УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        16 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді Летягіної О.В.

Суддів Любобратцевої Н.І.

при секретарі Чистякової Т.І.

 Вернігор О.Ю.  

             розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом зняття з реєстрації в секторі по справах громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Сакського МВ ГУ МВС України в АР Крим за апеляційною скаргою ОСОБА_5  на заочне рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 23 вересня 2010 року,                                                    

В С Т А Н О В И Л А:

             ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1. шляхом зняття з реєстраційного обліку в секторі СГІПФО Сакського  МВ ГУ МВС України в АРК.

            Позов мотивований тим, що вказана квартира належить йому на праві власності, в якій 11.01.2000р. він прописав відповідачку, яка є його племінницею. Але з того часу відповідачка в квартирі не проживала та не несла витрат по квартирі за свою реєстрацію, через що він не може користуватися своєю власністю повноправно.

             Заочним рішенням Сакського міськрайонного суду АР Крим  від 23 вересня 2010 року позов залишений без задоволення..

             Не погодившись з вказаним заочним рішенням суду ОСОБА_5 подав  апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Вказує, що  суд при вирішення спору застосував закон, який не розповсюджується на спірні правовідносини. Зазначає, що він є власником вказаної квартири, тому відповідно до ст. 391 ЦК України вправі вимагати усунення перешкод в здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.

             Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.              

             Згідно зі статтею 303 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

             Згідно зі ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

             Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що вимоги  щодо зняття з реєстрації є передчасними, оскільки це питання напряму зв’язано з питанням про визнання відповідачки такою, що  втратила право користування жилим приміщенням, яке позивач не ставив.

             З такими висновками суду погоджується колегія суддів.

             Статтею 4 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

             Відповідно до ч.1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

               З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_5 є власником квартири АДРЕСА_1 АР Крим \а.с.5\. Відповідачка є його племінницею, яку позивач зареєстрував постійно в своїй квартирі 11.01.2000 року \а.с.8\.

                Ч.1 статті 383 ЦК України передбачено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім’ї, інших осіб.

                Згідно з ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

                Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

                Відповідно до вимог ч.2 статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути , зокрема, припинення дії, яка порушує право.

                Ч.3 цієї ж статті також передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

               Статтею 3 Закону України «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що реєстрація це внесення відомостей до паспортного документу про місце проживання або місце перебування із зазначенням  адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого  центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

               Ч.1 ст.7 цього ж Закону передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду \про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою, свідоцтва про смерть.

               Отже, реєстрація відповідача в належному позивачу будинку є лише офіційним документальним підтвердженням місця його проживання і не може вважатися дією, яка порушує право власності позивача на квартиру, а її припинення за рішенням суду  можливе лише у разі втрати відповідачем права на користування цим жилим приміщенням.

             Проте, позивач вимог щодо визнання відповідачці такою, що втратила право на користування спірним жилим приміщенням, не заявляв.

             З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення  постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, і підстав для його скасування немає.

              Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтуються вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і по справі постановлено рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, що відповідно до положень статті 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.

              На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 317,319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,                                                                        

                                                          УХВАЛИЛА :

            Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

            Заочне рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 23 вересня 2010 року залишити без змін.

              Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді: