№ 1-793/10

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 грудня 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Бондаренко Г.В.,

при секретарі  Титенко Ю.А.,

з участю прокурорів – Рака П.О., Ткачук Ю.Б.,

потерпілих – ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

захисника – ОСОБА_8,

провівши в приміщенні суду судовий розгляд кримінальної справи по обвинуваченню

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Нова Буда, Корсунь-Шевченківського району, Черкаської області, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, працюючого головою правління ЗАТ ЕПКТБ «Будпластик», який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 175  КК України,  

встановив:

ОСОБА_9, будучи головою правління ЗАТ ЕПКТБ «Будпластик», що зареєстровано за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 5, та затверджений на цій посаді загальними зборами учасників товариства відповідно до протоколу № 4 від 23.11.2007 року, діючи на підставі статуту ЗАТ ЕПКТБ «Будпластик», затвердженого загальними зборами акціонерів, відповідно до протоколу № 4 від 23.11.2007 року та зареєстрованого 14.02.2008 року державним реєстратором Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації за №10682050002016493, будучи керівником вказаного підприємства, на якого, згідно п.7 Указу Президента України №333/96 від 12.05.1996р. «Про невідкладні заходи щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат» покладено персональну відповідальність за несвоєчасну виплату заробітної плати та інших грошових виплат, незважаючи на існування заборгованості по заробітній платі, достовірно знаючи про наявність на поточних рахунках ЗАТ ЕПКТБ «Будпластик» грошових коштів, достатніх для виплати зарплати працівникам, тобто маючи об’єктивну можливість здійснити виплату зарплати, діючи умисно, безпідставно не виплачував зарплату наступним працівникам ЗАТ ЕПКТБ «Будпластик»:

1.   ОСОБА_2 за період часу з жовтня 2009 року по травень 2010 року на суму 12 819,28 грн.;

2.   ОСОБА_1 за період часу з вересня 2009 року по травень 2010 року  на суму 12 820,38 грн.;

3.   ОСОБА_10 за період часу з вересня 2009 року по травень 2010 року на суму 7 880,35 грн.;

4.   ОСОБА_3 за період часу з вересня 2009 року по травень 2010 року на суму 368,50 грн.;

5.   ОСОБА_7 за період часу з вересня 2009 року по січень 2010 року на суму 4 020,50 грн.;

6.   ОСОБА_4 за період часу з вересня 2009 року по травень 2010 року на суму 10 420,87 грн.;

7.   ОСОБА_11 за період часу з вересня 2009 року по травень 2010 року на суму 13 310,07 грн.;

8.   ОСОБА_5 за період часу з вересня 2009 року по травень 2010 року на суму 7 975,29 грн.;

9.   ОСОБА_6 за період часу з жовтня 2009 року по травень 2010 року на суму 12 632,63 грн.

Таким чином, загалом ОСОБА_9 не виплатив зарплату 9 працівникам ЗАТ ЕПКТБ «Будпластик» за період часу з вересня 2009 року по травень 2010 року на загальну суму 75 247,87 грн.

При цьому, ОСОБА_9 в порушення ст. 15 ч. 3 Закону України «Про оплату праці» перерахував грошові кошти на загальну суму 366 532,47 грн. не на погашення заборгованості по зарплаті перед працівниками очолюваного ним підприємства, а з розрахункових рахунків ЗАТ ЕПКТБ «Будпластик» у банку Київської міської філії АКБ «Укрсоцбанк» перерахував грошові кошти не на нецільове призначення, зокрема, за активну електроенергію АЕК «Київенерго», абонентську плату за послуги пакету «Стандарт, за реактивну енергію АЕК «Київенерго», за технічне обслуговування ліфтів ТОВ «Ремонтно-виробниче підприємство №1», за консультативні послуги ТОВ «Харті тріотек груп», за послуги зв’язку ВАТ «Укртелеком», за послуги зв’язку ПП ОСОБА_12, за налагодження і модернізацію приладу ИТ 8М Інститут технічної теплофізики НАНУ тощо, та з розрахункових рахунків ЗАТ ЕПКТБ «Будпластик» у банку ПАТ АКБ «Київ» перерахував грошові кошти не на цільове призначення, зокрема, за електроенергію АК «Київенерго», за телекомунікаційні послуги ВАТ «Укртелеком», за обсяг інформації ПП ОСОБА_12, за користування телефоном ТОВ «Голден Телеком», за обслуговування системи реєстру ТОВ «Міжгалузевий реєстраційний центр», за матеріал мале приватне підприємство «Компонент», оплата боргу за воду та каналізацію ВАТ АК «Київводоканал» тощо.

