УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Руснак А.П.
Суддів Адаменко О.Г.
Кірюхіної М.А.
при секретарі Бініашвілі Б.Ш.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 30 серпня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
18 серпня 2010 року ОСОБА_7 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є її колишнім чоловіком, шлюб з яким було розірвано 16.12.2002 року. Під час шлюбу у них народився син, який проживає з нею. Відповідач регулярної матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.
Рішенням Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 30 серпня 2010 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ј частки від заробітку, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 18.08.2010 року, до досягнення дитиною повноліття.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Зокрема, зазначає, що він не є біологічним батьком ОСОБА_8, оскільки фактично припинив сімейні стосунки з ОСОБА_7 задовго до народження у неї дитини. Проте, він не зміг своєчасно пред’явити позов про оспорювання батьківства, оскільки суд розглянув справу за його відсутності і не задовольнив його клопотання про відкладення розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Стягуючи з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_9, суд першої інстанції керувався ст. ст. 180, 181 СК України і виходив з того, що відповідач записаний батьком дитини, проживає окремо і добровільно матеріальної допомоги на її утримання не надає.
Колегія суддів погоджується за таким висновком суду, оскільки він відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частин 1 і 2 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Частиною 3 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
З матеріалів справи вбачається, що неповнолітній ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року під час перебування його матері ОСОБА_5 в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 Відповідно до свідоцтва про народження його батьком є ОСОБА_6
Ст. 136 СК України передбачено, що особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред’явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.
Ст. 123 ЦПК України передбачено, що відповідач має право пред’явити зустрічний позов до початку розгляду справи по суті.
Відповідач ОСОБА_6 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи про стягнення з нього аліментів, але до початку розгляду справи своє право на пред’явлення зустрічного позову про оспорювання батьківства не реалізував.
Пунктом 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3 роз’яснено, що відповідно до ст. 140 СК України стягнення за рішенням суду з особи, записаної батьком або матір’ю, аліментів на дитину не є перешкодою для звернення до суду з позовом про виключення відомостей про них як батька або матері з актового запису про народження цієї дитини. Задоволення судом зазначених вимог може бути підставою для перегляду рішення про стягнення аліментів у зв’язку з нововиявленими обставинами ( п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України).
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, відповідно до частини 1 ст. 308 ЦПК України відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 30 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді: