Справа № 2-а-205

2010 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

3 листопада 2010 року

Петрівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді  - Шаєнко Ю.В.

при секретарі  - Діброві Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т.Петрове Кіровоградської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до  інспектора ДПС Олександрійської роти ДПС при  УМВС України в Кіровоградській області прапорщика міліції Гармідера Юрія Івановича  про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

           Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи тим, що інспектором ДПС Олександрійської роти ДПС при  УМВС України в Кіровоградській області прапорщиком міліції Гармідером Ю.І.  19.09.2010 року було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, яку позивач вважає незаконною, тому просить скасувати вказану постанову зі слідуючих підстав.

Згідно з постановою серії ВА №209430 в справі про адміністративне правопорушення від 19.09.2010 року, складеної інспектором ДПС Олександрійської роти ДПС при  УМВС України в Кіровоградській області прапорщиком міліції                    Гармідером Ю.І., позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень за те, що він 19.09.2010 року о 13 годині 35 хвилин в м.Олександрія Кіровоградської області на перехресті вулиці Героїв Сталінграду та проспекту Леніна, керуючи автомобілем Форд, реєстраційний номер НОМЕР_1,  виїхав на сигнал світлофора, що дозволяє рух, та зупинився, не завершивши маневр у наміченому напрямку, чим порушив вимоги п.16.3; п.16.8 ПДР України.  

         Однак, позивач вказує, що при винесенні постанови були порушені його права та вимоги чинного законодавства, а саме: відповідач, зупинивши його, не  роз’яснив йому права; крім цього, не надав належної оцінки його поясненням, не були з’ясовані обставини,  які підлягають з’ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, насамперед чи було вчинене адміністративне правопорушення. Позивач вважає, що не скоював правопорушення, пояснивши, що він дійсно 19 вересня 2010 року о 13 годині 35 хвилин в м.Олександрія Кіровоградської області на перехресті вулиці Героїв Сталінграду та проспекту Леніна, керуючи автомобілем Форд, реєстраційний номер НОМЕР_1,  намагався проїхати регульоване перехрестя з поворотом ліворуч на сигнал світлофора, що дозволяє рух, але в той час, коли він пропускав інші автомобілі, що рухалися прямо на світлофорі, ввімкнувся  сигнал світлофора, що забороняє рух, і закінчити свій маневр позивач не зміг, так як ще не виїхав на дане перехрестя доріг та зупинив свій автомобіль перед краєм перехрещуваної проїзної частини, що повністю відповідає вимогам Правил дорожнього руху,  зокрема п.16.3; п.16.8 ПДР України.    

        Відповідно до п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанову по справі про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим кодексом.

         Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд скасувати вказану постанову.

         У судове засідання позивач не з’явився, своєю заявою просив слухати справу без його участі, позов підтримує, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

          Відповідач в судове засідання не з’явився про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить розписка про одержання ним судової повістки, причини неявки суду не повідомив.

          Відповідно до п.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача  - суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

          Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов слідуючих висновків.

          Згідно копії постанови серії ВА №209430 в справі про адміністративне правопорушення від 19.09.2010 року, складеної інспектором ДПС Олександрійської роти ДПС при  УМВС України в Кіровоградській області прапорщиком міліції                    Гармідером Ю.І., позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень за те, що він 19.09.2010 року о 13 годині 35 хвилин в м.Олександрія Кіровоградської області на перехресті вулиці Героїв Сталінграду та проспекту Леніна, керуючи автомобілем Форд, реєстраційний номер НОМЕР_1,  виїхав на сигнал світлофора, що дозволяє рух, та зупинився, не завершивши маневр у наміченому напрямку, чим порушив вимоги п.16.3; п.16.8 ПДР України (а.с.9).  

           У відповідності з п.16.3 ПДР України, у разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12(стоп-лінією) або 1.13, світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні – перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів. Згідно з вимогами п.16.8 ПДР України, водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді. Проте, якщо на перехрестях перед світлофорами на шляху водія є дорожня розмітка 1.12(стоп-лінія) або дорожній знак 5.62, він повинен керуватися сигналами кожного світлофора.

           З вищевикладеного вбачається, що позивач не порушив вимоги Правил дорожнього руху, так як  намагався проїхати регульоване перехрестя з поворотом ліворуч на сигнал світлофора, що дозволяє рух, але в той час, коли він пропускав інші автомобілі, що рухалися прямо на світлофорі, ввімкнувся  сигнал світлофора, що забороняє рух, і закінчити свій маневр позивач не зміг, так як ще не виїхав на дане перехрестя доріг та зупинив свій автомобіль перед краєм перехрещуваної проїзної частини, що повністю відповідає вимогам п.16.3 ПДР України. Також суд вважає, що уповноваженою особою не були з’ясовані обставини які підлягають з’ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, насамперед чи було вчинене адміністративне правопорушення, не відібрані пояснення у свідків, не надано належної оцінки дорожній обстановкі, тобто доказів того, що позивач дійсно здійснив адміністративне правопорушення немає, крім цього на постанові в справі про адміністративне правопорушення відсутня печатка державного органу від імені якого винесено постанову.

           Суд сприймає за основу вказані свідчення позивача, так як на їх спростування відповідач не надав ніяких доказів.

           Відповідно зі ст.280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

           На підставі викладеного, суд вважає, що підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності немає, а тому його адміністративний позов підлягає задоволенню.

           Керуючись ст.ст.11, 86, 158-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

            Позов  задовольнити.

            Постанову серії ВА №209430 в справі про адміністративне правопорушення від 19.09.2010 року, складену інспектором ДПС Олександрійської роти ДПС при  УМВС України в Кіровоградській області прапорщиком міліції  Гармідером Юрієм Івановичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень - скасувати та провадження в справі про адміністративне провадження закрити.

          Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

           Суддя: