Апеляційний суд міста Севастополя
Справа №22ц-4770/10р. Головуючий у першій
Інстанції Лугвіщик А.М.
Доповідач у апеляційній
інстанції Птіціна В.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Єфімової В.О.,
суддів - Птіціної В.І., Водяхіної Л.М.,
за участю секретаря - Блох Д.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Гагарінського районного суду м. Севастополя від 15 квітня 2010 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_4 про забезпечення позову, -
В С Т А Н О В И Л А :
Ухвалою Гагарінського районного суду м. Севастополя від 15 квітня 2010 року за заявою ОСОБА_4 вжиті заходи по забезпеченню його позовних вимог у порядку ч.4 ст. 151 ЦПК України.
Постановлено заборонити прийняття будь-яких рішень щодо земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Севастополь, АДРЕСА_1, в межах СТ "Голубий залив".
Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви ОСОБА_4 відмовити.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення осіб, з?явившихся у судове засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню з таких підстав.
Постановляючи ухвалу про забезпечення позову в порядку ч.4 ст. 151 ЦПК України, суд виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову до подання ОСОБА_4 позовної заяви може призвести до порушення права інтелектуальної власності.
З таким висновком не погоджується колегія суддів, оскільки він не підтверджується наявними у матеріалах справи відомостями.
Згідно зі ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову, передбачені цим Кодексом. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Частина 4 ст. 151 ЦПК України містить вичерпний перелік підстав забезпечення позову до подання позовної заяви, а саме: за заявою заінтересованої особи суд може забезпечити позов до подання позовної заяви з метою запобігання порушення права інтелектуальної власності. До заяви про забезпечення позову додаються документи та інші докази, які підтверджують, що саме ця особа є суб'єктом відповідного права інтелектуальної власності і що її права можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Як вбачається із заяви про забезпечення позову, рішенням сесії Севастопольської міської Ради від 13.10.2009 року № 8186 земельна ділянка, суміжна із земельною ділянкою ОСОБА_4, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 була передана у власність ОСОБА_3 для індивідуального дачного будівництва. ОСОБА_4 зазначає, що цим рішенням порушені його права, оскільки при здійсненні ОСОБА_3 забудови своєї земельної ділянки виникнуть перешкоди у використанні його земельної ділянки для ведення садівництва.
Колегія суддів звертає увагу, що факт набуття особою статусу суб’єкта права інтелектуальної власності має бути посвідчений у встановленому законом порядку. Проте до заяви про забезпечення позову жодного доказу на підтвердження цього факту надано не було.
Зазначеним обставинам суд першої інстанції належної оцінки не дав.
Крім того, у мотивувальній частині ухвали судом не зазначені мотиви з яких він дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, та що може мати місце порушення права інтелектуальної власності.
Таким чином, відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України ухвала суду підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись викладеним, ст.ст. 303, 304, п.2 ч.2 ст. 307, п.2 ч.1 ст.312,ст.ст.313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , - задовольнити.
Ухвалу Гагарінського районного суду м. Севастополя від 15 квітня 2010 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу.
У задоволенні заяви ОСОБА_4 про вжиття заходів забезпечення позову в порядку ч.4 ст. 151 ЦПК України, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: /підпис/ В.О.ЄФімова
Судді: /підпис/ В.І.Птіціна
/підпис/ Л.М.Водяхіна
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
м. Севастополя В.І.Птіціна