ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2006 р. | № 16/2227 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого Н. Волковицької Л. Рогач |
за участю представників: |
позивача | Ковальчук О. П. –директор Ушакова Л. В. –дов. від 29.05.2006 |
відповідача | Колеснік М. Ф. –дов. від 07.09.2005 |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Іршанського державного комунального підприємства |
на постанову | від 01.02.2006 Житомирського апеляційного господарського суду |
у справі | № 16/2227 господарського суду Житомирської області |
за позовом | Іршанського державного комунального підприємства |
до | Володарсько –Волинського територіального медичного об’єднання |
про | повернення майна та стягнення збитків |
ВСТАНОВИВ:
Іршанське державне комунальне підприємство (Іршанське ДКП) звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом про зобов’язання Володарсько –Волинського територіального медичного об’єднання (Володарсько –Волинське ТМО) повернути позивачу або в державний матеріальний резерв запозичений на підставі усної угоди мазут в кількості 67т на суму 207770 грн. та стягнути з об’єднання 20770 грн. штрафу і 867,48 грн. пені.
Рішенням від 08.09.2005 господарського суду Житомирської області (суддя Гансецький В. П.) у задоволенні позовних вимог відмовлено з огляду на недотримання сторонами у справі приписів статті 375 Цивільного кодексу України (1963р.) щодо укладення договорів позики понад суму п’ятдесят карбованців у письмовій формі. Крім того, у рішенні господарський суд зазначив про відсутність доказів про отримання позивачем спірного майна від відповідача.
За апеляційною скаргою Іршанського ДКП Житомирський апеляційний господарський суд (судді Щепанська Г. А. –головуючий, Голубєва Г. К., Горшкова Н. Ф.), переглянувши рішення у справі в апеляційному порядку, постановою від 01.02.2006 залишив його без змін з тих же підстав.
Іршанське ДКП подало до Вищого господарсько го суду України касаційну скаргу на постанову Житомирського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати як такі, що прийняті в порушення приписів статті 43 Господарського процесуального кодексу України, що призвело до неправильної оцінки доказів та обставин справи.
Зокрема, заявник у касаційній скарзі посилається, що судами помилково в якості доказів укладення угоди позики з відповідачем не прийняті наявні в матеріалах справи розписка головного лікаря про отримання 67т мазуту від Іршанського ДКП та листи цієї особи з проханням відпуску вищевказаного мазуту.
Заслухавши доповідь судді –доповідача та пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скар га не підлягає задоволенню з таких підстав.
Звертаючись з позовом про стягнення з Володарсько-Волинського ТМО 67т мазуту та збитків, Іршанське ДКП обґрунтовувало свої вимоги порушенням відповідачем умов договору позики щодо повернення згаданого мазуту. При цьому на підтвердження наявності договірних відносин між сторонами у справі, підприємство посилалось на листи, гарантійні зобов’язання і розписки.
Відповідно до статті 374 Цивільного кодексу України (1963р.) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність (в оперативне управління) гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей або рівну кількість речей того ж роду і якості. Договір позики вважається укладеним у момент передачі грошей або речей.
Договір позики на суму понад п'ятдесят карбованців повинен бути укладений у письмовій формі (статті 375 цього кодексу).
Під час розгляду даної справи, господарські суди першої та апеляційної інстанції встановили, що у належній формі, як того вимагають приписи статті 375 Цивільного кодексу України (1963р.), договір позики між сторонами укладений не був, належних доказів передачі мазуту позивач господарському суду не надав (актів приймання –передачі товару, товарно-транспортних накладних, тощо), надані позивачем в якості доказів передачі мазуту розписка та листи не можуть вважатись достовірними та достатніми доказами здійснення такої передачі.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Таким чином, переглядаючи рішення та постанову у справі, колегія суддів виходила з встановлених господарськими судами обставин справи щодо відсутності доказів отримання Володарсько –Волинським ТМО мазуту від Іршанського ДКП.
Викладені в касаційній скарзі посилання заявника на неправильну оцінку доказів та обставин справи не приймаються до уваги касаційною інстанцією, оскільки виходять за межі її компетенції, встановленої розділом ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що рішення та постанова у справі прийняті у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтями 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення від 08.09.2005 господарського суду Житомирської області та постанову від 01.02.2006 Житомирського апеляційного господарського суду у справі № 16/2227 господарського суду Житомирської області залишити без змін, а касаційну скаргу Іршанського державного комунального підприємства –без задоволення.
Головуючий Т. Дроботова
Судді Н. Волковицька
Л. Рогач