Справа № 2-4420/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

    13 грудня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді -             Бірси О.В.

при секретарі -             Бушура Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медекспрес» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач  звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ТОВ «Медекспрес», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок ДТП, посилаючись на те, що 31  березня 2010 року о 08 годині 10 хвилин на вул. Жмаченка в м. Києві відбулася дорожньо-транспортна пригоди, за участю автомобіля «Daewoo Nexia»,  під його керуванням та автомобіля «Hyundai Tucson», який належить директору ТОВ «Медекспрес» ОСОБА_2 та перебував від керуванням відповідача ОСОБА_3. Дана ДТП мала місце внаслідок порушення відповідачем ОСОБА_3 ПДР. При розгляді справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 було визнано  винним  у вчиненні правопорушення,  передбаченого ст. 124 КУпАП. В результаті  ДТП автомобіль «Daewoo Nexia» отримав механічні пошкодження, вартість  відновлювального ремонту якого, відповідно до висновку спеціаліста становить 39132 гривні 82 копійки та втрата товарного вигляду автомобіля 3619 гривень 48 копійок. За проведення автотоварознавчого дослідження  позивач також сплатив 1100 гривень. Оскільки  в добровільному порядку відповідачі відшкодувати завдану шкоду не бажають, він звернувся до суду та просив стягнути з відповідачів солідарно на його користь  завдані йому матеріалі збитки у розмірі 42752 гривні 30 копійок, витрати за проведення автотехнічного дослідження у розмірі 1100 гривень, витрати на  поштові відправлення у розмірі  5 гривень 20 копійок,  витрати на послуги банку  за проведення операції по оплаті судових витрат у розмірі  10 гривень 90 копійок та витрати на правову допомогу. Крім матеріальної шкоди він також зазнав моральних страждань, які полягають в тому, що він  позбавлений можливості  користуватись належним йому автомобілем, що  призвело до зміни його звичайного способу життя. Він змушений був  неодноразово звертатись до відповідачів з проханням  відшкодувати завдані збитки,  до органів ДАІ та суду для захисту своїх порушених прав.  На відшкодування завданої йому моральної шкоди просив  стягнути з відповідачів 8000 гривень, а також відшкодувати судові витрати.

В судовому засіданні  позивач та представник  позивача   уточнили позовні вимоги, а саме виключили зі складу відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та просили стягнути завдану позивачу матеріальну шкоду, понесені ним додаткові витрати та компенсацію за заподіяну моральну шкоду з  ТОВ «Медекспрес», як власника транспортного засобу, оскільки обставини  про те, що відповідач ОСОБА_3 перебував у трудових  відносинах з ТОВ «Мед експрес» не підтвердились.

Представник ТОВ «Медексперес»  в судовому засіданні заявлені позовні вимоги, з урахуванням уточнень не визнав та пояснив, що  автомобіль  «Hyundai Tucson» дійсно належить товариству та не заперечував факту  ДТП, яка мала місце 31 березня 2010 року. Проте, зазначив, що  автомобіль «Hyundai Tucson» перебував під керуванням ОСОБА_3, який не перебуває з ними у трудових відносинах і не мав будь-яких документів  на право керування зазначеним  транспортним засобом. Тому, вважає, що відповідальність за заподіяння шкоди  має нести  особа, яка визнання винною у вчинення правопорушення, що призвело до заподіяння шкоди, тому в задоволення позовних вимог просив відмовити.

11 листопада 2010 року в попередньому судовому засіданні, до уточнення позовних вимог позивачем ОСОБА_4 щодо виключення зі кладу відповідачів ОСОБА_2, представником останнього було подану зустрічний позов про відшкодування моральної шкоди якої він зазнав внаслідок безпідставного пред’явлення до нього позовних вимог про відшкодування  матеріальної шкоди завданою внаслідок ДТП з посилання на те, що він є власником транспортного засобу.  Такі вимоги призвели до порушення його звичайного способу життя, вплинуло на його репутацію порядної людини, яка звикла відповідати за свої дії. Отримавши  позовану заяву  йому довелось  звертатись за правовою допомогою,  нести додаткові витрати. Тому на відшкодування завданою йому моральної шкоди  просив стягнути з ОСОБА_4 на  його користь 58926 гривень 90 копійок, судові витрати по сплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, витрати за послуги банку за перерахування коштів та витрати на правову допомогу у розмірі 2539 гривень 60 копійок.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5  пояснив, що він перебував в салоні автомобіля позивача під час ДТП, після зіткнення  ОСОБА_4 звернувся до водія  автомобіля «Hyundai Tucson»  той пояснив, що автомобіль не застрахований, але визнав свою провину і зазначав що він працює водієм і автомобіль належить директору. В подальшому він  залишив місце ДТП, що відбувалось потім йому не відомо.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що  він приїхав на місце ДТП після  того як йому зателефонував батько.  Коли він приїхав там також був ОСОБА_2 який пояснював, що він є директором підприємства,  ОСОБА_3 працює у нього водієм і зазначав, що шкоду буде відшкодовано в повному обсязі. Але в подальшому, після визначення розміру завданої шкоди, відмовився від будь-якого відшкодування. В телефонній розмові повідомив, що частину коштів у сумі 30000 гривень він передав ОСОБА_3 для подальшої передачі їм, але коштів вони не отримали.

Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника позивача, представника відповідача та представника позивача  ОСОБА_2, свідків, дослідивши матеріали справи приходить до наступного.

Як вбачається з пояснень та матеріалів справи 31 березня 2010 року  близько 08 години 10 хвилин ОСОБА_3, керуючи  автомобілем «Hyundai Tucson» державний номерний НОМЕР_1 по вул. Жмаченка, 2 в м. Києві, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого  здійснив зіткнення з автомобілем  «Daewoo Nexia» державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4, чим заподіяв  матеріальні збитки та порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху України. Вина ОСОБА_3 в даній ДТП підтверджується  постановою  судді Дніпровського районного суду м.Києва  від  15 квітня 2010 року (а.с.12).

В результаті даної ДТП  автомобіль «Daewoo Nexia» держаний номер НОМЕР_2 отримав пошкодження, вартість матеріального збитку, згідно висновку спеціаліста № 50/07 від 23 липня 2010 року автотоварознавчого дослідження по визначенню матеріального збитку, нанесеного власнику  ДТЗ розмір матеріального збитку складає 42752 гривні 30 копійок (а.с.13-15).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає  цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах  заявлених ними вимог і на підставі  доказів сторін на інших  осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода,  завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка  її завдала.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом  підвищеної небезпеки, відшкодовується особою,  яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом,  використання, зберігання або утримання  якого створює підвищену небезпеку.

В судовому засіданні  встановлено та не оспорюється сторонами, що автомобіль «Hyundai Tucson» державний номерний знак НОМЕР_1 належить  ТОВ «Медекспрес» на  підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.38).

З постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності та  матеріалів справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності № 3-2054/10  вбачається, що під час ДТП, яка мала місце 31 березня 2010 року, зазначеним автомобілем керував ОСОБА_3, проте будь-яких доказів того, що  ОСОБА_3 керував зазначеним транспортним засобом на відповідій правовій підставі суду не надано,  у трудових відносинах з відповідача ОСОБА_3 не перебував, що підтверджується  довідкою № 29 від 09 листопада 2010 року (а.с.50).

Разом з тим, суду не надано  будь-яких доказів, що ОСОБА_3 заволодів  автомобілем «Hyundai Tucson» неправомірно.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що обов’язок по відшкодуванню шкоди завданої внаслідок  ДТП позивачу ОСОБА_4 слід покласти на  власника транспортного засобу.

Крім того, з відповідача на користь позивача слід стягнути  додаткові витрати, які він поніс у зв’язку зі звернення за захистом своїх порушених прав, а саме  витрати на проведення атвотоварознавчого дослідження ц розмірі 1100 гривень (а.с.10),  витрати по оплаті  відправки поштової кореспонденції та послуг банку (а.с.8-9), а також витрати на правову допомогу.

Звертаючись до суду позивач також просив  суд відшкодувати йому завдану моральну шкоду, якої він зазнав внаслідок ДТП, що полягає в тому, що він  позбавлений можливості користуватись належним його автомобілем, внаслідок ДТП було порушено його звичайний спосіб життя,  він втратив спокій та рівновагу,  у нього порушився сон, він змушений був змінити роботі, яка була пов’язана з використанням автомобіля та відмовитись від  запланованих поїздок.

Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України  моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

В ході розгляду справи встановлено, що будучи  власником транспортного засобу і достовірно знаючи про дорожньо-транспортну пригоду та наявність вини особи, яка керувала належним відповідачу транспортним засобом, відповідачем не вживалось будь-яких заходів на  відшкодування завданих збитків.

Доводи представника відповідача про те, що  транспортним засобом  керувала особа, яка  не мала будь-яких правових підстав не можуть бути прийняті судом як підстава для звільнення відповідача від  обов’язку по відшкодуванню шкоди.

Тому на відшкодування  завданою позивачу моральної шкоди суд вважає за можливе стягнути з відповідача 2000 гривень.

11 грудня 2010 року  до суду звернувся ОСОБА_2 з позовом про відшкодування  моральної шкоди та витрат на правову допомогу посилаючись на те, що  позивач ОСОБА_4 безпідставно  пред’явив до нього позовні вимоги щодо відшкодування  матеріальної та моральної шкоди,  завданої внаслідок ДТП за участю автомобіля  «Hyundai Tucson», посилаючись на те, що він є власником даного транспортного засобу.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що  дійсно в жовтні 2010 року, звертаючись до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди   позивач ОСОБА_4 в якості співвідповідача залучив ОСОБА_2, як власника транспортного засобу.

Зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «Hyundai Tucson»  вбачається, що ОСОБА_2 не є і не був власником зазначеного транспортного засобу, а тому відсутні підстави для виникнення у  ОСОБА_2 цивільно-правової відповідальності по відшкодування  шкоди завданої внаслідок  використання транспортного засобу, який йому не належить.

В подальшому, після пред’явлення ОСОБА_2  зустрічного позову про відшкодування моральної шкоди, позивач ОСОБА_4  відмовився від позовних вимог  заявлених до ОСОБА_2

За таких обставин, враховуючи надані суду докази та доводи сторін, суд вважає за  можливе стягнути з  ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 в якості компенсації завданої йому  моральної шкоди, яка полягала в тому, що  останній  зазнав душевних переживань і змушений був витрачати час на спростування заявлених до нього вимог, 1000 гривень.

Відповідно до ст.ст. 79, 88 ЦПК України  стороні,  на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тобто, з відповідача ТОВ «Медексперс»  на користь позивача ОСОБА_4 слід стягнути  понесені ним судові витрати  по сплаті судового збору у розмірі 438 гривень 50 копійок, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  у розмірі 120 гривень та 6500 гривень  понесених витрат на правову допомогу ( а.с.10).

З  ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 слід стягнути  понесені ним судові витрати  по сплаті судового збору у розмірі 8 гривень 50 копійок, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  у розмірі 37 гривень, з урахуванням сплати послуг збанку по перерахування коштів у розмірі 4 гривень,  та 2539 гривень 50 копійок  витрат на правову допомогу ( а.с.46).

 На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1166, 1167,1187 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 58, 60, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медекспрес» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медекспрес» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 42752 гривні 30 копійок,  додаткові витрати по в’язані зі зверненням до суду по оплаті вартості автотоварознавчого дослідження у розмірі 1100 гривень, витрати  пов’язані з відправкою поштовою кореспонденції у розмірі 5 гривень 20 копійок, по оплаті послуг банку при оплаті судових витрат у розмір  10 гривень 90 копійок, витрати на правову допомогу у розмірі 6500 гривень,  моральну шкоду у розмірі 2000 гривень, витрати по сплаті судового збору в розмірі 438 гривень 50 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень, а всього 52926 (п’ятдесят дві тисячі дев’ятсот двадцять шість) гривень 90 копійок.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 1000 гривень, витрати на правову допомогу у розмірі 2539 гривень 60 копійок, витрати по оплаті послуг банку у розмірі 4 гривні, витрати по  сплаті судового збору у розмірі 8 гривень 50 копійок,  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 гривень, а всього 3589 (три тисячі  п’ятсот вісімдесят  дев’ять) гривень 10 копійок.

  Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня оголошення рішення суду в судовому  засіданні, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом  десяти днів з дня отримання  копії цього рішення.

С у д д я:

Справа № 2-4420/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

    13 грудня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді -             Бірси О.В.

при секретарі -             Бушура Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медекспрес» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Враховуючи те, що для написання повного тексту рішення необхідно певний час, суд вважає за можливе, відповідно до ч.3 ст.209, ч.1 ст. 218 ЦПК України оголосити вступну та резолютивну частини рішення. З повним  рішенням суду особи, які беруть участь у справі, можуть ознайомитися через три дні після проголошення в судовому засіданні  вступної та резолютивної частин рішення.  

Керуючись ст.ст. 1166, 1167,1187 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 58, 60, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медекспрес» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медекспрес» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 42752 гривні 30 копійок,  додаткові витрати по в’язані зі зверненням до суду по оплаті вартості автотоварознавчого дослідження у розмірі 1100 гривень, витрати  пов’язані з відправкою поштовою кореспонденції у розмірі 5 гривень 20 копійок, по оплаті послуг банку при оплаті судових витрат у розмір  10 гривень 90 копійок, витрати на правову допомогу у розмірі 6500 гривень,  моральну шкоду у розмірі 2000 гривень, витрати по сплаті судового збору в розмірі 438 гривень 50 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень, а всього 52926 (п’ятдесят дві тисячі дев’ятсот двадцять шість) гривень 90 копійок.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 1000 гривень, витрати на правову допомогу у розмірі 2539 гривень 60 копійок, витрати по оплаті послуг банку у розмірі 4 гривні, витрати по  сплаті судового збору у розмірі 8 гривень 50 копійок,  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 гривень, а всього 3589 (три тисячі  п’ятсот вісімдесят  дев’ять) гривень 10 копійок.

  Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня оголошення рішення суду в судовому  засіданні, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом  десяти днів з дня отримання  копії цього рішення.

С у д д я: