Справа № 1-289/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

2 грудня 2010 року Кременчуцький районний суд Полтавської  області  

                 в складі головуючого судді  -     Колотієвського О.О.,

                                        при секретарі   -     Голуб О.В.,

                            за участю прокурора   -     Лукія К.В.,

                 потерпілого        -     ОСОБА_1,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в М.Кременчуці кримінальну справу по обвинуваченню  

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, не одруженого, освіта середньо-спеціальна, не працюючого, раніше не судимого,

в скоєнні злочинів, передбачених  ч.1 ст. 296, ч 1 ст. 122 КК України;

ВСТАНОВИВ:

04.09.2010 року, близько 23 години, ОСОБА_3,  будучі в стані алкогольного сп’яніння, знаходився поблизу магазину «Барвінок», розташованого по вулиці Леніна в с. Запсілля  Кременчуцького району, де побачив як ОСОБА_4  штовхнув ОСОБА_1, внаслідок чого останній не втримався на  ногах і впав на землю.

У цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на вчинення хуліганських дій відносно ОСОБА_1, ОСОБА_3 підбіг до ОСОБА_1, який намагався піднятися на ноги та, ігноруючи існуючими в суспільстві елементарними правилами поведінки та добропристойності, безпричинно, виражаючи явну неповагу до ОСОБА_1 з мотиву п’яної хвацькості та явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, діючи з особливою зухвалістю, зневажаючи загальноприйнятими нормами поведінки та моралі, наніс йому по обличчю зліва два удари кулаками рук та один удар ногою.

Внаслідок хуліганських дій, ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигдялі: перелому лівої виличної кістки, правостороннього посттравматичного середнього отита, які утворилися від дії тупих предметів, можливо як при ударі кулаком, так і при ударі ногою сторонньої людини і по ступеню тяжкості, згідно висновку експерта № 1166 від 29.09.2010 року відносяться до пошкоджень  середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розгляд здоров»я.

Підсудний  ОСОБА_3, не оспорюючи фактичних обставин справи та зібраних доказів,  свою вину у вчиненні встановлених судом злочинів визнав повністю, підтвердивши, що вчинив їх так та за таких обставин як це вказано в описовій частині вироку.

Окрім повного визнання вини підсудним ОСОБА_3 його винність у вчиненні встановлених судом злочинів повністю підтверджується, ніким з учасників судового розгляду неоспореними зібраними по справі доказами, які є належними, достовірними, допустимими і достатніми для визнання його вини у вчиненні встановлених судом злочинів та які за згодою сторін судом не досліджувались відповідно до вимог ст.299 КПК України.

Оскільки підсудний ОСОБА_3 своїми умисними діями скоїв умисний злочин –  хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю то суд кваліфікує його дії за ч 1 ст. 296 КК України, крім того  ОСОБА_3  наніс  умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров»я тому суд його дії кваліфікує  за ч 1 ст. 122 КК України.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3 суд в повній мірі враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, всі конкретні обставини по справі, в їх сукупності, дані про особу підсудного, який  характеризуються позитивно, раніше не судимий, не працює, повністю відшкодував заподіяні ним збитки потерпілому.

Обставинами, які пом’якшують покарання  суд визнає – повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.  

Обставиною, що обтяжує покарання суд визнає - вчинення злочину у стані сп’яніння. .

Враховуючи вище викладене суд призначає покарання підсудному ОСОБА_3 необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчиненню нових злочинів у межах санкцій статтей, що передбачають відповідальність за вчинене, у виді обмеження волі з застосуванням ст. ст. 70, 75 КК України.

Цивільний позов прокурора про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 в розмірі 4551 грн. 39 коп. слід залишити без розгляду, оскільки суду не було надано доказів на підтвердження позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч 1 ст. 296, ч  1 ст. 122  КК України, признавши покарання:

за ч.1 ст.296 КК України - 1 рік обмеження волі;

за ч.1 ст.122 КК України – 2 роки  обмеження волі;

На підставі ч 1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_3 визначити покарання 2 роки обмеження волі.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від  відбування  призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, зобов’язавши його з’являтися в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації, повідомляти ці органи про зміну місця проживання.

Запобіжний захід у виді підписки про невиїзд до набрання вироком законної сили  залишити  без  змін.

Цивільний позов прокурора про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 в розмірі 4551 грн. 39 коп. залишити без розгляду, роз’яснивши право звернутися до суду в порядку цивільного судочинства.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Полтавської області через Кременчуцький районний суд протягом 15 діб всіма учасниками процесу з дня проголошення.

Суддя                        /підпис/                           О.О. Колотієвський

Копія вірна:

Суддя                                               О.О. Колотієвський