Справа №1-1089/2010 року
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 13 грудня 2010 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
судді - Остапука В.І.,
за участю секретаря - Полетило К.С.,
прокурора - Музичука Р.А.,
захисника - ОСОБА_1,
представника цивільного
позивача - ОСОБА_2,
законного представника -
підсудного - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Луцька, без постійного місця проживання, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого:
1. 15.06.2010 року Луцьким міськрайонним судом за ст.ст.185 ч.3, 15 ч.3, 185 ч.3, 70 ч.1 КК України до трьох років шести місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України надано іспитовий строк на два роки,
• за ст.ст. 15 ч.3, 185 ч.3 КК України, –
ВСТАНОВИВ:
Неповнолітній підсудний ОСОБА_4 повторно, 23 вересня 2010 року, близько 01 год. за попередньою змовою з іншою особою, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження, незаконно проникли в приміщення службового кабінету Волинського національного університету імені Лесі Українки, а саме кафедри здоров’я і фізичної культури, що за адресою: м. Луцьк, вул. Винниченка, 30, звідки намагались викрасти комп’ютерну техніку, а саме два системні блоки: марки «Селерон 2/8», вартістю 2246 гривень та системний блок «Еверест Р-ІІ 400», вартістю 3767 гривень, однак із причин, що не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, так як були затримані працівниками міліції.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину в скоєному визнав повністю та показав, що дійсно 23.09.2010 року у вказаний час, місце та спосіб разом з ОСОБА_6 намагалися викрасти з приміщення Волинського національного університету комп’ютерну техніку, однак були затримані працівниками міліції. У вчиненому щиро розкаявся та просив його суворо не карати.
Крім повного визнання своєї вини підсудним, його винність також підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- показаннями представника цивільного позивача ОСОБА_2 про те, що 23.09.2010 року близько 01 год. з приміщення кафедри фізичної культури та здоров’я Волинського національного університету імені Лесі Українки невідомі особи намагались викрасти комп’ютерну техніку на загальну суму 6013 гривень. Після огляду системних блоків, було виявлено механічні пошкодження на суму 350 гривень;
- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 24.09.2010 року, під час якого ОСОБА_4 вказав на місце, де він, перелізши через паркан, потрапив на територію ВНУ. Після чого вказав на вікно, через яке проник у приміщення одного із корпусів вказаного навчального закладу, звідки в подальшому намагався викрасти комп’ютерну техніку (а.с.30);
- протоколом огляду предметів від 05.10.2010 року, згідно якого в присутності двох понятих було оглянуто комп’ютерну техніку, а саме системний блок «Селерон 2/8» та системний блок «Еверест Р-ІІ 400» (а.с.60).
Таким чином, суд приходить до висновку, що підсудний ОСОБА_4 своїми умисними діями, спрямованими на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаними із проникненням у приміщення, за попередньою змовою групою осіб, повторно, але недоведеними до кінця з причин, що не залежали від його волі, вчинив злочин, передбачений ст.ст. 15 ч.3, 185 ч.3 КК України.
При обранні покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, всі обставини справи та дані про особу винного.
До обставин, що пом’якшують покарання, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітнім.
Обставин, що обтяжують покарання, суд по справі не вбачає.
ОСОБА_4 раніше судимий, знову вчинив злочин під час іспитового строку, а тому суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання в межах санкції ст.ст. 15 ч.3, 185 ч.3 КК України у виді позбавлення волі.
Речові докази підлягають вирішенню згідно ст. 81 КПК України.
Цивільний позов Волинського національного університету імені Лесі Українки до ОСОБА_4 слід задовольнити в повному об’ємі.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд –
З А С У Д И В:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч.3, 185 ч.3 КК України та призначити покарання у виді 3-х (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, частково невідбутого покарання за вироком Луцького міськрайонного суду від 15.06.2010 року – 1 (один) рік позбавлення волі, остаточно призначити до відбуття 4 (чотири) роки позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити попередній – тримання під вартою.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з 23 вересня 2010 року.
Стягнути з ОСОБА_4 в користь Волинського національного університету імені Лесі Українки 350 гривень матеріальної шкоди.
Речові докази: системний блок марки «Селерон 2/8», та системний блок марки «Еверест Р-ІІ 400» – залишити за належністю власнику.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту отримання копії вироку.
ГОЛОВУЮЧИЙ: