КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  м. МАКІЇВКИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                Справа № 2-3276/10

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

22 листопада 2010 року                                                  м. Макіївка

    Кіровський районний суд міста Макіївка Донецької області

у складі:                 головуючої - судді         Негода О.М.

при секретарі         Пугач І.О.        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївка у порядку заочного провадження цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»  до ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3  про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат,

В С Т А Н О В И В:

    02 серпня 2010 року публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі – ПАТ “ОТП “Банк”) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, мотивуючи свої вимоги порушенням відповідачами зобов’язань відповідно до умов договору.

У позовній заяві зазначено, що 26 жовтня 2007 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит на споживчі цілі у сумі 92263,50 грн. на строк до 26 жовтня 2022 року, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами. Повернення кредиту передбачалось щомісячними платежами згідно узгодженого графіку. На забезпечення виконання зобов’язань за даним договором в цей же день між Банком і ОСОБА_2 і ОСОБА_3 укладено договори поруки, за яким відповідачі виступили поручителями ОСОБА_1 і взяли на себе зобов’язання щодо погашення заборгованості у повному обсязі за письмовою вимогою банку в разі невиконання позичальником умов кредитного договору. Позичальник ОСОБА_1, який отримав суму кредиту в повному обсязі, не виконує належним чином своїх зобов’язань по своєчасному поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування ним, а ОСОБА_2 і ОСОБА_3 як поручителі не бажають добровільно виплатити грошові платежі ОСОБА_2, унаслідок чого за цим договором на 14 червня 2010 року заборгованість становить: за кредитом - у сумі 78936,42 грн.; за відсотками – 6203,67 грн., пеня – у сумі 10122,90 грн., нараховані штрафи у сумі – 75 грн., а у загальному розмірі – 95337,99 грн.

Посилаючись на протиправність дій відповідачів, якими суттєво порушуються законні права кредитора, банк просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 95337,00 грн. та сплачені судові витрати у розмірі 1820 грн.  

Представник позивача, який належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні. Підтримуючі позовні вимоги в повному обсязі, просив розглянути справу у його відсутності.

Відповідачі, які належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду, не використали наданого законом права на особисту участь у судовому засіданні та участь їх представників, про причини неявки суд не повідомили, у зв’язку з чим за письмовою згодою представника позивача, суд відповідно до правил ч.1 ст.224 ЦПК України розглядає справу за відсутності відповідачів у порядку заочного провадження на підставі наявних у ній доказів, з дотриманням вимог, встановлених законом.

З письмових пояснень відповідачки ОСОБА_2 вбачається, що її чоловік ОСОБА_1 26 жовтня 2007 року уклав з ПАТ «ОТП Банк» кредитний договір. Отриману готівкою суму 92263,50 грн. вони використали на ремонт квартири, в якій мешкають разом з неповнолітнім сином ОСОБА_4, 2005 року народження. Умови кредитного договору та договорів поруки вони не оспорюють.

Вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази в межах заявлених позовних вимог (ст.11 ЦПК України) суд установив наступне.

Приписами частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

    26 жовтня 2007 року юридична особа – публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (кредитор) і громадянин України ОСОБА_1 (позичальник) уклали договір кредиту № ML-106/10/2007, за яким кредитор зобов’язується надати позичальнику кредит на споживчі цілі в розмірі 92263,50 грн. на строк кредитування до 26 жовтня 2022 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом, а позичальник зі своєї сторони зобов’язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору основну суму кредиту, сплатити проценти за користування ним, а також виконати інші обов’язки, визначені цим договором. Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів рівними щомісячними платежами, які розраховуються за відповідної формулою, згідно з визначеним графіком.

    26 жовтня 2007 року між ПАТ «ОТП Банк» і ОСОБА_2, ПАТ «ОТП Банк» і ОСОБА_3 були укладені договори поруки № SR-106/1-/2007 та № SR-106/1-/2007/1 відповідно, умовами якого (стаття 1) встановлено, що поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов’язання перед банком відповідати за борговим зобов’язанням ОСОБА_1 (боржник), що зазначені в пункті 2.1 даного договору, які виникають з умов кредитного договору, а саме: повернути кредит в розмірі 92263,50 грн., сплатити проценти за його користування, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі.

