Справа № 2-а-408/2010/0423

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М                У К Р А Ї Н И

24 листопада 2010 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді             Ковальчук Т.А.

при секретарі                 Хорольській І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Дніпропетровської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1, в якому вона просить скасувати постанову              № 1522  від 14.07.2010 р. винесену адміністративною комісією Дніпропетровської міської ради про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 по ст. 152 КУпАП.

В обґрунтування позову позивач посилалася на те, що 30 червня 2010 року адміністративною комісією виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради було розглянуто адміністративну справу № 1282 від 30 червня 2010 року про притягнення ОСОБА_1

Вказана адміністративна справа була переглянута адміністративною комісією                           при виконкомі 14 липня 2010 року, за результатами перегляду справи було винесено постанову               № 1522 від 14 липня 2010 року, відповідно до якої позивача притягнуто до відповідальності                  за порушення ст. 152 КУпАП та накладено штраф в розмірі 850 грн. Згідно вказаної постанови, порушення полягає у виявленому 10 червня 2010 року незадовільному стані рекламної конструкції по провулку Парусний, 10, що порушує правила благоустрою території.

Позивач вказує, що її притягнуто до адміністративної відповідальності як фізичну особу. Вважає, що накладення адміністративного штрафу на неї є безпідставним, оскільки рекламна конструкція з рекламою АТ «Райффайзен Банк Аваль» не є її власністю, та вона особисто не має жодних повноважень щодо розміщення рекламних конструкцій, нагляду за їх станом.

Позивач зазначає, що нею не вчинено будь-яких протиправних дій, оскільки вона                         не наділена жодними повноваженнями щодо розпорядженння (управління) вказаним майном,  тому просить суд скасувати оскаржувану постанову.

Позивач в судове засідання не з’явився, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надавши суду заяву, в якій прохає не розглядати позовну заяву ОСОБА_1 та направити її для розгляду за фактичним місцем проживання позивача, або місця роботи.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що позов обґрунтований                  та підлягає задоволенню з наступних підстав.

10.06.2010 року відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення № 353, згідно якого  вона допустила порушення правил благоустрою міської території, виражена в незадовільному стані рекламного засобу (стела – розмальована фарбами, розбита  площини) за адресою: пров. Парусний, 10, м. Дніпропетровськ (а. с. 26).

30.06.2010 року  адміністративною комісією при виконавчому комітеті розглянуто справу № 1282 та винесено постанову № 1300, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 1 700 грн. (а. с. 25).

14.07.2010 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті переглянуто справу           № 1282 та винесено постанову № 1522, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 850 грн., скасувавши постанову № 1300 від 30.06.2010 року (а. с. 24).

Суд вважає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального                                    та процесуального права а отже підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Кодекс України про адміністративні правопорушення поєднує в собі норми                                      як матеріального так і процесуального права.

Зокрема, ст. 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах                           про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Під всебічним, повним та об’єктивним з’ясуванням всіх обставин справи необхідно розуміти максимально повне дослідження події, яка відбулась, шляхом відібрання пояснень                      у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, залучення свідків та вчинення інших необхідних процесуальних дій.

В даному випадку, відповідачем не було заслухано пояснення позивача, щодо події,                         яка відбулася,  не повно та не об’єктивно досліджено обставини вчинення правопорушення,                 які не залежали від волі позивача, тому це потягло за собою помилкове винесення постанови.

Ст. 280 КУпАП встановлено, що посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язана з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення,                      чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності,                          чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду,                        чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, однак як вбачається з оскаржуваної постанови, відповідачем при розгляді справи не було виконано вимог ст. 280 КУпАП.

Зміст постанови повинен відповідати вимогам статей 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази на яких ґрунтується висновок  про вчинення особою адміністративного правопорушення та вказати  мотиви відхилення інших доказів на які посилається правопорушник чи виражених ним доводів, однак, в оскаржуваній постанові відсутні будь-які висновки, мається лише констатація факту і все.

Прохання відповідача щодо передачі справи за місцем фактичного проживання або місця роботи позивача, та розгляду вказаної справи відповідним судом є необґрунтованим. Оскільки згідно ч. 2 ст. 19 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій та бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.

Відповідачем не надано жодних доказів правомірності своїх дій, в той час                                      як  ч. 2 ст. 71 КАС України встановлює обов’язок суб’єкта владних повноважень довести правомірність своїх дій, якщо він заперечує проти позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що притягнення позивача  до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ст. 152 КУпАП являється безпідставним, а отже постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 293 КУпАП орган при розгляді скарги або протесту на постанову                    по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість  винесеної постанови і може прийняти рішення про скасування постанови і закриття провадження у справі.

Оскільки згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися                           на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, то суд вважає за можливе, скасувавши оскаржувану постанову, закрити провадження у справі                             про адміністративне правопорушення відносно позивача в зв'язку з відсутністю складу правопорушення.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 4-9, 13, 14, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, ст. ст. 280, 283, 284, 293 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову № 1522 від 14 липня 2010 року винесену адміністративною  комісією                          при виконавчому комітеті Дніпропетровської міської ради - скасувати.                

Постанова Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області є остаточною                         і оскарженню не підлягає.

Суддя                                 Т.А. Ковальчук