Справа № 2-а-1782/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

09 грудня 2010 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Кривошеї С.С.

при секретарі Фадєєвій Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Першотравенську Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Першотравенську Дніпропетровської області про поновлення строку для звернення до суду та визнання неправомірною бездіяльності відповідача відносно відмови у виплаті підвищення до пенсії дітям війни, зобов’язання вчинення перерахунку пенсії,

В С Т А Н О В И В:

15 листопада 2010 року позивачка звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Першотравенську Дніпропетровської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, оскільки про факт порушення її прав її повідомлено не було, їй стало відомо про це після отримання від відповідача довідки про розмір виплаченого їй підвищення до пенсії дітям війни, визнання відмови відповідача у виплаті їй підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком незаконною, зобов’язання відповідача здійснити їй перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком за 2010 рік та провести відповідні виплати, зобов’язання відповідача нараховувати їй підвищення до пенсії дітям війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» надалі при нарахуванні пенсії, стягнення судових витрат по справі.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що їй, як дитині війни, повинно виплачуватись щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», але відповідач надбавку до пенсії у встановленому розмірі позивачці не нараховував та не виплачував. Такі дії відповідача є протиправними, такими, що суперечать Конституції України та Законам України.

Позивачка просить розглянути справу у її відсутність в порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 09 грудня 2010 року позовні вимоги позивачки до Управління Пенсійного Фонду України в м.Першотравенську Дніпропетровської області про поновлення строку для звернення до суду та визнання неправомірною бездіяльності відповідача відносно відмови у виплаті підвищення до пенсії дітям війни, зобов’язання вчинення перерахунку пенсії залишено без розгляду в частині заявлених позовних вимог з 01 січня 2010 року по 15 травня 2010 року у зв’язку з закінченням шестимісячного строку для звернення до суду за захистом своїх прав.

Представник відповідача у справі Управління Пенсійного фонду України в місті Першотравенську Дніпропетровської області позов не визнала, надала суду заперечення, згідно змісту яких вважає вимоги позивачки безпідставними, оскільки статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції цього Закону до 01.01.08, було передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. При цьому в самому Законі України «Про соціальний захист дітей війни» не визначено величини мінімальної пенсії за віком для здійснення розрахунку відповідного підвищення особам, які мають статус «Діти війни».

Визначення терміну мінімальний розмір пенсій за віком, надано лише в статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», але цей термін застосовується лише для визначення розмірів пенсій, які призначені тільки за цим Законом, що також зазначено в ухвалі Конституційного суду України від 19 травня 2009 року № 27-у/2009.

Непоширення мінімального розміру пенсії за віком, установленого абзацом першим частини першої статті 28 Закону № 1058, на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої статтею 6 Закону № 2195. Ця прогалина полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком на 30 відсотків якої мають підвищуватися пенсії дітям війни. Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем.

На законодавчому рівні розмір мінімальної пенсії для обчислення підвищення дітям війни протягом 2007 року не був визначений, зміни внесені тільки з 01.01.2008 року.

Відповідно до п.4 ст. 85 Конституції України затвердження  Державного бюджету України та внесення змін до нього належить до повноважень Верховної Ради України.

Крім того, слід зазначити, що надбавки та підвищення, встановленні до пенсій, виплачуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Станом на 01.10.2010 року зміни до статті 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” та до статті 41 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” Верховною Радою України не вносились, тому управління Пенсійного фонду України в м.Першотравенську не є належним відповідачем за всіма заявленими вимогами.

Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, який набрав чинності з 01.01.08 внесено зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, зокрема в статтю 6 зазначеного вище Закону, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учаників війни, тобто у розмірі 10 % від прожиткового мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст. 58 Закону України Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” складає з 1 січня – 470 гривень, з  1 квітня – 481 грн., з 1 липня – 482 гривні, з 1 жовтня – 498 гривень., а саме:

З 01.01.08 – 470грн. (прожитковий мінімум) х 10%= 47 грн. х 3 міс.= 141,0 грн.

З 01.04.08 – 481 грн. (прожитковий мінімум) х 10% = 48,10 грн. х 3 міс.= 144,3 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня – 48,1 гривні, з 1 липня – 48,2  та з 1 жовтня – 49,8 гривні. Станом на 01.10.2010 відповідні зміни до постанови не вносились, тому протягом 2009 року та по серпень 2010 року позивач отримував підвищення до пенсії у відповідності до зазначеної постанови.

Крім того, відповідно до статті 73 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” кошти Пенсійного фонду використовуються на виплату пенсій, передбачених цим Законом; надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; фінансування адміністративних витрат, пов’язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; формування резерву коштів Пенсійного фонду.

Забороняється використовувати кошти Пенсійного фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і однаразових виплат та на цілі, не передбачені цим Законом.

Позовні вимоги про зобов’язання виплачувати надалі пенсію з урахуванням надбавки, що становить 30% мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до змін в законодавстві, є необгрунтованим та безпідставним, оскільки виплата підвищення до пенсії дітям війни, яка здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, здійснюється в межах асигнувань, передбачених на відповідний рік та затвердження відповідними законами, якими визначається конкретний розмір даного підвищення.

Фіксований розмір підвищення до пенсії дітям війни встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530, відповідно до якої, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») підвищення до пенсії проводиться з 01 жовтня – 49,80 грн. і станом на 01.10.2010 року відповідні зміни до постанови не вносились.

Відповідно до  частини 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових  і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Захист прав, свобод та інтересів осіб є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Таким чином, прийняття судом рішення щодо захисту прав та інтересів осіб на майбутнє, без їх порушення, є безпідставним.

Крім того, позивачкою пропущено строк звернення до суду  передбачений ст.99 КАС України за  період з 01.01.2010 р. по 15.05.2010 р.

Рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення пункту 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік ” та рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 положення п. 41 розділу 11 Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року були визнані такими, що не відповідають вимогам Конституції України (є неконституційними), що не позбавляло права позивачу звернутися до суду в річний строк з дня винесення вищезазначеного рішення суду або з дня коли Позивач дізнався про порушення своїх прав.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, на момент звернення до суду 15.11.2010 р. за захистом своїх прав щодо перерахунку та виплати підвищення до пенсії як особі, яка має статус “Дитини війни” за період з 01.01.2010 р. по 15.05.2010 р. позивачкою пропущено строк звернення до суду, передбачений ст.99 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків установлених законом, залишається без розгляду.

Крім того, вимоги щодо стягнення судових витрат та витрат на надання юридичної допомоги є безпідставними, оскільки згідно п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із змінами і доповненнями, внесеними Декретом КМУ від 30 квітня 1993 року  № 43-93, Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації звільняються від сплати державного мита, а що стосується стягнення витрат на надання юридичної допомоги, то пенсійним законодавством оплата зазначених витрат не передбачена.

Просить слухати справу у її відсутність в порядку письмового провадження.

Дана справа розглянута  в порядку письмового провадження у відповідності до ч.4 ст.122 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість решти позовних вимог позивачки за період з 15 травня 2010 року до 09 грудня 2010 року по день постановлення рішення у справі, в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивачка відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.06, набула статусу «дитина війни», що надає їй право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», у тому числі право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

Позивачка перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в м. Першотравенську. Як особі, що має статус «дитини війни», позивачці в 2010 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» призначалося та виплачувалося частково у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530, з 01 жовтня 2008 року по теперішній час по 49,8 гривень щомісячно, що підтверджено наданими суду запереченнями  на позов.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.06 дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 70 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» надано право Кабінету Міністрів України у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названі норми передбачають встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат, згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни», залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Вирішуючи позовні вимоги позивачки по суті суд приходить до наступного:

Оскільки ухвалою суду від 09 грудня 2010 року позовні вимоги позивачки до Управління Пенсійного Фонду України в м.Першотравенську Дніпропетровської області про поновлення строку для звернення до суду та визнання неправомірною бездіяльності відповідача відносно відмови у виплаті підвищення до пенсії дітям війни, зобов’язання вчинення перерахунку пенсії залишено без розгляду в частині заявлених позовних вимог з 01 січня 2010 року до 15 травня 2010 року у зв’язку з закінченням шестимісячного строку для звернення до суду за захистом своїх прав, суд вирішує решту позовних вимог за період з 15 травня 2010 року до 09 грудня 2010 року по день постановлення рішення суду в межах заявлених позовних вимог.

З урахуванням наведених обставин суд вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню в частині визнання неправомірною бездіяльність відповідача відносно виплати позивачці підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченому ст.6 Закону № 2195-IV, та зобов’язання відповідача перерахувати та виплатити на користь позивачки підвищення до пенсії  в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченому ст.6 Закону № 2195-IV за період з 15 травня 2010 року до 09 грудня 2010 року, тобто в межах шестимісячного строку для звернення до суду за захистом своїх прав та заявлених позовних вимог по день постановлення рішення у справі, оскільки вимоги на майбутній час не розглядаються.

На час розгляду цієї справи розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Передбачене ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосування мінімального розміру пенсії за віком виключно для визначення розміру пенсій призначених, згідно з цим Законом (ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачкою конституційної гарантії та права на отримання соціальної допомоги, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Також, суд вважає помилковим посилання відповідача на п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.08 № 530, яким встановлено розміри підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії. При нарахуванні позивачці щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни має застосовуватися саме Закон України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки Закони України мають вищу юридичну силу.

Згідно зі статтями 113, 116, 117 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України; забезпечує виконання Конституції і законів України; видає постанови і розпорядження виключно в межах своєї компетенції.

Таким чином, розмір підвищення до пенсії особам, які мають статус «дитини війни», передбачений ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», повинен обчислюватись виходячи з розміру прожиткового мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність, який встановлено чинним законодавством на кожний бюджетний рік.

Відсутність грошових коштів на виплату підвищення до пенсії в даному випадку не позбавляє позивачку, як особу, що має статус дитини війни, права на отримання такої надбавки. Закон України не обмежує таке право наявністю фінансування.

За змістом ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом. Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни».

Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачки 30% підвищення до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.

Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов'язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії позивачці як дитині війни.

Згідно п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із змінами і доповненнями, внесеними Декретом КМУ від 30 квітня 1993 року  № 43-93, Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації звільняються від сплати державного мита, тому судовий збір на користь позивачки необхідно стягти з Державного бюджету України.

На  підставі викладеного,  ст. ст. 2,4,6,8,9,19,69,94,102,104,159,160,163 КАС України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-IV, - суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Першотравенську Дніпропетровської області про поновлення строку для звернення до суду та визнання неправомірною бездіяльності відповідача відносно відмови у виплаті підвищення до пенсії дітям війни, зобов’язання вчинення перерахунку пенсії задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в місті Першотравенську Дніпропетровської області щодо своєчасного перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 15 травня 2010 року до 09 грудня 2010 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в місті Першотравенську Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 15 травня 2010 року до 09 грудня 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп., сплачений нею при пред’явленні позову до суду.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Першотравенський міський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її проголошення.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СУДДЯ:                                                   С.С. КРИВОШЕЯ.