Справа №2-2259

2010 рік

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    09 грудня 2010 року. Першотравневий районний суд м.Чернівці

в складі:

головуючого судді Марчука В.Т.

при секретарі Одовічен Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Першотравневого РВ УМВС України в Чернівецькій області, Відділення державтоінспекції УМВС України в Чернівецькій області, треті особи Відділення державного казначейства в м.Чернівці, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним вище позовом.

    Посилався на те, що власником автомобіля марки «MAN-25.372» р.н.НОМЕР_2 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 31.08.2001 року був ОСОБА_3, який 26.08.2004 року надав йому генеральне доручення на право керування та розпорядження цим автомобілем строком до 26.08.2024 року, тобто вказаний автомобіль був проданий йому.

    17.12.2005 року він надав ОСОБА_4 доручення на право керування вказаним автомобілем строком до 26.08.2014 року, а 25.12.2005 року він та ОСОБА_4 уклали між собою договір про передачу останньому зазначеного автомобіля та причепа до нього в оренду терміном до 18.02.2006 року.

    У зв’язку із невиконанням ОСОБА_4 умов договору оренди, в червні 2006 року він запропонував йому повернути автомобіль, однак останній відмовився, у зв’язку з чим він звернувся із відповідною заявою до правоохоронних органів.

    В результаті розгляду його заяви, автомобіль був вилучений у ОСОБА_4 та за згодою обох сторін поставлений на майданчик автостоянки по вул.Руській,209-а м.Чернівці. При цьому реєстраційні документи на автомобіль залишились у ОСОБА_4

    11 та 13.06.2006 року він анулював доручення на право керування ОСОБА_4 вказаним автомобілем та причепом.

    17.06.2006 року вказаний автомобіль знято з обліку в Острозькому МРЕБ ОСОБА_4, який діяв від імені ОСОБА_3 на підставі нотаріально посвідченого доручення від 15.06.2006 року серії НОМЕР_3

    19.06.2006 року зазначений автомобіль Чернівецьким МРЕВ зареєстровано на ОСОБА_4, якому видано тимчасовий реєстраційний талон серії НОМЕР_4 і закріплено номерний знак НОМЕР_1.

    Підставами для реєстрації вказаного автомобіля стали біржова угода купівлі-продажу транспортного засобу №581258 від 19.06.2006 року, свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_5 з відміткою про зняття з обліку для реалізації від 17.06.2006 року та висновок спеціаліста з комплексного дослідження транспортних засобів від 19.06.2006 року.

    Після надходження відповіді про підтвердження зняття з обліку зазначеного автомобіля 13.10.2006 року тимчасовий реєстраційний талон було замінено на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6, незважаючи на те, що згідно облікових даних Національної бази АІСП «Угон» (СНД-Інтерпол-Україна) станом на 24.06.2006 року вказаний транспортний засіб знаходився в розшуку на підставі його заяви.

    За даним фактом УДАІ УМВС України в Чернівецькій області проведено службову перевірку та вжито заходи щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності інпектора розшуку ОСОБА_2

    Виявивши відсутність автомобіля на автостоянці, він 24.06.2006 року звернувся в правоохоронні органи із відповідною письмовою заявою, на підставі якої 21.11.2006 року прокуратурою Першотравневого району м.Чернівці було порушено кримінальну справу за ст.190 ч.1 КК України по факту скоєння відносно нього шахрайства, яка була направлена для розслідування в Першотравневий РВ УМВС України в Чернівецькій області.

    Починаючи з листопада 2006 року і по даний час відповідач Першотравневий РВ УМВС України в Чернівецькій області не може забезпечити ефективне розслідування кримінальної справи та надіслати її до суду для притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності. Протягом вказаного часу систематично приймалися незаконні та передчасні постанови про закриття кримінальної справи, які в подальшому  скасовувалися органами прокуратури та суду.

    Вважає, що наведеними вище незаконними діями відповідачів йому завдано матеріальної шкоди, оскільки в період часу з червня 2006 року по даний час він не може використовувати придбаний транспортний засіб та не має можливості отримувати дохід від здачі автомобіля в оренду. Матеріальну шкоду оцінює в розмірі 125000 грн.

    Окрім спричинення матеріальної шкоди, вважає, що наведеними вище незаконними діями відповідачів йому завдано також і моральної шкоди, яка полягає в порушенні його права власності на вказаний автомобіль та порушенні у зв’язку з цим його нормальних життєвих стосунків. Моральну шкоду оцінює в розмірі 5000 грн.

    Просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку на його користь 125000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав в повному об’ємі і підтвердив обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнав та просив в його задоволенні відмовити. При цьому суду пояснив, що між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_4 мають місце виключно цивільно-правові відносини щодо належності спірного автомобіля. У зв’язку з цим, органом досудового слідства 04.11.2010 року винесена постанова про закриття кримінальної справи у зв’язку із відсутністю в діях ОСОБА_4 ознак складу злочину, передбаченого ст.190 ч.4 КК України. Крім того, під час досудового слідства по даній кримінальній справі, з приводу наявних цивільно-правових відносин з ОСОБА_4, позивач ОСОБА_1 звертався з відповідним позовом до Шевченківського районного суду м.Чернівці, рішенням якого від 17.01.2007 року зобов’язано ОСОБА_4 повернути ОСОБА_1 спірний автомобіль.

Представник відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні позов не визнав та просив в його задоволенні відмовити з підстав, викладених ним в письмових запереченнях на позов. При цьому суду пояснив, що реєстрація спірного транспортного засобу за ОСОБА_4 органом ДАІ 19.06.2006 року була здійснена законно, оскільки для цього ним було надано необхідний перелік передбачених законодавством документів. Щодо оголошеного розшуку автомобіля, то таке повідомлення з райвідділу міліції надійшло лише 24.06.2006 року. Крім того зазначив, що чинне законодавство зобов’язує власника, який придбав транспортний засіб, протягом 10 діб постановити його на облік, що і було зроблено ОСОБА_4

Представник третьої особи ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечувала проти позову та просила в його задоволенні відмовити з тих підстав, що Відділення державного казначейства в м.Чернівці не є юридичною особою, а являється структурним підрозділом Управління державного казначейства України в Чернівецькій області, а тому не може бути учасником судового процесу. Крім того, оскільки, а ні УДК в м.Чернівці, ні ГУДК України в Чернівецькій області не являються джерелом завдання будь-якої шкоди позивачу, будь-яких законних прав та інтересів позивача не порушували, тому просила в позові відмовити.

Справа слухаласьу у відсутність третьої особи ОСОБА_2, який в судове засідання не з’явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений судом про час і місце розгляду справи. Причину своєї неявки суду не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення всіх присутніх в судовому засіданні учасників процесу, дослідивши матеріали витребуваної кримінальної справи №Ю-069078 та письмові докази по даній цивільній справі, вважає, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступних підстав:

Так, судом встановлено, що 24.06.2006 року ОСОБА_1 звернувся до Першотравневого РВ УМВС України в Чернівецькій області із заявою, в якій зазначив, що в період часу з 13.06.2006 року по 24.06.2006 року ОСОБА_4 незаконно заволодів автомобілем «MAN» д.н.НОМЕР_2, вартістю 125000 грн., який був припаркований на території автостоянки по вул.Руській,209-а (к/с а.с.9).

На підставі вказаної заяви ОСОБА_1, 21.11.2006 року заступником прокурора Першотравневого району м.Чернівці порушено кримінальну справу по факту заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, за ознаками складу злочину, передбаченого ст.190 ч.1 КК України (к/с а.с.1).

В подальшому, зазначена вище кримінальна справа неодноразово постановами органу досудового слідства закривалась у зв’язку із відсутністю в діях ОСОБА_4 ознак складу злочину, передбаченого ст.190 КК України, а саме: 29.12.2006 року, 30.04.2008 року, 12.03.2009 року, 26.06.2009 року та 07.04.2010 року (к/с а.с.95, 220-221, 313-315, 376-378, 396-398).

Вказані постанови про закриття кримінальної справи скасовувались органами прокуратури та у судовому порядку відповідно 02.02.2007 року, 22.07.2008 року, 08.04.2009 року, 25.09.2009 року та 19.05.2010 року (к/с а.с.98-99, 225-226, 319, 380-381, 401-402).

04.11.2010 року органом досудового слідства винесено постанову про закриття зазначеної вище кримінальної справи у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 ознак складу злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, яка станом на час розгляду судом даної цивільної справи не скасована (к/с а.с.409-411).

Як вбачається із змісту вказаної постанови, підставою для закриття органом досудового слідства кримінальної справи стала наявність між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 цивільно-правових відносин з приводу належності транспортного засобу.

Крім того, як встановлено із досліджених в судовому засіданні матеріалів кримінальної справи, рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 17.01.2007 року, яке набрало законної сили згідно ухвали апеляційного суду Чернівецької області від 21.03.2007 року, задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та зобов’язано останнього повернути позивачу в натурі автомобіль марки «MAN» д.н.НОМЕР_2, 1993 року випуску, та причіп д.н.НОМЕР_7 (к/с а.с.114-115, 130-131), що також свідчить про існуючі між позивачем та ОСОБА_4 цивільно-правові відносини.

Відповідно вимог ч.6 ст.1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Згідно вимог ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 ст.1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Отже, виходячи із змісту наведених норм закону, зобов’язання щодо відшкодування як майнової, так і моральної шкоди виникає, як правило, за наявності вини особи, протиправними (неправомірними) рішеннями, діями чи бездіяльністю якої, фізичній або юридичній особі завдана майнова та/або моральна шкода.

Відповідно до ч.1 ст.58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частиною 2 ст.59 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Оскільки позивачем ОСОБА_1 не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження неправомірності дій відповідачів та прийнятих ними рішень, суд приходить до переконливого висновку про необгрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 як в частині відшкодування майнової шкоди, так і в частині відшкодування моральної шкоди.  

Доводи позивача ОСОБА_1 про те, що саме з вини відповідачів не забезпечено ефективне розслідування кримінальної справи, що виразилось у систематичному прийнятті незаконних та передчасних, на його думку, постанов про закриття справи є безпідставними, оскільки такі процесуальні рішення в ході розслідування кримінальної справи виносились органом досудового слідства в порядку та у межах його повноважень, визначених кримінально-процесуальним законодавством України.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити в повному об’ємі.  

Керуючись ст.ст.1166, 1167, 1176, 1177 ЦК України, ст.ст.3, 4, 6, 8, 10, 11, 58-61, 64, 88, 131, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Першотравневого РВ УМВС України в Чернівецькій області, Відділення державтоінспекції УМВС України в Чернівецькій області, треті особи Відділення державного казначейства в м.Чернівці, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя  Першотравневого

районного суду м.Чернівці                         В.Т.МАРЧУК