Справа № 2-а-2897/2010 року

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

13 грудня 2010 року  Ленінський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді: Олещенко Л.Б.

при секретарі: Настоящої М.С.

за участю  позивача:  ОСОБА_1

    представника позивача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька  справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУМВС України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся  до суду з адміністративним позовом до Управління ДАІ ГУМВС України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що інспектором ДАІ було складено протокол про адміністративне правопорушення та постанова від 12.09.2010 р., згідно якої його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, та було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень, вказану постанову він вважає необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам КУпАП. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 12.09.2010 р. він в 11.50 год. керував автомобілем «ВАЗ-21113» держ. номер НОМЕР_1 на перехресті вул. Набережній та бул. Шевченко в м. Донецьку та не виконав вимогу дорожнього знаку «Рух без зупинки заборонено», проте він вважає, що протокол складений з порушенням, оскільки він не порушував правила дорожнього руху, а погодився з порушення про що зробив відмітку у протоколі під тиском працівника ДАІ, який погрожував йому тим, що вилучить посвідчення водія. Крім того, при складанні протоколу співробітником ДАІ були порушені норми КУпАП, також були відсутні свідки правопорушення. У зв’язку з чим, вважає дії працівника ДАІ по складанню протоколу та постанови про адміністративне порушення не законними, тому просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 12.09.2010 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 255,00 гривень.

У судовому  засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги та їх обґрунтування підтримав в повному обсязі, зазначивши, що він не порушував правила дорожнього руху, а інспектор ДАІ скористався ситуацією, та він підписав, що 12.09.2010 р. він дійсно порушив вимоги ПДР, оскільки інспектор погрожував йому забрати посвідчення водія також він підписав, що отримав копію постанови саме 12.09.2010 р. Вказані обставини підтверджуються тільки його поясненнями. Просив задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги також підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача – УДАІ ГУМВС України в Донецькій області у судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про отримання судової повістки, причину неявки суду не повідомив, своїх заперечень до суду не надіслав, тому суд вважає можливим розглянути справу у його відсутність.

Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, вважає, що  позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 12.09.2010 року о 11.50 хв. ОСОБА_1 керував  автомобілем  «ВАЗ-21113» державний номер НОМЕР_1 на перехресті вул. Набережній та бул. Шевченко в м. Донецьку, та порушив вимогу дорожнього знаку «Рух без зупинки заборонено», у разі чого порушив п. 8.4 ПДР України. За даним фактом працівниками ДАІ був складений протокол про адміністративне правопорушення та винесена постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної  відповідальності, згідно якої він визнаний винним  у скоєні  правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП  та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу у сумі 255,00 гривень.

Позивач ОСОБА_1 з вказаним протоколом не згоден, зазначив, що він не порушував Правил дорожнього руху, а погодився з цим про що зробив відмітку у протоколі під впливом працівника ДАІ, який погрожував йому що вилучить посвідчення водія. Проте, суд не приймає до уваги доводи позивача, оскільки позивач не надав суду жодного доказу на підтвердження своїх вимог, крім того вони спростовуються відповідними матеріалами справи. Так, у протоколі про адміністративне правопорушення, який складений відповідно до норм чинного законодавства, позивач особисто зазначив, що «знак не заметил, впредь не повториться».  

Крім того, відповідно до ст. 289 КУпАП, позов про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен бути поданий протягом 10 діб з моменту винесення постанови. Так, відповідно до постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності від 12.09.2010 р., позивач нафталін її отримав 12.09.2010 р. про що свідчить його особистий підпис. Звернувся ОСОБА_1 до суду з позовом лише 08.10.2010 р., із значно порушеним строком встановленим для його подачі, при цьому не надав ніяких доказів, які б свідчили про важність причин встановленого законом строку для звернення до суду з вказаним позовом. Тому, суд вважає, що позивач без поважних причин пропустив встановлений законом строк для подачі позову про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

У зв’язку з вищевикладеним  суд вважає необхідним  відмовити ОСОБА_1 в задоволені позову про визнання дій відповідача неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

На підставі  ст. ст. 247,  287, 288 КпАП України, та керуючись ст.  ст. 17, 19, 159-163 Кодексу про адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

В позові ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУМВС України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – відмовити.

Постанова  остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя: