ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 319
ПОСТАНОВА
Іменем України
|
15.10.2007 |
Справа №2-23/10842-2007А |
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,(95001, АР Крим, м. Сімферополь, АДРЕСА_1)
до відповідача регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в АР Крим, (95017, АР Крим, м. Сімферополь, вул.Київська,73),
про скасування рішення
Суддя Г.М.Іщенко
при секретарі судового засідання Єменджієвої А.М.,
представники:
Від позивача - ОСОБА_1. - фізична особа-підприємець,
Від відповідача - Луханіна М.В. - головний державний податковий інспектор з юридичної роботи відділу ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, дов. від 04.04.2007р.
Суть спору: підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в АР Крим про скасування рішення про застосування фінансових санкцій в сумі 1700,00грн. за порушення статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Відповідач заперечує проти позову за мотивами, викладеними у запереченнях на позов, (аркуш справи 14).
Згідно пункту 6 Закону України «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України», до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Провадження по адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, що діє на час здійснення окремої процесуальної дії, розгляду справи.
Розглянув матеріали справи, заслухав представників сторін, дослідив надані сторонами докази, суд
встановив:
Предметом спору у даній справі є правомірність застосування до позивача фінансових санкцій за роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без відповідних ліцензій.
04.01.2007р. співробітниками Регіонального Управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів в Автономній Республіці Крим проведено перевірку дотримання вимог законодавства, обов'язкових для виконання при здійсненні господарської діяльності, що ліцензується, магазину, що розташований за адресою: м. Сімферополь, АДРЕСА_1, та належить позивачу.
Перевіркою встановлено порушення позивачем частини 6 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: реалізація пляшки горілки «Пшенична» за ціною 6,00грн. та пачки сигарет «Мальборо» за ціною 4,25грн. без наявності відповідних ліцензій.
За результатами перевірки складений акт №010171-151/21-314 від 04.01.2007р., який покладений в основу спірного рішення №010148/01101-21 від 15.01.2007р. про застосування фінансових санкцій в сумі 1700,00грн.
Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняти (вчинені) ці рішення на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про протиправність рішень суб'єктів владних повноважень обов'язок доказування правомірності таких рішень покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про порушення позивачем статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: реалізація алкогольних напоїв та тютюнових виробів без відповідних ліцензій, через доведеність відповідачем цього порушення і достатніх доказів, підтверджуючих факт вчинення зазначеного порушення.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 70 Кодексу адміністративного судочинства України).
На підставі наявних у справі доказів відповідно до вимог статей 86,69,70 Кодексу адміністративного судочинства України судом приймається акт перевірки №010171-151/21-314 від 04.01.2007р. як доказ встановлення факту порушення позивачем частини 6 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» .
Відповідачем надані суду документальні докази, які підтверджують факт реалізація алкогольних напоїв та тютюнових виробів без відповідних ліцензій.
При цьому суд виходить з того, що акт перевірки є основним джерелом фіксації та закріплення доказів правопорушення і він містить всі вичерпні елементи складу правопорушення.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Враховуючи наведені конституційні положення, органи державної податкової служби можуть застосовувати фінансові санкції тільки у межах їх компетенції та у спосіб, передбачений законом.
Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.03р. №790.
Відповідно до пункту 6 зазначеного Порядку рішення про застосування фінансових санкцій за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без відповідної ліцензії приймає керівник, а у разі його відсутності - заступник керівника органу, що видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономіки), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Державної податкової адміністрації, Держкомстату, Держспоживстандарту у межах їх компетенції, визначеної законодавством. Порядок і строки розгляду матеріалів, які є підставою для застосування фінансових санкцій, та прийняття рішення щодо їх застосування встановлюються зазначеними органами відповідно до їх компетенції.
Таким чином, застосовуючи фінансові санкції до позивача за порушення частини 6 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» відповідач діяв у межах наданих йому повноважень та в порядку застосування фінансових санкцій, встановлених статтею 17 вказаного Закону.
Позивач не надав докази, що спростовують факти, викладені у акті перевірки. За таких умов факт вказаного у спірному рішенні порушення, а саме: реалізація алкогольних напоїв та тютюнових виробів без відповідних ліцензій, слід вважати належно встановленим.
Суд вважає правомірним застосування до позивача фінансових санкцій в сумі 1700,00грн. згідно спірному рішенню №010148/01101-21 від 15.01.2007р. за порушення частини 6 статті 15 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Вступну та резолютивну частину постанови проголошено в судовому засіданні 15 жовтня 2007року.
У повному обсязі постанову складено 22 жовтня 2007 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7,8,9,11,12,70,79, 86, 94, 98, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду через господарський суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку, передбаченому частиною 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі неподання відповідної заяви (стаття 254 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко Г.М.