ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 320
РІШЕННЯ
Іменем України
|
16.10.2007 |
Справа №2-11/14109-2007 |
За позовом - Севастопольської міської державної адміністрації, (99000, м.Севастополь, вул..Леніна, 2)
До відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-СІГМА», (95000, м.Сімферополь, вул..Некрасова, 30, кв.14)
За участю третьої особи - Приватного нотаріуса Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_1, (99000, м.Севастополь, АДРЕСА_1)
Про визнання договору недійсним
Суддя Цикуренко А.С.
Представники:
Від позивача - Коструба А.В., дов. у справі
Від відповідача - не з'явився
Від третьої особи - не з'явився
Сутність спору:
Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовними вимогами про визнання договіру оренди земельної ділянки від 28.09.2007 р., укладений між Севастопольською міською державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-СІГМА», посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (за реєстром №2464) - недійсним.
В своїй позовній заяві позивач посилається на те, що проект відведення земельної ділянки не розроблявся, договір порушує цільове призначення земельної ділянки та був укладений з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідач в судове засідання не з'явився, представив клопотання про розгляд справи у його відсутність, в своїх поясненнях до позову не згоден з позовними вимогами, просить суд в задоволенні позова відмовити за мотивами, викладеними у поясненнях.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, представила в суд клопотання про розгляд справи у його відсутність.
По клопотанню представника позивача провадження по справі здійснювалося російською мовою у відповідності зі ст. 10 Закону України «Про судоустрій».
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, вислухавши представників сторін, суд
встановив:
Господарським судом АРК розглянута справа №2-17/10267-2007 за позовом Міністерства оборони України, м.Київ в особі Центрального спеціалізованого будівельного управління (держрахункове), м.Київ до ТОВ «Техно-Сігма», м.Сімферополь про розірвання договорів; по зустрічному позову ТОВ «Техно-Сігма», м.Сімферополь до Міністерства оборони України, м.Київ в особі Центрального спеціалізованого будівельного управління (розрахункове), м.Київ про визнання договору дійсним та визнання права власності. Рішенням ГС АРК від 30.07.2007 р. по справі №2-17/10267-2007 у первісному позові відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволено. Судом визнаний дійсним договір №10/4/03-062/СБФ2 від 22.03.2006 р. про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі №10/3/03-061/СБФ1 від 14.03.2006 р. про спільне будівництво (реконструкцію) об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) згідно розробленого і затвердженого і встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін. Судом визнано за ТОВ «Техно-Сігма» (код ЄДРПОУ 33918152) право власності на будівлі і споруди військового містечка №461/10 (м.Севастополь, вул..Пролетная, 55), що складається з : будівлі КП літ. «А» з двома ганками; будівля казарми літ.»Б» з двома ганками; будівля літ.»В» з естакадою і трьома сходами; склада літ. «Г»; навіс літ. «Д»; котельна літ. «Е»; баня літ. «Ж» з ганком; склада літ. «З»; овочесховище літ. «И»; бомбосховище літ. «К»; дзотов літ. «Л» та літ. «М»; склада літ. «Н»; трансформаторна підстанція літ. «О» з ганком; контрольно-пропускний пункт літ. «П»; навіс літ. «Р»; огороджень та інших споруд.
Севастопольська міська державна адміністрація звернулась до Господарського суду АРК з позовом до ТОВ «Техно-Сігма» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, що розташована в п.Флотське м.Севастополь площею 185,09 га шляхом його звільнення від ТОВ «Техно-Сігма». В свою чергу ТОВ «Техно-Сігма» подана зустрічна позовна заява до Севастопольської міської державної адміністрації про визнання права користування земельною ділянкою, що розташована в п.Флотське м.Севастополь, площею 185,09 га за ТОВ «Техно-Сігма» в межах координат згідно каталогу координат меж землекористування та відомості обчислення площі, а також зобов'язання Севастопольської міської державної адміністрації заключити договір оренди земельної ділянки, що розташована в п.Флотське м.Севастополь, площею 185, 09 га за ТОВ «Техно-Сігма» в межах координат згідно каталогу меж землекористування та відомості обчислення площі. Господарський суд АРК порушив провадження по даному позову, привласнивши справі №2-17/10516-2007.
Рішенням ГС АРК від 30.07.2007 р. по справі №2-17/10516-2007 у первісному позову відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволений. Визнано за ТОВ «Техно-Сігма», (м.Сімферополь, вул..Некрасова, 30, кв.14, ідент.код 33918152) право користування земельною ділянкою площею 185,09 га, розташованої в м.Севастополь, Балаклавський район, с.Флотське. Суд зобов'язав Севастопольську міську державну адміністрацію укласти договір оренди земельної ділянки площею 185,09 га, розташованої в м.Севастополь, Балаклавський район, с.Флотське, з ТОВ «Техно-Сігма» в межах каталогу меж землекористування та відомості обчислення площі.
Рішенням ГС АРК від 10.09.2007 р. по справі №2-25/12808-2007, за позовом Севастопольської міської державної адміністрації до відповідача ТОВ «Техно-Сігма», м.Сімферополь про зобов'язання відповідача здійснити юридично значущі дії стосовно отримання від Севастопольської міської адміністрації дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 185,0934 га, що розташована с.Флотське, Балаклавський район, а також по зустрічної позовної заяві ТОВ «Техно-Сігма» до Севастопольської міської державної адміністрації про затвердження договору оренди землі в редакції доданої до позову, у задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволений. Затверджений договір оренди земли між Севастопольською міською державною адміністрацією та ТОВ «Техно-Сігма» у редакції доданої до позову.
Перелічені рішенні Господарського суду АРК набули законної чинності.
28 вересня 2007 року між Севастопольською міською державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-СІГМА» був укладений договір оренди земельної ділянки, загальною площею 185,0934 га, розташованої в м. Севастополь, с. Флотське, Балаклавський район, вул. Прольотна 55.
Вказаний договір оренди був посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрований в журналі реєстрації вчинення нотаріальних дій за номером №2464.
Предметом вказаного договора є передача в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Техно-Сінма» від Севастопольської міської державної адміністрації в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою м.Севастополь, Балаклавський районю вулю прольотна, 55 загальною площею 185,0934 га на термін 49 років.
Позивач вважає договір оренди земельної ділянки від 28.09.2007 р. у зв'язку з наступним.
Проект договору оренди повинен включати в себе текстові та графічні матеріали, обов'язкові положення, необхідні для вирішення питання відносно відводу земельної ділянки, такий проект повинен бути погоджений з власником, землекористувачем, органои земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудівництва та архітектури, органом культурної спадщини, а потім проведення його обов'язкової державної експертизи. Позивач вважає, що відповідач не здійснив будь-яких дій, направлених на розробку проекту відведення земельної ділянки, також відповідач не прийняв мір, щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, що є порушенням чинного законодавства України та недотриманням умов п.10 договору оренди.
У порушення ст..124 Земельного кодекса України відповідач не звертався до Севастопольської міської державної адміністрації про укладення договору оренди землі на виконання прийнятих рішень суду.
Також позивач тверджує, що до спірного договору оренди земельної ділянки від 28.09.2007 р. не додані документи : розрахунок орендної плати, розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), з вказанням на межеві знаки, що є порушенням вимог діючого законодавства України в сфері земельних правовідносин.
Як зазначає позивач, правочин по укладанню вказаного договора укладений з порушенням ст..241 ЦК України, так як в акті приймання-передачі земельної ділянки відсутня вказівка на представників орендодавця та орендаря, відсутні підписи представників. Порушена істотна умова договора землі - предмет договора, оскільки відсутні детальні відомості про предмет договору - його ідентифікація заперечує змісту договору оренди.
Суд вважає, що позов задоволенню не підлягає і при цьому виходить з наступних підстав:
Стаття 204 Цивільного кодексу України презюмує правомірність право чинів, а саме : правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Як зазначалося раніше відповідач є власником об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці, загальною площею 185,0934 га, розташованої в м. Севастополь, с. Флотське, Балаклавський район, вул. Прольотна 55, що визнано рішенням Господарського суду АР Крим по справі №2-17/10267-2007 від 30 липня 2007 року. Вказане підтверджується реєстраційним записом №4185 від 17 серпня 2007 року.
Право відповідача на користування зазначеною земельною ділянкою ґрунтується на рішенні Господарського суду АР Крим по справі №2-17/10516-2007 від 30 липня 2007 року.
Крім того, вказаним рішенням Господарського суду АР Крим на позивача було покладено зобов'язання укласти договір оренди земельної ділянки, загальною площею 185,0934 га, розташованої в м. Севастополь, с. Флотське, Балаклавський район, вул. Прольотна 55, з відповідачем.
Згідно статей 93, 124-125 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою підлягає правовому оформленню, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Порядок укладення договору оренди землі закріплений в статті 16 Закону України «Про оренду землі» і в статті 124 Земельного кодексу України, а також в пунктах 3-4, 9 Роз'яснення Вищого господарського суду України від 27 червня 2001 року №02-5/743 «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних с захистом права власності на землю і землекористування», отже, відповідач має достатні правові підстави для користування земельною ділянкою.
Рішенням ГС АРК від 10.09.2007 р. по справі №2-25/12808-2007 встановлений факт прийняття рішення XIX сесії Севастопольської міської Ради №4114 від 13 грудня 2005 року «Про затвердження Генерального плану м. Севастополя до 2025 року», згідно якого спірна земельна ділянка відноситься до земель рекреаційного призначення.
Статтєю 20 Земельного кодексу України передбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Тобто, доводи позивача щодо зміни цільового призначення спірної земельної ділянки та відсутності рішення уповноваженого органу про віднесення земельної ділянки до земель рекреаційного призначення є безпідставними, відповідно до ст..35 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, за правилом статей 123-126 Земельного кодексу України проект відведення земельної ділянки розробляється у випадку зміни цільового призначення земельної ділянки.
Як встановлено в рішенні ГС АРК від 10.09.2007 р. по справі №2-25/12808-2007 зміна цільового призначення земельної ділянки в даному випадку не має місця.
Отже, розробка проекту відведення земельної ділянки в порядку, встановленому статями 123-126 Земельного кодексу України не передбачається.
Зазначений висновок ґрунтується на нормах статті 123 Земельного кодексу України, статті 50 Закону України «Про землеустрій», Постанови Кабінету Міністрів України №677 від 26 травня 2004 року «Про затвердження Порядку розробки проектів землеустрою по відведенню земельних ділянок».
Тому суд вважає, що доводи позивача в частині порушення вимог чинного законодавства України щодо зміни цільового призначення земельної ділянки внаслідок укладання договору оренди земельної ділянки та необхідність розробки проекту відведення земельної ділянки є необґрунтованими.
Посилання позивача на те, що рішення про передачу земельних ділянок в оренду приймаються органом державної влади чи органом місцевого самоврядування також є безпідставними, оскільки право відповідача на користування спірною земельною ділянкою та обов'язок позивача укласти з відповідачем договір оренди земельної ділянки встановлений рішенням Господарського суду АР Крим по справі №2-17/10516-2007 від 30 липня 2007 року.
Згідно частини 4 статті 93 Земельного кодексу України суборенда земельної ділянки можлива лише при наданні згоди на це збоку орендодавця.
Оскільки в спірному договорі суборенда земельної ділянки не передбачена, суд приходить до висновку про відсутність такої згоди збоку орендодавця, тобто, позивача.
Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні умов договору.
Відсутність цієї умови не є підставою для визнання договору недійсним, оскільки вона не є істотною, а є правом за правилом статті 93 Земельного кодексу України та статей 627-630 Цивільного кодексу України.
З матеріалів справи вбачається, що згідно умов договору оренди та витягу про реєстрацію правочинів в Державному реєстрі правочинів (розбіжності в найменуванні вулиці Пролітна - Прольотна, російською мовою - Пролётная) мова йде про одну й ту ж саму вулицю, на якої розташована земельна ділянка відповідно до каталогу координат меж землекористування та відомостей обчислення площі земельної ділянки.
Вказане підтверджується адресною довідкою №2465/5-г від 17 серпня 2007 року, виданої Управлінням міського будівництва і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації, згідно якої будівлям і спорудам, розташованим в м. Севастополь, Балаклавський район, с. Флотське, що є власністю відповідача, на підставі рішення Господарського суду АР Крим по справі №2-17/10267-2007 від 30 липня 2007 року привласнена адреса: м. Севастополь, вул. Прольотна (рос. мовою - Пролётная), №55.
Тому суд приходить до висновку, що предмет договору оренди земельної ділянки ідентифіковано правильно, а розбіжності в найменуванні вулиці в перекладі назви вулиці з російської на українську мову не впливають на суттєвість договору оренди.
Посилання позивача на те, що орендодавцем (власником) спірної земельної ділянки повинна виступати Севастопольська міська рада, чи Балаклавська районна рада відповідно до пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України є безпідставними.
Згідно пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежувань земель державної та комунальної власності повноваження по розпорядженню землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, місцеві ради, а поза межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Відповідно до вищевказаних рішень Господарського суду АР Крим та адресної довідки спірна земельна ділянка знаходиться поза межами м. Севастополя, а саме: Балаклавський район, с. Флотське.
Привласнення спірній земельній ділянці адреси м. Севастополь, вул. Прольотна №55 без посилання на Балаклавський район, с. Флотське викликано тим, що на сьогоднішній день межі населеного пункту м. Севастополь не встановлені та неврегульовані чинним законодавством України.
Тому за правилом пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України та статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування» повноваженнями щодо розпорядження спірною земельною ділянкою відноситься до Севастопольської міської державної адміністрації, як органу виконавчої влади відповідно до статті 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».
Від орендодавця (власника) земельної ділянки спірний правочин укладений першим заступником голови Севастопольської міської державної адміністрації ОСОБА_2, що, на думку позивача, є незаконним.
Згідно статті 8 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцеві державні адміністрації очолюють голови відповідних місцевих державних адміністрацій.
Головою Севастопольської міської державної адміністрації є ОСОБА_3.
Відповідно до розпорядження голови Севастопольської міської державної адміністрації №741-р від 10 липня 2006 року першим заступником голови Севастопольської міської державної адміністрації призначено ОСОБА_2.
За правилом статті 10 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» перший заступник голови та заступники голови відповідної місцевої державної адміністрації виконують обв'язки, покладені на них головою відповідної місцевої державної адміністрації.
Відповідно до розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації №547-р від 20 червня 2007 року та додатку №1, додатку №2, додатку №3 до цього розпорядження на першого заступника голови адміністрації покладаються обов'язки голови адміністрації у разі його відсутності.
Судом встановлено, що на день укладання спірного договору оренди земельної ділянки голова Севастопольської міської державної адміністрації ОСОБА_3 знаходився у відпустці.
Таким чином ОСОБА_2 мав достатні повноваження на підписання вказаного договору оренди земельної ділянки.
Зазначене підтверджується й тим, що форма та зміст спірного договору оренди встановлені рішенням Господарського суду АР Крим по справі №2-25/12808-2007 від 10 вересня 2007 року, що набрало законної чинності 21 вересня 2007 року.
Позовні вимоги позивача мотивовані й тим, що згідно Типового договору оренди земельної ділянки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №220 від 03 березня 2004 року та статті 14 Закону України «Про оренду землі» до договору оренди земельної ділянки додаються: розрахунок орендної плати, розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), з вказанням на межеві знаки.
Проте розрахунок орендної плати та розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки визначений пунктами 4, 6-9 договору оренди земельної ділянки. В матеріалах справи є акт погодження встановлення меж земельної ділянки (а.с.15-16).
Таким чином, усі встановлені вимоги сторонами при укладанні договору оренди земельної ділянки виконані і відображені в договорі.
Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» встановлений перелік документів, необхідних в якості додатків до договору оренди земельної ділянки. Розрахунок орендної плати, розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), з вказанням на межеві знаки до них не належать.
Таким чином, відсутність документів, на які посилається позивач, не спричинює недійсності вказаного правочину за правилом статті 14, 15 Закону України «Про оренду землі».
Тобто, посилання позивача в цій частині позову також є безпідставними та необґрунтованими.
Обґрунтування позивача відносно необхідності підписання договору оренди земельної ділянки, акту прийому-передачі земельної ділянки представниками сторін договору також не відповідає дійсності.
Судом встановлено, що спірний договір оренди земельної ділянки, акт прийому-передачі земельної ділянки підписаний директором товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-СІГМА» Драч Олегом Володимировичем та першим заступником Голови Севастопольської міської державної адміністрації ОСОБА_2 (а.с.11-12;17).
Повноваження директора товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-СІГМА» Драч Олега Володимировича на підписання зазначеного договору оренди підтверджуються статутними документами відповідача.
Повноваження першого заступника Голови Севастопольської міської державної адміністрації ОСОБА_2 підтверджуються розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації №547-р від 20 червня 2007 року та додатку №1, додатку №2, додатку №3 до цього розпорядження
В даному випадку суд приходить до висновку, що підписання зазначеного договору оренди земельної ділянки не є обов'язковим, оскільки він підписаний належними сторонами.
У такому разі підписи представників сторін в договорі оренди земельної ділянки та в акті прийому-передачі земельної ділянки не вимагається.
Крім того, відсутність вказаного факту не є підставою для визнання правочину недійсним.
Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена Законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За правилом частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, встановлених статтею 203 Цивільного кодексу України, а саме: законність змісту правочину, його несуперечливість з Цивільним кодексом України, іншими актами цивільного законодавства та моральними засадами суспільства; наявність необхідного обсягу цивільної дієздатності особи, що вчиняє правочин, вільне волевиявлення учасника правочину, що відповідає його внутрішній волі; додержання встановленої законом форми правочину; спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені.
З огляду на вищевказане, суд не вбачає будь-яких порушень при укладанні та нотаріальному посвідченні спірного договору оренди земельної ділянки, що може бути підставою для визнання договору недійсним, тому не знаходить підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
Вирішив:
В задоволенні позова відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Цикуренко А.С.