Справа № 2-8887/10

                                                                   ПОСТАНОВА

                                                            ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

19 листопада 2010 року               Заводський районний суд м. Миколаєва

в складі головуючого судді Агєєвої Л. І., при секретарі Юрчак Я.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

                                                                      ВСТАНОВИВ:

    19.10.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УДАІ УМВС   України в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 480 грн., мотивуючи тим, що працівником ДАІ було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, що є безпідставним і порушило його права.

    В судове засідання позивач не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав.

    Представник Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, просив в задоволені позову відмовити.

    Дослідивши матеріали справи, суд вважає адміністративний позов таким, що підлягаю задоволенню, виходячи з наступного:

28 лютого 2009 року об 11-58 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Chery SQR7162» д. н. НОМЕР_1 по пр. Леніна в районі пересічення з вул. Радянська в м. Миколаєві допустив виїзд на перехрестя, за яким утворився затор, що змусив його спинитися на перехресті, та створив перешкоду для руху інших автомобілів та пішоходів, чим порушив п. 16.4 ПДР, про що було винесено постанову ВЕ № 069132 від 28.02.2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 480 грн.

Відповідно до ст. 288 ч. 1 п. 3 КпАП України постанова органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в районний суд у порядку, визначеному КАС України.

Судом встановлено, що у якості доказу вини ОСОБА_1 до суду була надана постанова по справі про адміністративне правопорушення ВЕ № 069132 від 28.02.2009 року та копії фотографій, зафіксовані спеціальним приладом візуальної фіксації «Візир», серійний номер 0711225, будь-які інші докази відсутні.

Крім того, із наданих до суду фотографій суд не вбачає, що ОСОБА_1 скоїв  адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 14-1 КУпАП у разі фіксації правопорушення працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники)  транспортних засобів.  

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", інформація, яка є власністю держави, або інформація з обмеженим доступом (до якої відноситься і інформація, отримана за допомогою "Візира") повинна оброблятися в автоматизованій системі із застосуванням комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) з підтвердженою відповідністю. Тобто, перед застосуванням на території України "Візир" повинен був пройти державну експертизу в Держслужбі спецзв'язку і захисту інформації України.

Як вбачається із матеріалів справи прилад "Візир" не є автоматичним засобом фото або відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, управляється їм безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, такі як швидкість, об'єкт зйомки, його режими і т. п).

Крім того, суду не надано експертного висновку або сертифікату відповідності приладу "Візир", тому будь-яка інформація з цього приладу враховуватися при розгляді справи не може.

Згідно ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.    

Крім того, суд вважає за необхідне поновити строк на оскарження постанови, тому що строки були пропущені не з вини  ОСОБА_1

Отже, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова по справі про адміністративне правопорушення ВЕ № 069132 від 28.02.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накладення на нього адміністративного стягнення - скасуванню, оскільки суду не було надано доказів, які б підтвердили факт скоєння правопорушення.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 161-163 КАС України, суд -

                                                                  П О С Т А Н О В И В:

    Адміністративний позов ОСОБА_1   задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ВЕ № 069132 від 28.02.2009 року відносно ОСОБА_1   про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 480 грн.

Постанова  остаточна і оскарженю не підлягає.

    Суддя:                                                                                            Л. І. Агєєва