ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
|
01032, м.Київ - 32, вул.Комінтерну, 16 |
тел. 230-31-77 |
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
"29" жовтня 2007 р. № 02-03/
Суддя Рябцева О.О. розглянувши позовну заяву і додані до неї документи
за позовом ОСОБА_1, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Фурси
до товариства з обмеженою відповідальністю “Виробнича база “Топаз”, Київська обл., м. Біла Церква
про повернення в натурі частки майна.
Встановив:
Подана позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п.п. 4, 5. ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство на підставі якого подається позов, зміст позовних вимог.
Позивачем не дотримано вказаних вимог, оскільки позовна заява не містить зазначення доказів, що підтверджують позов та викладу обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Так, позивачем у позовній заяві не зазначено доказів, які підтверджують вихід позивача зі складу засновників ТОВ “Виробнича база “Топаз”. Також, позивачем у позовній заяві не зазначено підстав для передачі та доказів, що підтверджують передачу, позивачем відповідачу в користування земельної ділянки площею 1,1183 га. Позивач звертається до суду з позовними вимогами про зобов'язання відповідача повернути позивачу в натурі майно, яке передане позивачем відповідачу до статутного фонду, згідно з переліком зазначеним у резолютивній частині позовної заяви, та зобов'язати відповідача повернути позивачу земельну ділянку площею 1,1183 га, яка була передана позивачем відповідачу в користування. Проте, позовна заява не містить викладу обставин, на яких ґрунтується вимога позивача про зобов'язання відповідача повернути передану у користування земельну ділянку площею 1,1183 га.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.
Згідно з п.п. “а” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” зі змінами згідно Закону України від 25.03.2005р. № 2505 -IV “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет на 2005рік” та деяких інших законодавчих актів України” із позовних заяв майнового характеру справляється державне мито у розмірі 1 відсоток від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 102 грн. до 25500грн.) також згідно з п.п. “б” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. № 7-93 “Про державне мито” із позовних заяв немайнового характеру справляється державне мито у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн.)
Пунктом 2 частини 3 статті 55 ГПК України встановлено, що у позовах про витребування майна ціна позову визначається вартістю майна, що витребується.
Позивачем згідно з платіжною квитанцією № 8 від 19.10.2007 р. до Державного бюджету України сплачено 800,00 грн. держаного мита. Проте, позивач звертається до суду з позовними вимогами про повернення в натурі майна, яке передане позивачем до статутного фонду відповідача, вартість якого становить 80000,00 грн., та повернення земельної ділянки площею 1,1183 га, яка передана позивачем відповідачу в користування. Проте, оскільки позивачем у позовній заяві не вказано вартості земельної ділянки, яка передана позивачем відповідачу в користування, то і неможливо встановити розмір державного мита, яке необхідно було б сплатити при подачі відповідного позову.
Таким чином, позивачем не дотримано порядку обрахування та сплати державного мита.
Згідно з п 2. ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Позивачем не дотримано вказаних вимог. Як доказ направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами, позивачем до позовної заяви додані копії опису вкладення від 18.09.2007 р. та фіскального чека № 2505 від 18.10.2007 р. Проте, зазначені документи не можуть бути доказами направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу, оскільки опис вкладення у цінний лист підтверджує відправлення копії позовної заяви фізичній особі на адресу АДРЕСА_1, тоді як відповідачем за даним позовом є юридична особа ТОВ “Виробнича база “Топаз” адресою якої є Київська обл., м. Біла Церква, вул. Гайок, 218. Фіскальний чек № 2505 від 18.10.2007 р. також не може підтверджувати відправлення копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу, оскільки не містить назви підприємства на адресу якого була надіслана кореспонденція згідно з зазначеним фіскальним чеком.
Крім того, опис вкладення від 18.09.2007 р. у цінний лист та фіскальний чек № 2505 від 18.10.2007 р. не можуть підтверджувати направлення копії позовної заяви від 19.10.2007р., та доданих до неї документів, оскільки датовані раніш ніж сама заява.
Таким чином, опис вкладення від 18.09.2007 р. у цінний лист та фіскальний чек № 2505 від 18.10.2007 р., не можуть підтверджувати направлення копії позовної заяви від 19.10.2007 р., та доданих до неї документів, оскільки датовані раніш ніж сама заява.
Отже, позовна заява з вказаної підстави підлягає поверненню без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись п.п. 3, 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачеві без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Додаток: позовна заява та додані до неї документи на 37 аркушах -в першу адресу.
Суддя Рябцева О.О.