№2-3221/10р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2010 року м. Сімферополь
Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі
головуючого, судді – Заболотної Н.М.
при секретарях – Борисовій О.Д., Бєляєвій Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Виконавчого комітету Центральної районної ради м. Сімферополя до ОСОБА_1, треті особи – Сімферопольська міська рада, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в АРК, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про знесення самочинного будівництва, та позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи – Комітет по управлінню земельними ресурсами Сімферопольської міської ради, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим, Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради про усунення перешкод в користуванні прибудинковою територією та господарськими спорудами, повернення земельної ділянки шляхом зносу самочинних будівель, поновлення сараїв,
ВСТАНОВИВ:
Виконавчий комітет Центральної районної ради м. Сімферополя звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи – Сімферопольська міська рада, Інспекція архітектурно-будівельного контролю в АРК, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про знос самочинного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, посилаючись на те, що рішенням 11-ї сесії Сімферопольської міської ради 5 скликання від 24.11.2006 року № 123 «Про визначення об’єму та меж повноважень, які здійснюють районні в місті ради та їх виконавчі органи» визначено, що повноваження із зносу в порядку, встановленому законодавством, з пред’явленням позовних вимог до суду самочинно збудованих об’єктів нерухомого майна здійснюються виконавчими органами районних в місті рад. Свої вимоги позивач мотивує тим, що ОСОБА_1 самовільно проводяться роботи з будівництва двоповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_2 із збільшенням розмірів квартири. Правовстановлюючих документів у відповідача немає, земельна ділянка для будівництва відповідачу не надавалася, проектна документація відсутня. Вказані дії відповідача порушують закон у сфері містобудування. Посилаючись на ст.. 376 ЦК України, ст.. 12, 125 Земельного кодексу України, ст.. 22 Закону України «Про основи містобудування», позивач просить позов задовольнити та зобов'язати ОСОБА_1 за власний рахунок знести даний об’єкт самочинного будівництва, відновивши квартиру у попередніх розмірах.
Третя особа з самостійними вимогами – ОСОБА_3 подала позовну заяву до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні прибудинковою територією та господарськими спорудами, мотивуючи тим, що їй на підставі договору дарування на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, а також на праві спільної сумісної власності належать господарські споруди за вказаною адресою. В вересні 2007 року відповідач почав самочинне будівництво на місті знесеної належної відповідачу квартири № 15, трьох сараїв та на земельній ділянці, яка є прибудинковою територією. Вказане будівництво перешкоджає їй користуватися своєю квартирою, прибудинковою територією, господарськими спорудами. У зв’язку з самочинним будівництвом звужений проїзд до двору будинковолодіння. Посилаючись на ст.. 382 ч. 2, ст.. 369 ч.1 та ч. 2 ЦК України, ст.. 42 ч. 3 Земельного кодексу України, а також на те, що договір про порядок користування господарськими спорудами між співвласниками не укладався, вона своєї згоди на розпорядження сараями та земельною ділянкою не надавала, відповідач веде будівництво без відповідних правовстановлюючих документів, просила зобов’язати відповідача усунути перешкоди в користуванні прибудинковою територією та звільнити самочинно зайняту земельну ділянку шляхом зносу двоповерхового будинку, гаражу, усунути перешкоди в користуванні трьома сараями шляхом їх відновлення.
В судовому засіданні представник позивача - Виконавчого комітету Центральної районної ради м. Сімферополя – Літвінова В.В., позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити з вищенаведених підстав.
Представник третьої особи з самостійними вимогами щодо предмету спору – ОСОБА_5 первісний позов та позов ОСОБА_3 підтримав та пояснив, що самочинне будівництво порушує будівельні норми та правила, у зв’язку з чим він вважає, що існує небезпека його руйнування. Хоча ОСОБА_3 і досі користується сараєм, який завжди знаходився у її користуванні, вважає, що її права порушені. Йому відомо, що ОСОБА_3 сараями, які зайняв відповідач ніколи не користувалася. Проте, вважає, що вони є спільною сумісною власністю співвласників будинковолодіння. Також, внаслідок самочинного будівництва значно звужений проїзд до двору, що перешкоджає заїзду пожежної машини. Просив позови задовольнити.
Представник третьої особи - Інспекції архітектурно-будівельного контролю в АРК у судове засідання не з’явився, просив розглянути справу у його відсутність.
Представники третіх осіб – Сімферопольської міської ради та Комітету по управлінню земельними ресурсами Сімферопольської міської ради в судове засідання не з’явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотання до суду про відкладення розгляду справи не надходило.
Представник відповідача ОСОБА_1 та третьої особи – ОСОБА_1 – ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що у відповідача був і дозвіл на виконання будівельних робіт, і сертифікат відповідності закінченого будівництвом об’єкта – квартири №15 з надбудовою другого поверху та мансардою проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм та правил. Актом від 25.05.2010 року підтверджено готовність об’єкту до експлуатації. Рішенням Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 11.06.2010 року вирішено оформити право приватної власності на квартиру АДРЕСА_2 на ім’я ОСОБА_1 На цей час відповідач здав квартиру до експлуатації та за ним зареєстровано право власності на АДРЕСА_2. У зв’язку з наведеним просила відмовити в задоволенні позовів.
Суд, заслухавши осіб, які беруть участь у справі, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, вважає, що в задоволенні позовних вимог Виконавчого комітету Центральної районної ради м. Сімферополя та ОСОБА_3 необхідно відмовити за таких підстав.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 придбав за договором купівлі-продажу однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 із сараєм в літ «З». ОСОБА_3 належить на підставі договору дарування квартира АДРЕСА_1 (а.с. 152-153, т.1). З дозволу сусідів та балансоутримувача – КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя відповідач почав реконструкцію квартири № 15 за зазначеною адресою (а.с.35-44, 46, 47, Т.1). Згідно з технічним висновком фірми «Рапід» реконструйована квартира та навіс відповідають будівельним нормам та правилам (а.с.58-60, т.1). За експертним висновком № 3 від 11.04.2008 року порушень правил пожежної безпеки не виявлено. Згідно з листом Госкомземінспекції Криму два сараї в літ «З» знаходилися в користуванні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 – власників квартири АДРЕСА_4, що також підтверджується актом ЖЕУ-5 від 20.01.2008 року (а.с.137, т.1). Сарай площею 1,5х4,35 належав ОСОБА_1 На місті вказаних сараїв ОСОБА_1 провів реконструкцію квартири №15 (а.с.103 т. 1). Згідно з відповіддю Центрального районного відділу м. Сімферополя ГУ МНС України в АР Крим проїзд у двір по АДРЕСА_2 менш ніж 3,5 м. та не є пожарним. Крім того, відповідно до п. 3.11 ДБН 360-92 «Планування та забудова міських та селищних поселень» виконання тупикових проїздів дозволяється до 150 метрів, тоді як довжина двору по АДРЕСА_2 складає 53 метри (а.с.147, т.1). Постановою № 50 від 19.03.2008 року ОСОБА_1 притягнений до адміністративної відповідальності за порушення правил користування жилими будинками, зокрема, самочинне будівництво (а.с.158, т.1). Постановою від 10.12.2007 року ОСОБА_1 притягнений до адміністративної відповідальності за самочинне будівництво (а.с.160, т.1).
Згідно з висновком експерту від 22.06.2009 року поновлення трьох сараїв без демонтажу двоповерхового будинку з технічної точки зору неможливо. Конструктивні елементи в двоповерховому будинку відповідають будівельним нормам та правилам та сейсмічним нормам. Реконструкція квартири № 15 не перешкоджає користуванню господарськими спорудами, які знаходяться у користуванні власника кв. №14, проїзд крупно габаритного транспорту до будівель літ «Г» кв. №14 у зв’язку з реконструкцією квартири №15 можливий.
05.05.2010 року ОСОБА_1 отримав дозвіл на виконання будівельних робіт з реконструкції квартири №15 з надбудовою другого поверху та мансардою по АДРЕСА_2 в м. Сімферополі (а.с159, т.2). 25.05.2010 року прийнятий акт готовності об’єкту до експлуатації (а.с.167-169, т.2). 03.06.2010 року ОСОБА_1 отримав сертифікат відповідності закінченого будівництвом об’єкту – квартири № 15 з надбудовою другого поверху та мансардою (а.с. 166, т.2). Рішенням Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 11.06.2010 року вирішено оформити право приватної власності в цілому на 3-х кімнатну кв. №15 в літ «Е» загальною площею 115,6 кв.м., жилою площею 91,6 кв.м. по АДРЕСА_2 з господарсько-побутовими будівлями: сараєм літ. «К» і сараєм і літ. «З» на ім’я ОСОБА_1 (а.с. 165, т.2). Право власності на кв. № 15 за вказаною адресою зареєстровано за ОСОБА_1 в СМ БРТІ 21.06.2010 року (а.с.163, т.2).
Допитані в судовому засіданні свідки – ОСОБА_9 та ОСОБА_10 пояснили, що реконструйована кв. № 15 ніяким чином не перешкоджає користуванню як ними так і іншим співвласникам будинковолодіння господарськими спорудами.
Відповідно до положень статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм та правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим, або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.
Як вбачається, з матеріалів справи, на час розгляду справи реконструйована АДРЕСА_2 прийнята до експлуатації, право власності на зазначену квартиру зареєстровано за відповідачем ОСОБА_1 на підставі рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 11.06.2010 року. Таким чином, будівництво не можна вважати самочинним.
Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Представник третьої особи з самостійними вимогами, посилаючись на порушення прав ОСОБА_3 не надав суду відповідних доказів. Сараї на місті яких відповідачем проведена реконструкція його квартири ніколи не знаходилися у користуванні ОСОБА_3, що не заперечувалося її представником в судовому засіданні. Згідно з актом ЖЕУ-5 від 20.01.2008 року два сараї в літ «З» знаходилися в користуванні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 – власників квартири АДРЕСА_4, один сарай в літ. «З» належав відповідачу - ОСОБА_1 Доказів існування перешкод в користуванні сараєм, який знаходиться у користуванні ОСОБА_3, а також квартирою № 14, або прибудинковою територією за зазначеною адресою суду не надано. Можливість проїзду крупногабаритного транспорту до двору згідно з висновком експерта існує. Крім того, згідно з відповіддю Центрального районного відділу м. Сімферополя ГУ МНС України в АР Крим проїзд у двір по АДРЕСА_2 менш ніж 3,5 м. та не є пожарним та відповідно до п. 3.11 ДБН 360-92 «Планування та забудова міських та селищних поселень» виконання тупикових проїздів дозволяється до 150 метрів, тоді як довжина двору по АДРЕСА_2 складає 53 метри.
Таким чином, суду не доведено, що реконструювання квартири № 15 порушує права та інтереси ОСОБА_3 Посилання ОСОБА_3 на Закон України «Про приватизацію державного жилого фонду» безпідставні.
З огляду на викладене, з урахуванням законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог Виконавчого комітету Центральної районної ради м. Сімферополя та ОСОБА_3 необхідно відмовити.
На підставі ст. ст. 376 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 212, 213, 214, 224 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позовної заяви Виконавчого комітету Центральної районної ради м. Сімферополя до ОСОБА_1, треті особи – Сімферопольська міська рада, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в АРК, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про знесення самочинного будівництва - відмовити.
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи – Комітет по управлінню земельними ресурсами Сімферопольської міської ради, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим, Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради про усунення перешкод в користуванні прибудинковою територією та господарськими спорудами, повернення земельної ділянки шляхом зносу самочинних будівель, поновлення сараїв – відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Центральний районний суд м. Сімферополя АР Крим шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: