Справа № 6- 18/10    

УХВАЛА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

21 грудня 2010 р.                                                                               м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області  

в складі головуючого судді:  Мазай Н.В.  

при секретарі:                Возній В.В.

  з участю представника відділу ДВС Монастирищенського РУЮ : Селецького С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище подання  начальника відділу державної виконавчої служби Монастирищенського районного управління юстиції про тимчасове обмеження права виїзду громадянина України за кордон у зв”язку з невиконанням ним зобов’язань зі сплати боргу,  

в с т а н о в и в :

         Начальник відділу ДВС Монастирищенського РУЮ звернувся в суд з поданням від 15.11.2010 року про обмеження боржника права у виїзді за межі України у зв’язку з невиконанням ним зобов’язань зі сплати боргу посилаючись на те, що на виконанні у державного виконавця відділу ДВС Монастирищенського РУЮ перебуває виконавче провадження з виконання рішення Монастирищенського районного  суду від 30.04.2009 року по справі № 2-48 про стягнення з ПП «Агротек-КВ»  боргу по заробітній платі в сумі 3186,82 грн. на користь ОСОБА_2, по якому 08.10.2010 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження зазначеного рішення. З метою забезпечення виконання рішення та встановлення інформації про майновий стан боржника надіслано запити до ВДАІ, Монастирищенської інспекції «Держтехнагляд», Монастирищенського відділку Черкаського ООБТІ до кредитно фінансових установ. Згідно наданих відповідей встановлено, що майно та транспортні засоби на яке можливо накласти арешт у ПП “Агротек-КВ” відсутнє. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18.06.2009 року  за № 3668453 керівником ПП «Агротек-КВ», є ОСОБА_3. Станом на 15.11.2010 року борг в сумі 1671,82 грн. ПП «Агротек-КВ», не сплачено, платіжних документів до відділу ДВС Монастирищенського РУЮ не надано. На підставі викладеного, керуючись ст. 151, 152, 153 ЦПК України, ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в’їзд в Україну громадян України» просять винести ухвалу про тимчасове обмеження керівнику ПП «Агротек-КВ» - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов’язань зі сплати заборгованості по заробітній платі.

В судовому засіданні представник відділу ДВС Монастирищенського РУЮ Селецький С.М. ( діє на підставі доручення № 2063 від 21.12.2010 року) подання підтримав повністю, просить його задоволити та пояснив, що на виконанні у відділі ДВС знаходяться виконавчі листи про стягнення з ПП “ Агротек КВ” боргу на користь ОСОБА_2 Керівником ПП “ Агротек КВ” є ОСОБА_3, який не виконує зобов’язання по сплаті стягувачу боргу по заробітній платі та середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку. Державним виконавцем встановлено дві адреси проживання ( знаходження) боржника ОСОБА_3 На ці дві адреси йому було направлено повідомлення з документами відділу ДВС про наявність боргу. Враховуючи те, що кореспонденція у відділі ДВС направляється простими листами, а не рекомендованими, надати суду докази отримання боржником виклику та постанов про відкриття виконавчого провадження він не має можливості. Крім цього, повідомив, що боржник повідомлявся про наявність боргу в телефонному режимі, однак доказів цього суду надати також не може. Просить подання задоволити повністю.    

Заслухавши пояснення представника відділу ДВС Монастирищенського РУЮ, дослідивши матеріали подання, суд вважає що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав:    

      - у відповідності до вимог ст. 6 Закону України від 21.01.1994 № 3857-XII "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", на яку посилається відділ ДВС в поданні, громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках коли він ухиляється від зобов’язань, накладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов’язань. При цьому паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено. Тимчасове затримання або вилучення паспорта у таких випадках здійснюється судом, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Державної прикордонної служби України, військовими комісаріатами, та консульською службою України. Порядок такої процедури визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 № 231 "Про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення". Зазначеними нормативними документами не передбачено можливості обмеження права особи у виїзді за межі України судом, передбачено лише тимчасове затримання або вилучення паспорта. Проте підтверджених даних про наявність у боржника паспорта громадянина України для виїзду за кордон матеріали подання не містять.  

Окрім цього, суд вважає, що відділ ДВС Монастирищенського РУЮ не надав суду достатньо доказів, для задоволення подання, а саме:

-  матеріали подання не містять докази на підтвердження ухилення боржника від явки до виконавчої служби, докази належного повідомлення боржника про наявність боргу та відповідно наявність у відділі ДВС виконавчого листа по його стягненню, відсутні докази на підтвердження можливості перетину боржником  кордону України з метою ухилення від сплати існуючої заборгованості, а також доказів про наявність у боржника закордонного паспорту;  

- не долучені до подання і документи про те, що державним виконавцем відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» були прийняті усі можливі та необхідні заходи щодо виконання виконавчого документу, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.  

Крім цього, слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст.151 ЦПК України ( в поданні мається посилання на ст. ст. 151, 152, 153 ЦПК України) забезпечення позову допускається на будь якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення  позову може утруднити  чи зробити  неможливим  виконання рішення суду.  

    Згідно вимог ст. 1 Закону України “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України” громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених  цим Законом, та в’їхати в Україну. Зазначене право гарантоване також ст. 33 Конституції України. Вищезазначеним  Законом, а саме ст. 6 ч. 1 п.5, ч.2 встановлено, що громадянину  України може бути тимчасово відмовлено  у видачі паспорта, а також паспорт може бути  тимчасово затримано чи вилучено, якщо він ухиляється  від виконання зобов”язань, покладених  на нього  судовим рішенням - до виконання зобов”язання .    

     Зі змісту наведених норм  закону випливає, що зазначені вимоги  відділу ДВС у застосуванні засобу забезпечення позову у вигляді обмеження боржника у праві виїзду за кордон не можуть розглядатися як засіб забезпечення позову, а може  бути предметом окремої позовної  заяви при наявності рішення суду, що набрало чинності, з залученням до участі у справі органу, що видає паспорт, оскільки  обмежує права громадян України на вільне залишення  території України, право на надання  пояснень з приводу  заявлених вимог та заперечень  проти них.  

Враховуючи те, що у відповідності до ст. 4 ЦПК України суд при здійсненні правосуддя захищає права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України, у задоволенні клопотання, яке не ґрунтується на вимогах закону, слід відмовити як у заявленому без достатніх підстав.  

          На підставі вищевикладеного ст. 6 Закону України “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України” від 21.01.1994 № 3857-XII та керуючись ст. ст. 4, 151-153, 208-210, 294 ЦПК України, суд –     

у х в а л и в :  

В задоволенні подання Начальника відділу державної виконавчої служби Монастирищенського районного управління юстиції про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон у зв’язку з невиконанням ним зобов’язань зі сплати боргу відносно ОСОБА_3 - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської  області, через районний суд.  

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подано протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя  Монастирищенського

     районного суду                                                                              Н.В. Мазай