Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 грудня 2010 року місто Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого: Оніщука В.В.
суддів: Медяного В.М., Медвецького С.К.,
при секретарі: Черепановій В.І.,
за участю представника КП Вінницької міської ради “Вінницяміськтеплоенерго” – Сулейманової В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника КП Вінницької міської ради “Вінницяміськтеплоенерго” на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 22.10.2010 року по справі за позовом комунального підприємства Вінницької міської ради “Вінницяміськтеплоенерго” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, 3% річних та втрат від інфляції, -
в с т а н о в и л а :
В липні 2010 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що відповідачі є споживачами теплової енергії у гарячій воді, яка надається позивачем, однак розрахунки за спожиту енергію вчасно не проводять, що призвело до виникнення заборгованості, розмір якої станом на 30.06.2010 року становить 8639,37 грн. і яку добровільно сплатити не бажають і тому просив стягнути з відповідачів на користь КП Вінницької міської ради “Вінницяміськтеплоенерго” заборгованість в сумі 5006,71 грн., 473,89 грн. - сума втрат від інфляції, 3% річних в розмірі 152,52 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду в сумі 30 грн. та судовий збір на користь держави.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 22.10.2010 року позов задоволено частково та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь КП Вінницької міської ради “Вінницяміськтеплоенерго” заборгованість в розмірі 4468,94 грн. та 30 грн. – витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи і судовий збір на користь держави в сумі 51 грн..
В задоволенні решти вимог відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, представник КП Вінницької міської ради “Вінницяміськтеплоенерго” подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в частині відмови у задоволенні позову скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала та наполягала на її задоволенні.
Відповідачі в судове засідання до суду апеляційної інстанції не з'явилися і згідно наданих суду актів, за вказаною адресою останні відсутні, а тому відповідно до вимог ч.5 ст. 74 ЦПК України вважається, що судовий виклик вручено їм належним чином.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з’явилися, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи рішення про стягнення з відповідачів на користь КП “Вінницяміськтеплоенерго” заборгованості та відмови у стягненні суми втрат від інфляції і 3% річних, районний суд виходив з того, що відповідачі являються споживачами теплової енергії наданої КП “Вінницяміськтеплоенерго” і зобов’язані вчасно здійснювати розрахунки, однак розрахована позивачем сума інфляційних і 3% річних є необґрунтованою та недоведеною.
Однак погодитись з таким висновком районного суду не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права.
Судова колегія вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі п.4 ст.309 ЦПК України рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову скасовує та ухвалює нове рішення з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачі являються споживачами послуг по центральному опаленню і гарячому водопостачанню, які надаються КП “Вінницяміськтеплоенерго” і станом на 30.06.2010 року за відповідачами рахується заборгованість в сумі 8639,37 грн., частина із вказаної заборгованості стягнута рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 30.05.2008 року, а також, 537,77 грн. оплачено відповідачами в період жовтня-листопада 2009 року.
Відповідно до ст.ст. 64, 66-68 ЖК УРСР, наймач та члени його сім'ї, що проживають разом з ним, несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму житлового приміщення, в тому числі обов'язки по платі за користування житлом та платі за комунальні послуги у визначені строки.
Згідно ст. 20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.
При таких обставинах судова колегія вважає, що районний суд правомірно встановив обов’язок відповідачів оплатити отримані послуги і даний висновок суду відповідає зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли і закон, який їх регулює.
Разом з тим суд першої інстанції, правильно визначивши правові взаємовідносини сторін, безпідставно відмовив у стягненні суми втрат від інфляції та 3% річних, оскільки такий висновок суперечить встановленим у справі обставинам, умовам укладеного між сторонами договору та вимогам чинного законодавства.
Зі змісту п.15.1 укладеного між сторонами договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, видно, що споживач зобов’язаний своєчасно, в установлений договором термін, оплачувати надані послуги за встановленими тарифами, у разі прострочення платежів сплатити пеню, а на вимогу виконавця – суму втрат від інфляції та 3% річних.
Вимогами ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до ст.ст. 610-611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (належне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.
Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь чає прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім того, право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту майнового права, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належним до сплати кредитору. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Встановлено, що відповідачі отримані послуги у визначені строки не оплачували, що призвело до виникнення заборгованості, яка останніми не виплачена, а тому за весь час прострочення сплати платежів їм обґрунтовано було нараховані втрати від інфляції в розмірі - 473,89 грн. та 3% річних в сумі - 152,52 грн..
Висновок суду першої інстанції щодо необґрунтованості та недоведеності наданого позивачем розрахунку суми інфляційних та 3% річних є безпідставним, оскільки встановлено, що даний розрахунок здійснювався з урахуванням сплати відповідачами коштів в розмірі 537,77 грн..
З урахуванням наведеного судова колегія вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та суми втрат від інфляції підлягають задоволенню і з відповідачів на користь позивача має бути стягнуто втрати від інфляції в розмірі - 473,89 грн. та 3% річних в сумі - 152,52 грн. , а також, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України на користь позивача необхідно стягнути понесені останнім судові витрати. В іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
В и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу представника КП Вінницької міської ради “Вінницяміськтеплоенерго” – задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 22.10.2010 року в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення 3% річних і втрат від інфляції скасувати.
Позов КП Вінницької міської ради “Вінницяміськтеплоенерго” задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь КП Вінницької міської ради “Вінницяміськтеплоенерго” кошти, а саме: 3% річних в сумі 152,52 грн. та 473,89 грн. – суми втрат від інфляції, а також, судовий збір в розмірі 25,50 грн. та 30 грн. – витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий:
Судді:
З оригіналом вірно: