Справа №2–н-509/10

У Х В А Л А

«03»  листопада 2010 року                              м. Київ

Суддя Дніпровського районного суд м. Києва САВЛУК Т.В. вивчивши заяву Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4  про видачу судового наказу,

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла заява Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про видачу судового наказу.

Вивчивши подану заяву про видачу судового наказу, вважаю, що в прийнятті даної заяви слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст.96 Цивільного процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано, серед іншого,  якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості .

Згідно частини третьої ст.100 Цивільного процесуального кодексу України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.

Як вбачається з поданої заяви, Акціонерна  енергопостачальна компанія «Київенерго»  просить видати судовий наказ про стягнення солідарно з боржників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на свою користь заборгованість за спожиту електроенергію на загальну суму 1361,97 грн., 3% річних та інфляційну  складову боргу сумою 773,68 грн., а також судові витрати.

В порядку  ст.540 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний з кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства. Статтею 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема неподільності предмета зобов'язання.

Таким чином, із заяви Акціонерної  енергопостачальної компанії «Київенерго» про видачу судового наказу та поданих разом із заявою документів вбачається спір про право, оскільки вимоги заявника неможливо вирішити в наказному провадженні, так як предметом спору є встановлення вини боржників у неналежному виконанні зобов’язань щодо оплати за надані послуги та визначення обсягу їх відповідальності, в тому числі підстав для виконання зобов’язань боржниками  в солідарному порядку, а тому захист заявника - стягувача має здійснюватись  шляхом пред'явлення позову за тими же вимогами у порядку позовного провадження.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.100, 101, 209-210 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у прийнятті заяви Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про видачу судового наказу.

Роз’яснити заявнику його право звернутись до суду з тими ж самими вимогами у позовному порядку.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання апеляційної скарги через Дніпровський районний суд міста Києва протягом п’яти днів з дня її проголошення.  У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

С у д д я