А П Е Л Я Ц І Й Н И Й СУД В І Н Н И Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
Іменем України
29 вересня 2010р. колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі : головуючого – судді Іванюка М.В, суддів Камзалова В.В. та Чуприни В.О, при секретарі Руденко О.М, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Бершадському районі на рішення Бершадського районного суду від 09 серпня 2010р. у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Бершадському районі Вінницької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, --
В С Т А Н О В И Л А :
В травні 2010р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом про визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику щодо відмови у здійсненні нарахування йому соціальної допомоги як «дитині війни». Просив зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Бершадському районі нарахувати і виплатити йому за період з 01.01.2009р. по 01.06.2010р. недоплачену щорічну державну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішенням Бершадського районного суду від 09 серпня 2010р. позов було задоволено.
Управління Пенсійного фонду України у Бершадському районі у своїй апеляційній скарзі просить вказане рішення скасувати і ухвалити рішення про відмову ОСОБА_1 задоволенні його вимог. Вважає, що ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд порушив норми матеріального права, не врахував, що позивач як «дитина війни» з 01.07.2008р. отримував надбавку у розмірі 48 грн. 20 коп, з 01.04.2009р. – у розмірі 49 грн. 80 коп.
Апелянт виходить з того, що управління Пенсійного фонду України не може витрачати бюджетні кошти без наявності відповідного бюджетного призначення.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав :
З вказаними вище доводами апеляційної скарги погодитись не можна, адже з огляду на верховенство законів над підзаконними актами при визначенні розміру згаданих виплат застосуванню підлягає саме ст.6 Закону України від 18 листопада 2004р. «Про соціальний захист дітей війни», а не урядові постанови, зокрема Постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008р. «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою істотно звужується обсяг установлених законом прав позивача.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Норми матеріального і процесуального права судом застосовані правильно.
Справа № 22ц -5060 / 2010р. Головуючий у першій інстанції Гуцол В.І.
Категорія 57 Суддя –доповідач Іванюк М.В.
За таких обставин підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення не вбачається.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 303, 304, 304 -1, 305 ч.2, 307ч.1 п.1, 308, 313, 314, 315, 317, 218 ЦПК України, колегія суддів, --
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення у Бершадському районі Вінницької області відхилити.
Рішення Бершадського районного суду від 09 серпня 2010 року у даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий :
Судді :
З оригіналом вірно :