Україна
Апеляційний суд Житомирської області
10008, м.Житомир-8, вул. 1-го Травня, 24, тел. 47-26-44
Справа № 11 - 851 Головуючий у 1 інстанції - Котік В.П.
Категорія: 185 ч. 3 КК Доповідач у 2 інстанції - Ткач С.О.
Ухвала
Іменем України
21 грудня 2010 року. м. Житомир.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі :
головуючого – судді Ткача С.О.
суддів: Романова О.В., Зав’язуна С.М.
з участю прокурора Сидоренка О.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Богунського районного суду міста Житомира від 12 жовтня 2010 року щодо
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, жонатого, на утриманні одна дитина,
раніше судимого за ст. 185 ч. 1 КК України до 100 годин громадських робіт, знятого з обліку МВ КВІ 18.11.2009 року по відбуттю покарання,
засудженого за ст. 185 ч. 3 КК України на три роки позбавлення волі.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 змінений з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взятий під варту із залу суду.
Суд визнав ОСОБА_2 винними і засудив за те, що він 17 травня 2010 року біля 14 години перебуваючи в приміщенні ЦМЛ № 2 в місті Житомирі на майдані Визволення, № 1, з робочого кабінету № 17, у якому лікарем працює ОСОБА_3, таємно викрав жіночу сумочку останньої вартістю 150 гривень, у якій знаходилися: гаманець, 57 гривень, картка „Приватбанку”, печатка лікаря, блокнот з рецептами, блиск для губ. По викраденій картці „Приватбанку” одразу зняв з рахунку гроші в сумі 2000 гривень, у банкомату по вулиці Домбровського, № 44 в місті Житомирі.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду змінити, застосувати ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням. Мотивує тим, що він сприяв слідству і суду, вину визнав, щиро кається, позитивно характеризується, утримує жінку з дитиною та допомагає хворим батькам.
У заяві від 13 грудня 2010 року потерпіла ОСОБА_3 просить пом’якшити засудженому покарання. Стверджує, що матеріальна шкода їй відшкодована повністю, від стягнення моральної шкоди відмовляється (а. с. 144).
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора про законність вироку суду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи учасників судового розгляду, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок суду щодо доведеності винності ОСОБА_2 у таємному викраденні чужого майна, повторно з проникненням у приміщення є обґрунтований, правильний, відповідає фактичним обставинам справи, стверджується сукупністю досліджених у судовому засідання доказів, не оспорюється в апеляції засудженим.
Що стосується призначеного ОСОБА_2 покарання, то суд при його визначенні недостатньо врахував особу винного та обставини, які пом’якшують покарання, як вимагає ст. 65 КК України.
Суд розглянув справу в порядку ст. 299 КПК України, без дослідження доказів стосовно фактичних обставин вчиненого злочину та розміру цивільного позову, які підсудним не оспорювалися.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_2 всіляко сприяв розкриттю злочину, давав послідовні і стабільні пояснення як під час досудового слідства так і в суді, написав з’явлення із зізнанням, щиро каявся, збитки відшкодував повністю.
Враховуючи зазначені обставини справи, відсутність тяжких наслідків, прохання потерпілої про пом’якшення покарання, даних щодо особи ОСОБА_2, який утримує сім’ю з малолітньою дитиною та пом’якшуючих покарання обставин, колегія суддів вважає, що ці обставини у сукупності впливають на призначення покарання і є підставою для застосування ст. 75 КК України та звільнення засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням.
За наведених обставин, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів -
ухвалила:
апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити.
Вирок Богунського районного суду міста Житомира від 12 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_2 в частині призначеного покарання, змінити.
Застосувати ст. 75 КК України, ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання за ст. 185 ч. 3 КК України у виді трьох років позбавлення волі звільнити з випробуванням та встановленням іспитового строку тривалістю три роки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 обов’язки:
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи;
- періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
В решті вирок суду залишити без зміни.
Судді апеляційного суду: