Справа № 2-а-2869/10/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2010 року Куп"янський міськрайонний суд Харківської області
У складі: головуючого - судді Шиховцової А.О.,
при секретарі Шевченко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Куп"янську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Куп"янському районі Харківської області про визнання бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Куп»янському районі Харківської області у виконанні положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» по перерахунку пенсій та зобов»язання перерахувати пенсію, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду до Управління Пенсійного фонду України в Куп"янському районі Харківської області (далі - Управління) з адміністративним позовом, в якому просить визнати дії Управління по перерахунку йому державної і додаткової пенсії неправомірними, зобов"язати відповідача зробити йому перерахунок державної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, а також зробити перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст. ст. 49, 50, 54 п. 4, ст. 67 п. 3 Закону України № 796-ХП із змінами "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 13 .01.2005 р. по 31.10.2006року і з 02.10.2009 року, згідно до вимог ч. 1 ст. 28, ст. 46 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування".
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, інвалідом 3 групи, захворювання пов"язане з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. При цьому позивач зазначає, що він звертався до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії відповідно до ст. ст. 49, 50, 54 п. 4, 67 п. 3 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але відповідач необґрунтовано відмовив йому у такому перерахунку.
Ухвалою Купянського міськрайонного суду Харківської області від 14 грудня 2010 року адміністративний позов в частині позовних вимог за період з 13.05.2005року по 31.10.2006року та з 02.10.2009року по 27.04.2010року залишений без розгляду, у зв’язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.
В судове засідання позивач не з’явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.
Представник відповідача у судове засідання не з"явився, надав заперечення, в яких зазначив про розгляд справи без їхньої участі, а також в письмових запереченнях просить суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", на які посилається позивач, мінімальний розмір пенсії за віком при наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, визначеного законом, для осіб, які втратили працездатність. Ч. 3 ст. 28 вищенаведеного Закону встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, визначений цією статтею, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Оскільки позивач отримує пенсію на підставі ст.. ст.. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", то відповідно до положень ч. 4 ст. 54 цього Закону, порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, визначається Кабінетом Міністрів України. Отже, вважає відповідач, сам Кабінет Міністрів України своїми нормативно-правовими актами визначає конкретний розмір пенсії, встановлених ст.. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які виплачуються за рахунок державного бюджету.Також відповідач наполягав на відмові в задоволенні позову через пропущення позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, визначеного ст. 99 КАС України.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів.
З матеріалів справи та наявних в ній доказів судом встановлено наступне.
Позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС в період з 10 лютого 1987 р. по 30 квітня 1987 р., є інвалідом 3 групи, яка пов"язана з наслідками Чорнобильської катастрофи.
ОСОБА_1 звертався до Управління із заявою про проведення йому перерахунку пенсій, на що отримав відмову.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров"я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення зазначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 р. № 796 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі по тексту Закон № 796).
В силу ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 54 Закону № 796, яка діяла до прийняття Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" № 107-У1 від 28 грудня 2007 р., зміни якого Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 були визнані неконституційними, тобто до 1 січня 2008 р., було передбачено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв"язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 3-й групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст. 50 Закону № 796 особам, які є інвалідами 3 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров"ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст.. 75 Конституції встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796 від 28 лютого 1991 р. має вищу юридичну силу і виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, саме закони підлягають застосуванню при вирішенні даного спору.
На підставі вищевикладеного суд вважає, що позивач має право на призначення йому пенсії в розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Наявність у позивача такого права є визначальним для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується ч. 2 ст. 46 Конституції України.
Тому суд вважає посилання відповідача на те, що Кабінет Міністрів України своїми нормативно-правовими актами визначає конкретний розмір пенсії, встановлених ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які виплачуються за рахунок державного бюджету, безпідставними, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положенням ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов"язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов висновку, що при розмірі пенсії позивачеві застосуванню підлягають ч. 1 ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України № 796, а не постанова Кабінету Міністрів України № 1, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Також суд не бере до уваги посилання відповідача на ч. 5 ст. 54 Закону № 796, якою передбачено, що порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим Законом.
Зі ст. ст. 50, 54 Закону № 796 випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"я, за основу їх нарахування береться розмір мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилом, передбаченим ст.. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. У зв"язку з чим суд не бере до уваги положення ч. 3 ст. 28 цього Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 ч. 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. ст.50, 54 Закону № 796.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону № 796, яка набрала чинності 31 жовтня 2006 р., у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3 категорії, та розмір щомісячної компенсації сім"ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Щодо позовних вимог позивача про доплату пенсії за період починаючи з 28.04.2010 року.
Згідно ч.4 ст.46 Бюджетного Кодексу України до прийняття закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період податки, збори (обов’язкові платежі) та інші надходження справляються відповідно до закону про Державний бюджет України на попередній бюджетний період та інших нормативно-правових актів.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із Законом «Про Державний бюджет України» і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Законом України «Про Державний бюджет на 2010 рік» статті 50 і 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у новій редакції не викладені та їх дію не зупинено.
Згідно ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» з 01.01.2010 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність складає 695 грн., з 01.04.2010 року – 706 грн., з 01.07.2010 року - 709 грн., з 01.10.2010 року - 723 грн., з 01.12.2010 року - 734 грн.
Згідно наданого листа Управлінням Пенсійного фонду України в Куп»янському районі Харківської області ( а.с.20-21)відповідно до Закону України « Про Державний бюджет України на 2010 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 05.05.2010 року № 331 « Деякі питання реалізації Закону України « Про Державний бюджет України на 2010 рік» з 01.01.2010 року проведено перерахунок пенсії позивачу виходячи із розміру прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність. За період з січня по липень місяць включно 2010 року йому виплачувалось щомісячно мінімальний розмір пенсії згідно ст. 54 Закону № 796, а також додаткова пенсія згідно ст. 50 цього ж Закону в таких розмірах : з 01.04.2010 року розмір пенсії з обмеженням – 760,00 грн., додаткова пенсія інвалідам 3 гр.внаслідок ЧК ( ст.49)-105,90 грн.,підвищення інвалідам війни 3 гр. – по 211,80 грн.; з 01.07.2010 року розмір пенсії з обмеженням становив- 760,00 грн., додаткова пенсія інвалідам 3 гр.внаслідок ЧК ( ст.49)-106,35 грн.,підвищення інвалідам війни 3 гр. – по 212,70 грн., щомісяця.
Аналогічним чином позивачу повинні були проводити виплати за серпень-грудень 2010 року.
На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у перерахунку пенсії, у зв'язку з тим, що оскільки позивачеві слід визначати пенсію виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відносини, що склалися між позивачем та відповідачем є публічно-правовими відносинами, виходячи із змісту статті 3 та пункту 2 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову
Разом з тим, вимоги позивача підлягають захисту починаючи з 28.04.2010 року, враховуючи строк звернення до суду, і по день винесення постанови суду 14.12.2010 року, оскільки судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання, а ця частина вимог спрямована на майбутнє зобов'язання відповідача вчиняти дії у здійсненні яких відповідачем відмовлено не було, крім того суд не може врахувати та встановити обставини як можуть будуть в майбутньому (зміна законодавства тощо).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 64, 124, 152 Конституції України, Рішенням КСУ № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 р., ст. ст. 49, 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", ст. ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Куп"янському районі Харківської області про визнання бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Куп»янському районі Харківської області у виконанні положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» по перерахунку пенсій та зобов»язання перерахувати пенсію в частині вимог за період починаючи з 28.04.2010 року задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Куп"янському районі Харківської області по перерахунку ОСОБА_1 державної і додаткової пенсії, як це передбачено ст. ст. 49, 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", неправомірною.
Зобов"язати Управління Пенсійного фонду України в Куп"янському районі Харківської області здійснити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перерахунок пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 28 квітня 2010 р. по 14 грудня 2010 року, з урахуванням фактично проведених виплат.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Куп’янський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії даної постанови.
Суддя Куп'янського міськрайонного
суду Харківської області А.О.Шиховцова