Вказаними діями, ОСОБА_9 умисно використав вказані грошові кошти не на оплату праці працівників, що відповідно до ст. 15 ч. 3 Закону України «Про оплату праці» є першочерговою потребою, тобто використав їх не за цільовим призначенням.

Допитаний в ході судового слідства ОСОБА_9 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах викладених в обвинувальному висновку визнав повністю та щиро розкаявся, повідомивши, що в ході досудового слідства та на початку судового слідства не до кінця усвідомлював протиправний характер своїх дій у зв’язку з чим вибрав своєю позицією захисту – невизнання вини. Проте на сьогодні повністю визнає вину, кається. Підсудний вказав, що злочин він вчинив лише з метою забезпечити безперебійний процес роботи підприємства. Крім того, показав, що він дійсно працює головою правління ЗАТ ЕПКТБ «Будпластик», як керівник знав, що відповідно до вимог п. 7 Указу Президента України №333/96 від 12.05.1996р. «Про невідкладні заходи щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат» він несе персональну відповідальність за несвоєчасну виплату заробітної плати та інших грошових виплат, незважаючи на існування заборгованості по заробітній платі. Він знав про наявність на поточних рахунках ЗАТ ЕПКТБ «Будпластик» грошових коштів, достатніх для виплати зарплати працівникам, тобто мав можливість здійснити виплату зарплати, проте не виплачував зарплату наступним працівникам: ОСОБА_2 за період часу з жовтня 2009 року по травень 2010 року на суму 12 819,28 грн.; ОСОБА_1 за період часу з вересня 2009 року по травень 2010 року  на суму 12 820,38 грн.; ОСОБА_10 за період часу з вересня 2009 року по травень 2010 року на суму 7 880,35 грн.; ОСОБА_3 за період часу з вересня 2009 року по травень 2010 року на суму 368,50 грн.; ОСОБА_7 за період часу з вересня 2009 року по січень 2010 року на суму 4 020,50 грн.; ОСОБА_4 за період часу з вересня 2009 року по травень 2010 року на суму 10 420,87 грн.; ОСОБА_11 за період часу з вересня 2009 року по травень 2010 року на суму 13 310,07 грн.; ОСОБА_5 за період часу з вересня 2009 року по травень 2010 року на суму 7 975,29 грн.; ОСОБА_6 за період часу з жовтня 2009 року по травень 2010 року на суму 12 632,63 грн. Гроші, які були на рахунках підприємств та яких вистачило б для погашення вказаної вище заборгованості, він використав не за цільовим призначенням, а на інші потреби підприємства, зокрема, за активну електроенергію АЕК «Київенерго», абонентську плату за послуги пакету «Стандарт, за реактивну енергію АЕК «Київенерго», за технічне обслуговування ліфтів ТОВ «Ремонтно-виробниче підприємство №1», за консультативні послуги ТОВ «Харті тріотек груп», за послуги зв’язку ВАТ «Укртелеком», за послуги зв’язку ПП ОСОБА_12, за налагодження і модернізацію приладу ИТ 8М Інститут технічної теплофізики НАНУ тощо, за електроенергію АК «Київенерго», за телекомунікаційні послуги ВАТ «Укртелеком», за обсяг інформації ПП ОСОБА_12, за користування телефоном ТОВ «Голден Телеком», за обслуговування системи реєстру ТОВ «Міжгалузевий реєстраційний центр», за матеріал мале приватне підприємство «Компонент», оплата боргу за воду та каналізацію ВАТ АК «Київводоканал» тощо. Вказані в обвинувальному висновку цифри та об’єкти здійснених ним витрат з рахунків підприємства викладені вірно. На сьогодні він не може чітко згадати які суми та на які потреби він, як керівник, витрачав, проте не оспорює вказаний факт. Підсудний вказав, що єдиною  його метою було забезпечення роботи підприємства, збереження робочих місць, хоча він усвідомлював, що невиплата зарплати є кримінально караним діянням, і що виплата зарплат є першочерговим завданням керівника.

Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_9 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, та беручи до уваги, що прокурор, потерпілі та захисник також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі підсудний, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз’яснивши їм положення ч. 3 ст. 299 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299, ст. 301-1 КПК України, суд задовольнив клопотання захисника про зміну порядку та обсягу дослідження доказів по справі та визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд допитавши підсудного та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу підсудного, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, доведена повністю. Дії ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 175 КК України як безпідставна невиплата заробітної плати більше ніж за один місяць, внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, кваліфіковані вірно.

На стадії заяв, доповнень та клопотань потерпілі подали письмове клопотання за підписом усіх потерпілих про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_9, у зв’язку з тим, що заборгованість їм виплачена і вони ніколи не вважали себе потерпілими по справі, присутні потерпілі охарактеризували підсудного як відповідального, працелюбного та гарного керівника їх підприємства, захисник підсудного, підтримавши вказане клопотання, доповнила його та просила суд закрити кримінальну справу, а підсудного звільнити від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки, оскільки особа підсудного перестала бути суспільно небезпечною. Захисник вказала про те, що підсудний в повному обсязі погасив заборгованість, визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, зробив для себе належні висновки, крім того, хворіє на тяжку хронічну і невиліковну хворобу.

Заслухавши думку прокурора з приводу заявленого клопотання, яка заперечувала проти його задоволення та вважала, що вказані потерпілими та захисником обставини є такими, що пом’якшують покарання підсудного і не свідчать про втрату ним суспільної небезпеки, думку потерпілих, які підтримали клопотання захисника, думку підсудного, який підтримав клопотання потерпілих та захисника і просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності, суд дослідивши клопотання, долучені до нього документи та документи, що характеризують особу підсудного, приходить до висновку, що клопотання потерпілих та захисника підсудного підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 48 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Враховуючи те, що ОСОБА_9 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, визнав свою вину, щиро покаявся у вчиненому злочині, повністю погасив вказану в обвинуваченні заборгованість, що вказує на правильну та об’єктивну оцінку підсудним своєї поведінки після вчинення злочину та доводить факт виправлення особи, свідчать про вірогідність не вчинення ним злочинів у майбутньому. Крім того, про втрату підсудним суспільної небезпечності свідчить і його передпенсійний вік, те, що він одружений, має на утриманні неповнолітню дитину та двох повнолітніх дітей, тривалий час працює в ЗАТ ЕПКТБ «Будпластик», а саме з 1976 року, з 1988 року беззмінно обирається керівником підприємства, має 14 винаходів, є автором 10 публікацій, має дві срібні медалі ВПДС СРСР, одну золоту і дві бронзові медалі ВПДС УРСР, характеризується виключено з позитивної сторони як умілий керівник, здібний організатор, працелюбний, вимогливий та відповідальний, як особа під керівництвом якої підприємство виконує протягом останніх десятиріч замовлення підприємств Міністерства оборони України, в тому числі для експортних поставок, за місцем проживання також характеризується позитивно, хворіє на ряд тяжких хронічних захворювань, потребує постійно лікування як амбулаторного, так і стаціонарного. Слід вказати й про думку потерпілих, які просять закрити кримінальну справу з самого початку кримінально судочинства, вказують на те, що не вважають себе потерпілими і вказують, що їх керівник не виплачував їм заробітню плату лише з метою збереження їх робочих місць взагалі та забезпечення роботи підприємства в подальшому. Також, згідно долучених ЗАТ ЕПКТБ «Будпластик» дійсно в повному обсязі виплатив заборгованість по заробітній платі, вказаній у обвинувальному висновку, потерпілі не мають жодних матеріальних чи моральних претензій до підприємства та його керівника. Враховуючи вищевикладене та те, що підсудний раніше не судимий і вчинив злочин середньої тяжкості, суд приходить до висновку, що ОСОБА_9 перестав бути суспільно небезпечним і тому він може бути звільнений судом від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України в порядку, передбаче6ному ст. 7 КПК України.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст.81 КПК України.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_9 до вступу постанови в законну силу залишити без змін у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 7, 282 КПК України, ст.ст. 44, 48 КК України,-

                                      постановив:

клопотання потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11. та захисника підсудного ОСОБА_9 – ОСОБА_8 задовольнити.

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 175 КК України, закрити.

Звільнити ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,  від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 175 КК України, у зв’язку із зміною обстановки внаслідок того, що ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, перестав бути суспільно небезпечним.

Речові докази по справі:

документи, які вилучені у ЗАТ ЕПКТБ та зберігаються в матеріалах кримінальної справи № 51-3088, зберігати при матеріалах кримінальної справи № 51-3088.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_9. до вступу постанови в законну силу залишити без змін у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

    Постанова суду може бути оскаржена сторонами до Апеляційного суду м.Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 7 діб з моменту проголошення.

Суддя                                                                                                    Г.В.  Бондаренко