Справа № 2-23/ 2010 р.

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     16 грудня 2010 року Смілянського міськрайсуд Черкаської області в складі :

        головуючої - судді             ХАРЧЕНКО Л.Г.,

        при секретарі                     БОЙКО Л.М.,

                       за участю адвоката                        ОСОБА_2                      

     розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні власністю та стягнення моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про встановлення меж суміжного землекористування та усунення перешкод в користуванні майном,                

 в с т а н о в и в :

    ОСОБА_3 і ОСОБА_4 є співвласниками будинковолодіння що знаходиться в АДРЕСА_1 де ОСОБА_3 належить ѕ його частини, а ОСОБА_4 ј частина. Земельні ділянки приватизовані і згідно державних актів : ОСОБА_3 належить земельна ділянка площею 0,0288 га, а ОСОБА_4 -0,0300 га з визначенням меж в державних актах.

      Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачки посилаючись на те, що вона встановила водостоки на своїй частині будинку з порушенням вимог ДБН , в зв’язку з чим  вся вода з даху потрапляє до нього на подвір‘я, де розташований погріб від чого він руйнується та вимиваються зелені насадження.

        Просить зобов’язати ОСОБА_4 влаштувати водовідведення зі своєї частини домоволодіння так, щоб стічні води не потрапляли в його двір та стягнути з неї моральну шкоду  в розмірі 10 000 грн. та судові витрати.

        Відповідачка ОСОБА_4 заявлений до неї позов не визнала і пред’явила зустрічний позов в якому просить поновити встановлену межу між їх земельними ділянками в точках № 6,7,8,9 зазначені у їх з ОСОБА_3 державних актах, що відповідає точкам 10,11,12 кадастрового плану та плану зовнішніх меж землекористування ОСОБА_3 , не чинити перешкоди в користуванні її частиною земельної ділянки шляхом надання їй доступу до своєї частини будинку для обслуговування зі сторони двору відповідача.

         ОСОБА_4 вважає, що межа внутрішнього розподілу між їх земельними ділянками повинна проходити так, як зазначено в кадастровому плані та схемі земельних ділянок визначених в їх державних актах на відстані 0,45 метрів від стіни її прибудови «а-1» і до сараю.

         Заявлені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позови підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

        Судом встановлено, що згідно державних актів на право власності на земельну ділянку від  26 грудня 2002 року та 12 квітня 2007 року ОСОБА_3 передана  у власність земельна ділянка площею 0,0288 га для індивідуального житлового будівництва, а ОСОБА_4 передана у власність земельна ділянка для будівництва та обслуговування  житлового будинку, господарських будівель та споруд  площею 0,0300 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 з визначенням меж їх земельних ділянок.

      Між сторонами тривалий час існує спір щодо користування частинами земельних ділянок .

       Так, ухвалою Смілянського міського суду від 9 липня 2002 року було затверджено мирову угоду між сторонами згідно якої встановлено порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 де ОСОБА_3 виділено земельну ділянку площею 297 кв. м., а ОСОБА_4 181 кв.м.

       Згідно цієї угоди між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, визначені межі їх земельних ділянок, зокрема межу яка проходить по стіні будівлі зазначеної в схемі під літерою «а-1» щодо якої в даний час виник спір (а.с.57).

       Рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Черкаської області від 9 жовтня 2008 року було встановлено земельний сервітут відносно земельної ділянки, що належить ОСОБА_3 по вул.АДРЕСА_1 для обслуговування ОСОБА_4 тильної сторони прибудови «а» до житлового будинку.

        Рішенням Листом Смілянського міськрайсуду від 2 квітня 2009 року, яке набрало законної сили, зобов’язано ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_3 перешкод в користуванні його земельною ділянкою відповідно до розмірів та конфігурації меж земельної ділянки, визначено в його державному акті від 26 грудня 2002 року на ділянці від літери « А» до літери «Г» довжиною 1018 метрів.

       Тобто, рішеннями судів які набрали законної сили фактично підтверджені межі земельних ділянок сторін , якими вони користуються в даний час та встановлено сервітут на право ОСОБА_4 обслуговувати тильну сторону прибудови «а» шляхом вільного доступу на земельну ділянку ОСОБА_3  

         В судовому засіданні ОСОБА_4 наполягала на поновленні судом меж їх з ОСОБА_3 земельних ділянок у точках 10,11,22, відповідно до кадастрових планів доданих до державних актів.

          Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 869-БТ від 29 січня 2010 року та додаткової експертизи № 339/405 БТ встановлено, що розміри земельних ділянок по вул.АДРЕСА_1,  якими фактично користуються сторони, не відповідають розмірам цих земельних ділянок, визначених в кадастрових планах до їх державних актів.

       Межа, що проходить через точки 7 і 8 на цих планах паралельна до стіни прибудови «а-1» і проходить на відстані 0,13м. від стіни прибудови «а-1».

      Висновком судової будівельно-технічної експертизи від 6 травня 2010 року № 339/405 БТ встановлено, що згідно даних документів спільна межа , що розділяє ці земельні ділянки по житловому будинку має такі розміри: від точки А до точки Б – 7,87 метрів, а фактично 8,25 метрів; від точки Б до точки Д -3,98 метрів, фактично-3,98 метрів.; від точки Д до точки К-1,81 метрів, а фактично 1,30 метрів. ; від точки К до точки М -4,27 метрів, фактично 4,27 метрів; від точки М. до точки Н-10,18 метрів, і фактично теж 10,18 метрів.

      Експерт зазначив, що межа від точки А (початок цоколя) проходить посередині перегородки, що розділяє кімнати 1-3 і 1-4 та кімнати 2-4 і 2-3. Через 7,87 метрів в точці «А»  межа повинна змінити напрямок під кутом 90 градусів(тБ) і через 3,90 метрів (тД) знову змінити напрямок під кутом 90 градусів, пройти по зовнішній стіні житлового будинку і через 1,81 м. (тК) дійти до (тМ) паралельно до стіни прибудови-літера (а-1) на відстані 0,13 метрів від неї.

      Проте експертом установлено, що межа змінює напрямок в точці «В» через 8,25 метрів від точки «А».

      При цьому експертом визначено і враховано товщину цоколя -0,05 метрів, 0,40 метрів-товщина стіни-0,20 метрів-товщина перегородки, 0,10 метрів-товщина Ѕ перегородки(0,05 метрів+0,40+3,50+0,20 метрів+4,0 метрів+0,10 метрів=8,25 метрів.)

       З точки «В» межа проходить посередині перегородки, що розділяє кімнати 1-3 2-1 і в точці «Г» змінює напрямок під кутом 90 градусів та проходить по зовнішній стіні до точки 1 .  З точки «1» межа проходить по зовнішній стіні прибудови «а-1» до точки «М», а потім до точки «Н» .

        Різниця між фактичним користуванням і площею визначено державними актами на землю в межах, що проходить по житловому будинку між співвласниками ОСОБА_4 та ОСОБА_3 складаються з двох частин.

        Перша частина у вигляді прямокутника - БВГД в розмірах : ширина 0,38 метрів і довжина 3,98 метрів загальною площею 1,5 кв.м. належить ОСОБА_3, але перебуває в користуванні ОСОБА_4.

    Друга частина у вигляді п’ятикутника ІЛНМК площею 1,3 кв.м. належить                                   ОСОБА_4, але перебуває в користуванні ОСОБА_3 (а.с. 99)

      Як встановлено комісійним актом від 17 червня 2010 року складеного за участю спеціалістів архітектури, відділу земельних ресурсів та землевпорядних організацій, кадастрові плани та державні акти на земельні ділянки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 складені на підставі їх угоди про розподіл земельної ділянки від 5 червня 2002 року, але межа визначена без врахування розмірів нерухомості в натурі.

       Комісія запропонувала встановити межу що проходить в середині жилого будинку по зовнішній стіні веранди «а-1»,   яка належить ОСОБА_4, та продовжити посередині спільної стіни  відповідно до схеми розподілу за 2002 рік.

      Тобто, висновок комісії співпадає з висновком експерта в тому, що різниця у площі між фактичним користуванням яку узгодили співвласники у 2002 році і площею земельних ділянок вказаних в державних актах, виникла в зв’язку з невизначенням межі земельної ділянки яка проходить в середині будинку з врахуванням товщини стін, перегородок та товщини цоколя.

        Листом Смілянського відділу Черкаської регіональної філії Державного комітету України із земельних ресурсів ДП «ЦДЗК» № 475/24-031 від 22 листопада 2010 року роз’яснено, що технічна документація із землеустрою щодо оформлення права власності на земельні ділянки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виготовлялась відповідно до розмірів узгоджених співвласниками в акті розподілу земельних ділянок будинковолодіння АДРЕСА_1  та ухвали Смілянського міського суду від 9 липня 2002 року щодо встановлення порядку користування земельними частками.

          Ці розміри внесені у їх кадастрові плани. Точки 9 і 10 знаходяться в середині будівлі і винести їх в натуру не можливо.

        ч.1 ст. 88 ЗК України  передбачено, що володіння , користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності здійснюється з згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

         Враховуючи, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 5 червня 2002 року склали між собою письмову угоду про порядок користування спільною земельною ділянкою у тому числі і тією, на якій розміщені належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди яка затверджена судовим рішенням 9 липня 2002 року, суд вважає, що даний судовий спір повинен вирішуватися з врахуванням цієї угоди та послідуючих судових рішень якими також встановлений порядок володіння, користування та розпорядження їх земельними ділянками.

      Оскільки укладена між сторонами угода про порядок користування спільною земельною ділянкою відповідає їх фактичному землекористуванню, вона обов’язкова для виконання співвласниками.

      Згідно п. «г» та п. «е» ст.. 91 ЗК України, власники земельних ділянок зобов’язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок, та дотримуватись правил добросусідства та обмежень пов’язаних з встановленям земельних сервітутів.

      Згідно висновку спеціаліста від 27 березня 2009 року водосток та напрямок водовідведення з ј частини будинку «А-1» та прибудови «а», що належить ОСОБА_4 об лаштований з порушенням вимог діючих нормативних документів ДЬН 360-92 та СНиП 30-02-97, в зв’язку з чим стоки води з частини даху будинку та прибудови ОСОБА_4 потрапляють на земельну ділянку ОСОБА_3 викликаючи ерозію грунту прибудинкової території подвір’я.

      Для відведення води слід влаштувати прикарнизні жолоби чи підвісні лотки водостічних труб з ухилом на відповідну сторону (кожен на свою земельну ділянку).

     В зв’язку з цим   ОСОБА_4 слід зобов’язати усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_3 належною йому частиною земельної ділянки шляхом влаштування нею водовідведення з його земельної ділянки.

     Так як рішенням колегії суддів судової плати в цивільних справах Апеляційного суду Черкаської області від 9 жовтня 2008 року встановлений сервітут відносно земельної ділянки, що належить ОСОБА_3 , його слід зобов’язати не чинити перешкод ОСОБА_4 у її проході через його хвіртку на його земельну ділянку для проведення нею капітального ремонту і обслуговування стіни добудови «а»у присутності власника.

      Що стосується вимог ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_4 моральної шкоди, вони не підлягають задоволенню, оскільки право на її відшкодування не передбачені нормами, що регулюють ці правовідносини та згідно ст. 1167 ЦК України вина відповідачки відсутня.

      Як передбачено ст. 88 ЦПК України, понесені сторонами судові витрати підлягають до відшкодування з протилежної сторони пропорційно до задоволеної частини позову.

      Так як  позовні вимоги ОСОБА_3 і ОСОБА_4 задоволені частково, з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню понесені ним судові витрати : за виготовлення висновку спеціаліства - 500 грн. , за проведення експертизи - 551 грн. 52 коп. , 8 грн. 50 коп. судового збору, 37 грн. 50 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, та 700 грн. за надання правової допомоги, а всього з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 слід стягнути 1797 грн. 52 коп.

        З ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 підлягають стягненню понесені нею судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 378 грн. 50 коп. Решту понесених відповідачкою витрат слід віднести на її рахунок, оскільки у задоволенні цієї частини її позову відмовлено.

     Провівши взаємозалік цих сум, суд приходить до висновку що з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3   підлягає стягненню 1743 грн. 02 коп. судових витрат ( 1797 грн. 52 коп.-54 грн. 50 коп. =1743 грн. 02 коп.)      

         На підставі наведеного і ст.ст. 86, 87, 88, 913 ЗК України, керуючись ст.ст. 10, 57-60, 88, 212,  215, суд, -

в и р і ш и в :

    Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні власністю та стягнення моральної шкоди  та зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про встановлення меж суміжного землекористування та усунення перешкод в користуванні майном задоволити частково.

     Зобов’язати ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_3 частиною земельної ділянки в АДРЕСА_1 шляхом влаштування нею водовідведення з земельної ділянки ОСОБА_3.

      Зобов’язати ОСОБА_3 не чинити перешкод для входу ОСОБА_4 на його земельну ділянку через хвіртку якою він користується для проведення капітального ремонту і обслуговування стіни добудови «а» у присутності власника.

     Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 1743 грн. 02 коп. судових витрат.  

    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

      Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження – після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.

                                                                 Головуюча :