Судом встановлено, що кредитний договір і договори поруки укладені у письмовій формі, підписані уповноваженими на це посадовими особами публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» та особисто ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, зміст правочинів не суперечить актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства і на підставі статті 629 ЦК України ці договори є обов’язковим для виконання.

Статтею 204 ЦК України проголошена презумпція правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За правилами статей 525, 526 і 527 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов’язаний виконати свій обов'язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмові від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

    Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що банк повністю виконав умови кредитного договору і ОСОБА_1 отримав грошові кошти у сумі 92263,50 грн.

    Згідно довідки-розрахунку ПАТ «ОТП Банк» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором перед банком на 14 червня 2010 року становить: непогашена сума кредиту – 78936,42 грн.; відсотки за користування кредитом – 6203,67 грн., нарахована пеня – 10122,90 грн., штраф – 75 грн., а у загальному розмірі 95337,99 грн.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушуються умови укладеного договору по своєчасному поверненню суми кредиту та сплаті відсотків за користування ним, унаслідок чого утворився борг перед позивачем у зазначеній сумі, а ОСОБА_2 і ОСОБА_3, незважаючи на письмові вимоги банку, не виконують своїх обов’язків як поручителі і не сплачують позивачу суму заборгованості ОСОБА_1 Таким чином, суд визнає, що відповідачі в односторонньому порядку відмовились від належного виконання взятих на себе зобов’язань за договорами.

Невиконання або неналежне виконання сторонами договору своїх обов’язків тягне правові наслідки, передбачені статтею 611 ЦК України, зокрема: сплати неустойки (штраф, пеня) і відшкодування збитків та моральної шкоди.

    Відповідно до положень пункту 4.1.1. даного договору визначено, що у випадку порушення зобов’язання позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 1 відсотку від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочки, яка за даними позивача сума пені станом на 14 червня 2010 р. становить 10122,90 грн.

    Суд визнає правильним представлений ПАТ «ОТП Банк» розрахунок періоду і суми заборгованості за кредитним договором  № ML-106/10/2007 від 26 жовтня 2007 року з ОСОБА_1

    У матеріалах справи відсутні будь-які об’єктивні дані, що відповідачі вживали заходів для належного виконання зобов’язання по даним правочинам, у зв’язку з чим порушення зобов’язання визнається судом таким, що сталося з їх вини.

    Згідно з вимогами статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Сторони договорів поруки від 26 жовтня 2007 року у статті 2 також визначили, що у випадку невиконання боржником всіх або окремих взятих на себе зобов’язань по кредитному договору поручителі несуть солідарну відповідальність перед банком за виконання боргових зобов’язань у тому ж обсязі що й боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки, відшкодування збитків. Поручителі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 підтвердили (п. 2.3.1.), що вони ознайомлені з положеннями кредитного договору ОСОБА_1, цілком розуміють його зміст та згодні виступати поручителями по даним борговим зобов’язанням.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши представлені сторонами в силу статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 належним чином не виконують зобов’язання, передбачені укладеними в установленому законом порядку кредитним договором і договорами поруки. Такі дії відповідачів є неправомірними, тому позовні вимоги публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про стягнення заборгованості та штрафних санкцій підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивачем документально підтверджені платіжними дорученнями сплата при зверненні з позовом до суду судового збору в розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. Відповідно до вимог статей 81 і 88 ЦПК України понесені судові витрати підлягають стягненню у солідарному порядку з відповідачів на користь позивача в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 11, 60, 81, 88, 212-215, 224 ЦПК України, статтями 525-527, 554, 611, 629, 1054 ЦК України, суд,

В  И  Р  І  Ш  И  В:

Позов публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»  задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Макіївки Донецької області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (ІНП НОМЕР_1), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки м. Макіївки Донецької області, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (ІНП НОМЕР_2), та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Макіївки Донецької області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 (ІНП НОМЕР_3), на користь публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (розрахунковий рахунок 29096002900100 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, ЄДРПОУ 21685166) по договору кредиту № ML-106/10/2007 від 26 жовтня 2007 року заборгованість у сумі 95337,99 грн., у тому числі: 78936,42 грн. - по тілу кредиту,  6203,67 грн.  – відсотки за користування кредитом, 10122,90 грн. – пеня, 75 грн. - штраф; судові витрати: судовий збір – 1700 грн.,  витрати на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи – 120 грн., а всього – суму 97157,99 грн.  

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя