, 17, 18, 158-163, 183-2 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
П озов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Дебальцеве Донецької області про визнання неправомірною відмови у проведенні перерахунку і виплаті підвищення пенсії з 19 квітня 2010 року та про зобов’язання провести перерахунок та виплату підвищення пенсії з 19 квітня 2010 року – задовольнити частково.
Визнати противоправним дії управління Пенсійного фонду України в м. Дебальцеве щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 недоотриманої суми підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 19 квітня 2010 року по 10 грудня 2010 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м.Дебальцеве Донецької області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 19 квітня 2010 року по 10 грудня 2010 року з урахуванням фактично отриманих позивачем сум.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами в зв’язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки.
Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через даний суд протягом десяти днів з дня отримання постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Дебальцевського
Міського суду Ю.О. Афанасьєва